Постанова 4821 № 711/165/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1466/20Головуючий по 1 інстанції Справа №711/165/20 Категорія: 310020000 Казидуб О. Г. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2020 року : м.Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісової Т.Л. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_2 - адвокат Топор Артем Ігорович, розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Топор Артема Ігоровича на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 липня 2020 року, у складі судді Казидуб О.Г. - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, ОСОБА_3 , 2002 р.н., що продовжує навчання. Свої позовні вимоги мотивувала тим, що 23 червня 2001 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , який 2017 року розірвано. Від даного шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 , 2002 р.н., який проживає разом з нею і перебуває на її утриманні. Відповідач сплачував аліменти призначені судом до досягнення дитиною 18 років та з червня 2019 року робив це не в повному обсязі. Позивач вказувала, що в зв`язку з тим, що син після 18 років продовжує навчання в Черкаському політехнічному технікумі та є дитиною-інвалідом і потребує більше видатків на його утримання, у зв`язку з тим, що більша частина її доходів йде на лікування сина. Вона є інвалідом 3 групи і коштів на підручники, харчування та проживання не вистачає. Матеріальну допомогу в добровільному порядку відповідач не надає. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , 2002 р.н., в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 липня 2020 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.01.2020 року до закінчення сином навчання в Черкаському політехнічному технікумі, 1 рівня, тобто, до 30.06.2022 року, але не довше досягнення ним 23 років. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 у прибуток держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп. В решті позову відмовлено. Суд своє рішення мотивував тим, що ОСОБА_3 , 2002 р.н. потребує матеріальної допомоги на своє утримання у зв`язку з навчанням до досягення ним 23 років, а батько ОСОБА_2 має змогу надавати таку допомогу, за рахунок пенсії, яку він отримує на догляд за інвалідом 1 або 2 групи. Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Топор А.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходів), починаючи з 10.01.2020 до закінчення навчання у Черкаському політехнічному технікумі, тобто, до 30.06.2022, але не довше досягення ним 23 років. Судовий збір в сумі 1261 грн. 20 коп. ОСОБА_2 просить компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд, визначаючи розмір аліментів, безпідставно здійснив прив`язку до розміру аліментів не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки ОСОБА_3 є повнолітнім. Крім того, скаржник звертає увагу, що визначений розмір аліментів є завищеним, оскільки позивач не надала суду належних доказів, які б давали підстави для стягнення аліментів в розмірі ј частини всіх видів доходу ОСОБА_2 , так як в матеріалах справи наявні відомості про те, що ОСОБА_2 не працює та не отримує заробітної плати, що унеможливлює сплату ним аліментів у визначеному судом розмірі. Звертає увагу суду на те, що відповідач доглядає непрацездатну особу пенсіонера - його батька ОСОБА_4 , який є інвалідом 1 групи та має статус ветерана війни, а тому єдиним доходом ОСОБА_2 є отримувана ним соціальна допомога по догляду за батьком у розмірі з 01.07.2020 - 2197 грн. Дана сума відповідає прожитковому мінімуму для працездатної особи, а тому стягнення аліментів у розмірі ј спричинить сутацію неможливості забезпечувати матеріально власну життєдіяльність. Також судом безпідставно взято до уваги пенсію батька відповідача - ОСОБА_4 , оскільки позовні вимоги стосуються самого ОСОБА_2 і його можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися, а тому дохід ОСОБА_4 не повинен братись до уваги при визначенні розміру аліментів в даній справі. Крім того, скаржник акцентує увагу суду на тому, що ОСОБА_3 навчається безкоштовно, має право на отримання стипендії, але не отримує її в зв`язку з поганою успішністю в навчанні, проживає разом з матірю і не несе витрат на оренду житла та комунальних платежів. З огляду на вказані обставини, скаржник вважає, що визначений судом розмір аліментів підлягає зменшенню до 1/6 частини всіх його доходів. ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків. Згідно з положенням ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України в редакції, чинній на час вирішення справи, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Як встановлено судом, 23.06.2001 між ОСОБА_1. та відповідачем по справі укладено шлюб, від якого вони мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , 2002 р.н. Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 7). Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства та мати у зв`язку з цим отримувала державну соціальну допомогу з 09.02.2012 до 23.01.2020 в розмірі 1452 грн. Дитина проходила лікування в ДУ «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з 09.12.2019 по 13.12.2019 з діагнозом наслідки хронічного вільозного сиовіїту правого колінного суглоба. Згинальна контактура в лівому колінному суглобі. Деформуючий остеоартроз 2-3ст. ПФС правого колінного суглоба 3 ст. Стадія після оперативного втручання (а.с.3,6). Відповідно до довідки Черкаського політехнічного технікуму №686 від 04.12.2019, ОСОБА_3 навчається на 2 курсі в групі ОВ2-1 з 01.09.2018 на денній формі навчання, за державним замовленням. Термін навчання закінчується 30.06.2022 (а.с.9). Згідно з довідкою про доходи №92 від 18.03.2020 ОСОБА_3 стипендія не нараховується (а.с.55). ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи за загальним захворюванням, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області і отримує пенсію по інвалідності, яка згідно з довідкою про доходи №3777 3775 5065 1719 від 26.02.2020 за період з січня 2019 року по грудень 2019 року склала 23392 грн. 17 коп. (а.с.54). Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та визначаючи розмір аліментів на утримання повнолітнього ОСОБА_3 , який продовжує навчання в розмірі ј частини всіх доходів відповідача, суд крім доходів відповідача, врахував розмір пенсії батька відповідача- ОСОБА_4 , що на думку колегії суддів, є необгрунтованим, оскільки позовні вимоги про стягнення аліментів пред`явлені саме до ОСОБА_2 , і можливість надання ним утримання своєму повнолітньому сину повинна визначатися, виходячи з розміру його доходів, а не доходу його непрацездатного батька. Так, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Департаменті соціальної політики та отримує допомогу на догляд за інвалідом 1 або 2 групи, яка за період січень 2019 - лютий 2020 склала 26 879 грн. (а.с.26). Доказів того, що відповідач має інші джерела доходів матеріали справи не містять та позивачем не надано. Колегія суддів враховує, що повнолітній ОСОБА_3 , 2002 р.н., навчається на 2 курсі Черкаського політехнічного технікуму на денній формі навчання, за державним замовленням. Крім того, він проживає разом з матірю, тобто не несе витрат на оренду майна або комунальні послуги. Має можливість отримувати стипендію, проте, як встановлено судом першої інстанції, не отримує стипендію за результатами успішності. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв`язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)». Колегія суддів вважає, що суд недостатньо врахував низку обставин, а саме, що відповідач не працює, отримує лише соціальну допомогу по догляду за інвалідом, яка з грудня 2019 року становить 2027 грн., повнолітній син ОСОБА_3 навчається безкоштовно, проживає разом з позивачем, не несе витрат за оренду майна та комунальні платежі, позивач отримує соціальну допомогу по інвалідності, яка з липня 2019 року складає 2000 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що при доході відповідача у розмірі 2027 грн. та відсутності доказів про наявність інших доходів, суд призначив неспіврозмірний розмір аліментів у розмірі ј від усих його доходів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, оскільки після відрахування 1/4 частини аліментів, сам відповідач не буде мати прожиткового мінімуму, передбаченого законом для працездатних осіб, таким чином, розмір аліментів підлягає зменшенню. Колегія суддів визначаючи розмір аліментів вравовує вищенаведені обставини та спільний обов`язок обох батьків утримувати дитину, а тому виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим зменшити розмір стягнутих аліментів з 1/4 до 1/6 частини. Відповідно до ст. 376 ЦПК україни підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів доходить висновку, що рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13 липня 2020 підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання з 1/4 на 1/6 усих видів заробітку відповідача. Водночас, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення аліментів саме на користь повнолітнього сина ОСОБА_3 , оскільки при подачі позову ОСОБА_3 ще не досяг 18 років, тому у позовній заяві мати ОСОБА_1 просила стягнути аліменти на свою користь на утримання сина ОСОБА_3 . Однак, станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції 13.07.2020, ОСОБА_3 вже виповнилося 18 років, а тому суд вірно вирішив стягнути аліменти на його користь, з чим погоджується і колегія суддів та стягує аліменти в розмірі 1/6 всіх видів заробітку відповідача на користь повнолітнього ОСОБА_3 , а не на користь його матері ОСОБА_1 , як про це зазначає скаржник. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати в розмірі 1261 грн. 20 коп., сплачені скаржником за подання апеляційної скарги, необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись статтями 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Топор Артема Ігоровича задовольнити частково. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 липня 2020 року у даній справі змінити, зменшивши визначений судом розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 з 1/4 до 1/6 частини всіх видів доходів, починаючи з 10.01.2020 і до 30.06.2022 року, але не довше досягнення ним 23 років. Судові витрати в розмірі 1261 грн. 20 коп., сплачені ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 липня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та за умов, визначених ст.389 ЦПК України. Судді: Ю.В. Сіренко Н.І. Гончар Т.Л. Фетісова