Постанова 4824 № 761/15797/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 761/15797/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/9386/2020 Головуючий у суді першої інстанції: Фролова І.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 6 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Семенюк Т.А Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» до приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича, Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_1 , третя особа - приватне акціонерне товариство «КВАЗАР» про визнання недійсними електронних торгів, - В С ТА Н О В И В : У квітні 2019 року позивач звернувся з даним позовом до відповідачів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 16 жовтня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Варавою Р.С.було відкрито виконавче провадження № 57438374 з примусового виконання наказу № 911/2179/15, виданого 19 липня 2018 року Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ «Пілар» на користь ПрАТ «Квазар» 15 55 726, 60 грн. заборгованості, 7 685 235, 19 грн. інфляційних втрат, 9 6225 89, 25 грн. 3 % річних та 73 080 грн. судового збору. На підставі постанов про опис та арешт майна від 17 жовтня 2018 року, 19 жовтня 2018 рокута 21 грудня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу Варавою Р.С. було накладено арешт на майно позивача. Крім того, 8 січня 2019 року приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Варава Р.С. виніс постанову, якою призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні для визначення ринкової вартості описаного майна, який 10 січня 2019 року підготував Висновок про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісних меблі, відповідно до якого вартість описаного майна сумарно склала 238 600 грн. 14 січня 2019 року приватний виконавець Варава Р.С., після того, як отримав Висновок про вартість рухомого майна, сформував та направив до ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію арештованого майна із вартістю майна у 238 600 грн. 22 січня 2019 року на веб-сайті ДП «СЕТАМ» опубліковано оголошення про проведення 11 лютого 2019 року аукціону з продажу арештованого майна за лотом №329164 зі стартовою ціною 238 600 грн. 11 лютого 2019 року були проведені електронні торги та оформлені протоколом №387429 про проведення електронних торгів, відповідно до якого переможцем торгів визначено учасника №3 - Косолапова І.Л. 10 квітня 2019 року приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Варавою Р.С.підписаний (затверджений) Акт про проведені електронні торги, проте позивач вважає, щопроведені електронні торги є незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними. Просив визнати недійсними електронні торги по лоту № 329164, проведені11 лютого 2019 року ДП «Сетам», оформленіпротоколом № 387429 про проведення електронних торгів від 11 лютого 2019 року, визнати недійсним акт про проведеніелектронні торги від 10 квітня 2019 року, складеного приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Варавою Р.С. на підставі протоколу № 387429 про проведення електронних торгів від 11 лютого 2019 року по лоту № 329164, а також стягнути з відповідачів судовий збір. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року позовну заяву задоволено. Визнанонедійсними електронні торги по лоту № 329164, проведені 11 лютого 2019 року ДП«Сетам» та оформленні протоколом № 387429 про проведення електронних торгів від 11 лютого 2019 року. Визнанонедійсним акт про проведені електронні торги від 10 квітня 2019 року, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Варавою Р.С. на підставі протоколу № 387429 про проведення електронних торгів від 11 лютого 2019 року по лоту № 329164. Стягнутосолідарно з приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Р.С., ДП «СЕТАМ», ОСОБА_1 на користь ТОВ «Піллар» судовий збір в розмірі 3 842, 00 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення від 13 лютого 2020 року та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено будь-яких порушень Порядку реалізації арештованого майна під час проведення спірних електронних торгів, які могли би бути підставою для визнання їх недійсними, натомість скаржник вважає, що порядок дій приватного виконавця Варави P.C. щодо визначення вартості майна не входить до предмету доказування у даній справі і не може бути підставою для визнання електронних торгів недійсними, оскільки дії виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, тому не зазначення виконавцем у заявці якихось відомостей не могло порушити права і законні інтереси позивача чи більше того - вплинути на результати торгів. Крім того, скаржник вважає, що вказана справа відноситься до юрисдикції господарських судів, оскільки виходячи із суб`єктного складу сторін спірних правовідносин та характеру спору, який виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року та у відповідності до вимог ст. 360 ЦПК України встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. 30 червня 2020 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Осколова І.Л. в інтересах ТОВ «Піллар», який вважає, що апеляційна скарга необґрунтована, а доводи не заслуговують на увагу. 2 липня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 в інтересах ДП «Сетам», який погоджується з вимогами апеляційної скарги, вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з оглядув на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що 16 жовтня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу м. Києва Варавою Р.С. відкрито виконавче провадження № 57438374 з примусового виконання наказу № 911/2179/15, виданого 19 липня 2018 року Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ «Пілар» на користь ПрАТ «Квазар» 15 55 726, 60 грн. заборгованості, 7 685 235, 19 грн. інфляційних втрат, 9 6225 89, 25 грн. 3 % річних та 73 080 грн. судового збору. Постановами про опис та арешт майна від 17 жовтня 2018 року, 19 жовтня 2018 року, 21 грудня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу Варавою Р.С. було накладено арешт на майно позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі, якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. З матеріалів справи вбачається, що 8 січня 2019 року приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Варава Р.С. постановою призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні для визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна. 10 січня 2019 року суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ОСОБА_2 підготував Висновок про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, відповідно до якого вартість описаного майна сумарно склала 238 600 грн. Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові. Стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що за результатами проведення оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Позивач, вважаючи дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Р.С. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкт господарювання ОСОБА_2 , щодо зазначення вартості майна на підставі висновку про вартість рухомого майна, а також дії щодо направлення до Державного підприємства «СЕТАМ» майна для реалізації його на електронних торгах із визначеною вартістю у 238 600 грн., 29 січня 2019 року звернувся до суду із відповідною скаргою. 8 квітня 2019 року Північним апеляційним господарським судом за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Піллар» на дії та рішення приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Р.С. прийнята постанова у справі №911/2179/15, якою визнано незаконною постанову приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Р.С. про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні № 57438374, постановлену 08 січня 2019 року; визнано недійсною оцінку майна згідно із Висновком про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (дата оцінки 10.01.2019), у виконавчому провадженні №57438374; визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С. з визначення вартості майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Піллар», у сумі 238 600,00 грн, відповідно до Висновку про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі, складеного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (дата оцінки 10.01.2019), у виконавчому провадженні №57438374. визнано неправомірними дії приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Варави Р.С. з передачі до Державного підприємства «СЕТАМ», філія у м. Києві та Київській області, на реалізацію арештованого майна, визначеного в заявці на реалізацію арештованого майна від 14.01.2019 вих.№23, із вартістю майна 238 600,00 грн. Так, судом у зазначеній справі встановлено, що в порушення ст.ст. 10, 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» оцінка майна була проведена 10 січня 2019 року без укладення відповідного договору між приватним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності, і лише 18 січня 2019 року, тобто, після проведення оцінки та передачі майна на примусову реалізацію, був укладений договір на проведення оцінки. Положеннями пункту 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, також передбачено обов`язкове укладення договору на проведення оцінки. Також встановлено, що приватним виконавцем було описано та накладено арешт на три станки різки дротом зливків кремнію, а саме: № EZ 01 E500 SD-B, № НОМЕР_1 SD-B та №HT 01 E500 SD-B. При цьому, станок для різки кремнію №300237 DW288P6 не був включений в опис та не був арештований ні постановою від 21.12.2018, ні попередніми постановами від 17.10.2018 та 19.1.2018, проте, вказаний станок був у переліку майна в постанові про призначення суб`єкта оціночної діяльності та переданий на реалізацію. Крім того, в порушення положень Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 29.09.2016 №2831/5, у заявці не зазначено: виконавчий округ та номер посвідчення приватного виконавця; форму реалізації арештованого майна (електронні торги чи торги за фіксованою ціною); вид майна; відомості про майно, яке передається на реалізацію, його склад, характеристики, опис включно з інформацією про явні дефекти, відсутні елементи, обмежену функціональність; повних відомостей про зберігача майна; відомості про чинні обтяження; фото- та/або відеоматеріали. Також у заявці в якості додатку зазначена "Копія звіту про оцінку майна за результатами проведення незалежної оцінки нерухомого майна, а саме: комп`ютерної техніки, засобів зв`язку, обладнання, офісних меблів в кількості", однак вказаний звіт у матеріалах виконавчого провадження відсутній. Заявка про реалізацію майна направлена з порушенням Розділу ІІІ Порядку реалізації арештованого майна, яким передбачено, що відповідна заявка готується не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення сторін із результатами визначення вартості арештованого майна, а даному випадку заявка була направлена 14.01.2019, в день отримання приватним виконавцем Висновку, тобто, без надання часу сторонам для ознайомлення з оцінкою майна та подання своїх заперечень щодо неї. Також встановлено, що переданий на реалізацію станок для різки дротом кремнію №300237 DW288P6 належить компанії BSB Coopertieve U.A. (Нідерланди) і переданий боржнику у користування на підставі Договору лізингу обладнання №170804 від 04.08.2018. Згідно ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. Складений 10 січня 2019 року суб`єктом оціночної діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 "Висновок про вартість рухомого майна - машини, обладнання та офісні меблі" не є звітом про оцінку майна та взагалі не відповідає вимогам Національного стандарту №1, оскільки не містить всіх необхідних розділів, а тому не може бути підставою для визначення початкової ціни для реалізації арештованого майна. Крім цього, судом встановлено, що розмір визначеної вартості всього майна - 238 600,00 грн. є очевидно заниженим, оскільки, як вбачається з договору лізингу обладнання №170804 від 04.08.2017, митних декларацій, роздруківок із веб-сайту ДП "СЕТАМ" щодо аналогічного майна, вбачається, що лише вартість одного зі станків для різки дротом кремнію №300237 DW288P6 (позиція 30) може становити 519 568,08 євро, тобто, майже 15 млн. грн. Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Отже за загальним правилом предмет та ціна є істотними умовами договору купівлі-продажу. Відповідно до ч. 1 ст. 632 та ч. 1 ст. 691 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Отже ціна товару (предмета договору) - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ. За загальним правилом ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Разом з цим у договорі купівлі-продажу, який укладається за результатами реалізації майна боржника на електронних торгах, ціна майна (предмета договору) визначається у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016. Відповідно до частини 3 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону. Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». За змістом частин 1 - 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. Верховний Суд у постанові від 10.03.2020 року у справі № 927/1184/15 дійшов висновку про те, що проведення електронних торгів з реалізації майна за ціною, яка є значно нижчою дійсної ринкової вартості спірного майна на час проведення торгів, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. Ціна, за якою майно реалізується на торгах, безпосередньо впливає на обсяг зобов`язань боржника, які будуть погашені під час виконавчого провадження з примусового виконання судових рішень, що свідчить про порушення її прав спірним правочином. З огляду на викладене, враховуючи, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 квітня 2019 року, яка є обов`язковою до виконання, встановлено незаконність дій приватного виконавця Виконавчого округу м.Києва Варави Р.С. при визначенні вартості майна та направлення його на реалізацію до Державного підприємства «СЕТАМ» та визнано недійсною оцінку майна, суд першої інстанції дійшов висновку, що проведення електронних торгів за лотом №329164 відбулося з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, що безпосередньо вплинуло на результати торгів. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання недійсними електронних торгів та акту про проведенні електронні торги. Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Згідно із розділом VIII Порядку реалізації арештованого майна документом, яким оформлюють електронні торги, є протокол електронних торгів. Відповідно до п. 9 розділу X Порядку реалізації арештованого майна акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане рухоме майно. Тобто, акт про проведенні електронні торги є оформленням договірних відносин купівлі - продажу майна на електронних торгах, а отже, є договором. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника електронних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведені електронні торги є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином. Таким чином, правова природа продажу майна з електронних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону. Отже, враховуючи те, що електронні торги за лотом №329164 були проведені з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, і такі порушення призвели до порушення законних прав та інтересів позивача, то відповідно електронні торги та акт про проведенні електронні торги підлягають визнанню недійсними. Колегія суддів не може також погодитись з доводами апеляційної скарги, що переможець торгів ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, використовує придбане на торгах майно у своїй підприємницькій діяльності, а, відтак, справа підлягала розгляду господарським судом, а не судом загальної юрисдикції, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєструвався для участі в електронних торгах як фізична особа. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21 березня 2018 року(справа № 725/3212/16-ц), юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець. У цьому випадку покупцем виступає фізична особа. При цьому мета придбання майна та його подальше використання не впливають на статус покупця як фізичної особи й на правову природу прилюдних торгів як договору купівлі-продажу, який передбачає особливий порядок його укладання. Отже, з аналізу правової природи прилюдних торгів як договору купівлі-продажу, його суб`єктного складу та особливостей вказаного договору, однією зі сторін якого є фізична особа, чиї права на придбане майно оспорюються, можна зробити висновок, що учасниками справи є як юридичні, так і фізичні особи, а предметом є спір про право цивільне. Таким чином, якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів зауважує, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд не звернув уваги на те, що стягнення судового збору у солідарному порядку цивільним процесуальним законодавством України не передбачено, оскільки за ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, проте це не призвело до неправильного вирішення спору. Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують та не впливають на їх правильність. Оскільки рішення суду постановлене з дотриманням норм діючого законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд , - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 12 жовтня 2020 року. Головуючий Судді