Постанова Полтавський апеляційний суд № 2-36/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-36/11 Номер провадження 22-ц/814/1173/20Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Бутенко С.Б. Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В. за участю секретаря: Кальник А.М. розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 17 січня 2020 року у складі судді Тимчука Р.І. у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федька Євгена Олександровича, в с т а н о в и в: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федька Євгена Олександровича. Скарга мотивована тим, що відділом примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області проводилися виконавчі дії у виконавчому провадженні № 42204419 з примусового виконання виконавчого листа №1616/10/2012, виданого 07.11.2011 року Ленінським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 0018/07/25-N у сумі 1 411 027,89 грн. 15.08.2019 року старший державний виконавець Федько Є.О. прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 42204419 на підставі пункту 15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Вказувала, що неправомірними діями, які виразилися у прийнятті старшим державним виконавцем Федько Е.О. постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 42204419 та відкриття виконавчого провадження ВП № 59824872 по стягненню з неї 113 742,79 грн. виконавчого збору, та бездіяльністю, яка виразилася у невиконанні державним виконавцем контролю за виконанням стягувачем ПП «Караван» вимог п. 8 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», що спричинило передчасне передання останньому іпотечної квартири без попереднього виконання ним обов`язку по сплаті різниці між сумою отриманого майна та сумою, вказаною у виконавчому документі, було порушено її права. Вважає дану постанову такою, що винесена передчасно, без виконання державним виконавцем всіх передбачених законодавством дій. Посилаючись на викладене, просила суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федька Є.О. по прийняттю 15.08.2019 року постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 42204419 та відкриття виконавчого провадження ВП № 59824872 по стягненню з неї 113 742,79 грн. виконавчого збору; скасувати пункт 1 резолютивної частини постанови від 15.08.2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 42204419; скасувати постанову від 15.08.2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 59824872 по стягненню з неї 113 742,79 грн. виконавчого збору; визнати бездіяльність старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федька Є.О. щодо невиконання стягувачем ПП «Караван» по виконавчому провадженні ВП № 42204419 вимог п. 8 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов`язку внесення в 10-денний строк на казначейський рахунок ВДВС 243 027,89 грн. неправомірною та зобов`язати усунути вказане порушення закону. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 17 січня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано пункт 1 резолютивної частини постанови від 15.08.2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 42204419. Ухвала суду мотивована тим, що старший державний виконавець Федько Є.О. до винесення постанови про реалізацію предмета іпотеки та акту про передачу квартири стягувачу в рахунок погашення боргу і оформлення останнім права власності не забезпечив надходження на казначейський рахунок ВДВС коштів в сумі 243 027,89 грн., з яких згідно п. 8 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» сплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові, після чого виконавче провадження підлягає закриттю. Не погодившись з даною ухвалою, старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федько Є.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість ухвали, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції в задоволеній частині скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі. Доводи скарги ґрунтуються на тому, що дії державного виконавця є правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги. За правилами частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3,4 частини першої статті 376 ЦПК України). По справі встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Полтавській області перебувало виконавче провадження № 42204419, відкрите з примусового виконання виконавчого листа № 1616/10/2012, виданого 07.11.2011 року Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованості за кредитним договором № 0018/07/25-N у сумі 1 411 027,89 грн., судових витрат за технічне забезпечення в розмірі 30 грн. та судового збору в сумі 1700 грн. В рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 104,7 кв.м., житловою площею 59,1 кв.м. 15 серпня 2019 року старший державний виконавець управління державної виконавчої служби ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федько Є.О. виніс постанову про закінчення вказаного виконавчого провадження на підставі пункту 15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». Цього ж дня ним була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 59824872 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 113 742,79 грн. Зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно, попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Накладено арешт не все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми боргу. Звертаючись до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, боржник ОСОБА_1 зазначала, що різниця між оціночною вартістю квартири - 1 634 600 грн. та сумою боргу 1 411 027,89 грн. становить 243 027,89 грн., що її стягувач - ПП «Караван», який набув право власності на квартиру, повинен був внести на казначейський рахунок ВДВС в межах виконавчого провадження ВП № 42204419 та з цієї суми державний виконавець має утримати виконавчий збір та інші витрати виконавчого провадження, решту повернути боржникові і лише після цього виконавче провадження підлягає закриттю. Ухвалюючи судове рішення про скасування пункту 1 резолютивної частини постанови державного виконавця від 15.08.2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 42204419, суд першої інстанції фактично погодився з доводами скаржника, при цьому не навів у мотивувальній частині ухвали правового обґрунтування таких висновків та не дав належну оцінку рішенню державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з огляду на вимоги Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку» та обставини справи, тому оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України, статті 18 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню - стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження». Пунктом 15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки. По справі встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є предметом іпотеки за іпотечним договором № 0018/07/25-N/S-1 від 27 липня 2007 року, яким забезпечено виконання зобов`язання боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 0018/07/25-N від 27 липня 2007 року на суму 170 000 доларів США з кінцевим терміном повернення 26 липня 2027 року. Боржник ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 22 червня 2010 року виникла заборгованість за кредитом з урахуванням штрафних санкцій в сумі 177 737,48 доларів США, що еквівалентно 1 406 027,89 грн. та штрафу у розмірі 5 000 грн., що стало підставою звернення кредитора з позовом про стягнення заборгованості та дострокове повернення боржником кредиту. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 13 березня 2012 року позов ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Форум» заборгованість за кредитним договором № 0018/07/25-N у сумі 1 411 027,89 грн. та понесені судові витрати: за технічне забезпечення в розмірі 30 грн. та судовий збір в сумі - 1 700,00 грн., разом - 1730,00 грн. В рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 104,7 кв.м., жилою площею 59,1 кв.м. Визнано за ПАТ «Банк Форум» право продажу предмета іпотеки, а саме: квартири АДРЕСА_1 загальною площею 104,7 кв.м., жилою площею 59,1 кв.м. за ціною визначеною незалежним оцінювачем на день реалізації, з урахуванням вимог ст. 38 ЗУ «Про іпотеку». Предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею104,7 кв.м., жилою площею 59,1 кв.м. до моменту її реалізації передано в управління ПАТ «Банк Форум». Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2018 року замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Банк Форум» у виконавчому провадженні № 42204419 по виконанню виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Полтави 07.11.2012 року, правонаступником- Приватним підприємством «Караван». В ході процедури виконавчого провадження, 26 липня 2018 року Державним підприємством «Сетам» було проведено перші електронні торги з реалізації арештованого іпотечного майна за ціною згідно експертної оцінки № 319 від 08.06.2018 р. - 1 654 600 грн., які не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. У відповідності до статті 49 Закону України «Про іпотеку» стягувач - ПП «Караван» скористався своїм правом придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Оскільки вимоги стягувача було задоволено за рахунок іпотечного майна, оцінена вартість якого боржником не оскаржувалась, а ціна майна не відповідає сумі грошового зобов`язання боржника для задоволення вимог стягувача, крім того, спірне майно придбано стягувачем відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки, державний виконавець мав підстави для закінчення виконавчого провадження ВП № 42204419 згідно пункту 15 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII. Частиною першою статті 19, частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» сторонам виконавчого провадження, іншим учасникам та особами надано право оскарження рішення, дії чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. За правилами статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частини перша, друга статті 450 ЦПК України). За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (стаття 451 ЦПК України). Встановлено, що державний виконавець Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Федько Є.О. при винесені постанови від 15 серпня 2019 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 42204419 на підставі пункту 15 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» діяв в межах повноважень та відповідно до Закону і прав, свобод чи законних інтересів боржника не порушував, тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 по справі не вбачається. Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції на вказане належної уваги не звернув, не застосував Закон, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та скасовуючи за скаргою боржника пункт 1 постанови державного виконавця від 15.08.2019 р. про закінчення виконавчого провадження та залишивши чинність постанови в частині припинення арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення обрав неналежний спосіб судового захисту, який не відповідає змісту права сторони виконавчого провадження, нормам матеріального та процесуального права і є безпідставним. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про скасування ухвали районного суду в оскаржуваній частині задоволених вимог скарги та ухвалення в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Федька Є.О. у повному обсязі. В іншій частині ухвала суду першої інстанції учасниками справи не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядається. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 17 січня 2020 року скасувати та постановити з цього питання нове судове рішення. У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та бездіяльність старшого державного виконавця управління державної виконавчої служби ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федька Євгена Олександровича - відмовити повністю. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: С.Б. Бутенко Судді: О.І. Обідіна О.В. Прядкіна