Ухвала КЦС ВС № 753/20961/17

Ухвала 12 жовтня 2020 року м. Київ справа № 753/20961/17 провадження № 61-14002ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «КОРСІМ» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зобов`язання вчинити дії, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 17 вересня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року, з пропуском строку на касаційне оскарження. Київським апеляційним судом прийнято постанову 27 липня 2020 року, повний текст постанови складено 28 липня 2020 року, тому останнім днем строку на касаційне оскарження є 27 серпня 2020 року. Представник скаржника просить поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на те, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 отримала 18 серпня 2020 року, проте доказів на підтвердження цих обставин до касаційної скарги не додано. Вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки до касаційної скарги не додано будь-яких належних доказів, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 копії повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року саме 18 серпня 2020 року. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Отже, ОСОБА_1 необхідно надати докази на підтвердження обставин, що перешкоджали подати касаційну скаргу до 27 серпня 2020 року (конверт в якому надсилалася копія повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року із ідентифікатором міжнародного поштового відправлення Публічного акціонерного товариства «Укрпошта», довідка суду у якій зазначено інформацію щодо отримання чи не отримання ОСОБА_1 копії повного тексту оскаржуваної постанови, тощо). Крім того, у пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Представник скаржника узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України. Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно подати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та яка відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. В єдиному державному реєстрі судових рішень текст постанови Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року по справі № 753/20961/17 не відображено. За таких обставин суд касаційної інстанції позбавлений можливості перевірити дотримання вимог статті 392 ЦПК України і вирішити питання щодо відкриття касаційного провадження. Отже, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати суду належним чином завірену копію оскарженого судового рішення. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на постанову Київського апеляційного суду від 27 липня 2020 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснощоков