Постанова 4873 № 910/3725/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "24" вересня 2020 р. Справа№ 910/3725/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Поляк О.І. суддів: Руденко М.А. Калатай Н.Ф. за участі секретаря - Стародуб М.Ф. розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва (суддя Андреїшина І.О.) від 15.07.2020 (повний текст складено 16.07.2020) у справі №910/3725/20 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 2059675,13 грн, за участі представників згідно протоколу судового засідання ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 99119446,60 грн основного боргу, 423104,93 грн інфляційних втрат та 1636570,20 грн 3% річних. В подальшому позовні вимоги позивачем зменшено, тож він просив стягнути з відповідача 423104,93 грн інфляційних втрат, 1636570,20 грн 3 % річних. Вказане зменшення прийнято судом 01.06.2020. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором транспортування природного газу № 1807000738 від 19.09.2018. Відповідач в судовому засіданні 15.07.2020 просив суд зменшити розмір нарахованих 3% річних. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі №910/3725/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 1636570,20 грн трьох відсотків річних, 423104,93 грн інфляційних втрат та 30895,13 грн витрат по сплаті судового збору. Не погоджуючись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, а якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю. Крім того, апелянт просив поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення. Апеляційна скарга обґрунтована неврахуванням судом першої інстанції заперечень відповідача щодо відсутності його вини у зобов`язанні зі сплати суми боргу. Скаржник вказує, що у АТ "Укртрансгаз" наявний значний дефіцит обігових коштів, викладені обставини підтверджуються, зокрема, листом Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 02-8796/161 від 20.06.2019, протоколом засідання Експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій № 93-19 від 20.06.2019, на якому викладеним обставинам відносно АТ "Укртрансгаз" підтверджено кваліфікацію надзвичайної ситуації, що пов`язана з припиненням роботи технологічного обладнання газотранспортної системи України. Окремо відповідач наголосив на тому, що до 01.01.2020 здійснювало суспільно-важливу і стратегічну функцію по своєчасному і безперебійному забезпеченню суб`єктів господарювання та соціальної сфери України природним газом, надійного та безпечного функціонування Єдиної газотранспортної системи України, а також забезпечення транзиту газу за міждержавними угодами. Таким чином, у діях відповідача з виконання зобов`язання зі сплати щодобових позитивних небалансів відсутня вина у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин (надзвичайної ситуації, що пов`язана з припиненням роботи технологічного обладнання газотранспортної системи України). Крім того, апелянт наголосив, що суд безпідставно не врахував його заперечень та відхилив клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних до однієї гривні. 18.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Пашкіна С.А., Кропивна Л.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 клопотання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення залишено без розгляду, відкрито апеляційне провадження у справі №910/3725/20, розгляд справи № 910/3725/20 призначено на 24.09.2020. 27.08.2020 до Північного апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він заперечував проти задоволення скарги та зазначив, що подані позивачем лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 02-8796/161 від 20.06.2019, протокол засідання Експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій № 93-19 від 20.06.2019 не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту існування форс-мажорних обставин, а відсутність грошових коштів не є підставою для звільнення від виконання зобов`язання. Отже, апелянтом не доведено відсутності вини у порушенні зобов`язання, тоді як 3% річних та втрати від інфляції не є санкціями в розумінні Цивільного кодексу України та виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодування матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів, і нараховуються незалежно від вини боржника. Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., які входять до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 22.09.2020 у справі №910/3725/20, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Руденко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2020 справу прийнято до провадження колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Руденко М.А. В судовому засіданні 24.09.2020 колегія суддів заслухала представників сторін. Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 19.09.2018 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (замовник) та Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (оператор) укладено договір транспортування природного газу № 1807000738/1277-Г, а також низку додаткових угод до договору. Згідно п. 2.1. договору у редакції додаткової угоди № 4 від 01.05.2019, за цим договором оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні. Аналогічно, згідно п. 2.1. договору у редакції, що діяла до 01.05.2019, за цим договором оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Згідно з пунктом 3.1 договору (як у редакції додаткової угоди № 4 від 01.05.2019, так і у редакції, що діяла до 01.05.2019), оператор зобов`язаний здійснити у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця. Відповідно до п. 9.1. договору (як у редакції додаткової угоди № 4 від 01.05.2019, так і у редакції, що діяла до 01.05.2019), сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у замовника добового небалансу оператор здійснює купівлю/продаж природного газу замовника в обсягах добового небалансу. У разі виникнення у замовника негативного добового небалансу оператор здійснює продаж замовнику, а замовник купівлю в оператора природного газу в обсягах негативного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV кодексу. У разі виникнення у замовника позитивного добового небалансу оператор здійснює купівлю у замовника, а замовник продаж природного газу оператору в обсягах позитивного добового небалансу за ціною, яка встановлюється розділом XIV кодексу (п. 9.2. договору як у редакції додаткової угоди № 4 від 01.05.2019, так і у редакції, що діяла до 01.05.2019). За умовами пункту 9.4. договору (як у редакції додаткової угоди № 4 від 01.05.2019, так і у редакції, що діяла до 01.05.2019), у випадку, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника у термін до 5 робочих днів з дня повідомлення. Відповідно до п. 11.4 договору (як у редакції додаткової угоди № 4 від 01.05.2019, так і у редакції, що діяла до 01.05.2019), врегулювання щодобових небалансів оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг щодобових небалансів. В акті зазначаються щодобові обсяги небалансів, а також ціни, за якими оператор врегулював щодобові небаланси (у розрізі кожної доби). На виконання умов договору сторонами були складено акти врегулювання щодобових небалансів за період з березня 2019 року по грудень 2019 року на загальну суму 99119446, 60 грн. За період розгляду справи відповідач частково виконав свої зобов`язання зі сплати позивачеві заявленої до стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу № 1807000738 від 19.09.2018 за добові небаланси на загальну суму 90000000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями за період з 24.03.2020 по 15.04.2020. Крім того, 12.05.2020 сторонами укладено угоду про залік взаємних однорідних вимог, відповідно до п. 7.1 якої зобов`язання Акціонерного товариства "Укртрансгаз", вказане в п.1 угоди, є припиненим в розмірі 9119446, 66 грн (у т.ч. ПДВ - 1519907,78 грн). Заборгованість Акціонерного товариства "Укртрансгаз" перед Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" за договором 1 та актами наданих послуг № 11-2019-1807000738 від 30.11.2019 та № 12-2019-1807000738 від 31.12.2019 по оплаті позитивних небалансів на підставі цих актів наданих послуг - відсутня. Внаслідок зменшення позовних вимог, на розгляді у суду залишились вимоги про стягнення з відповідача 423104,93 грн інфляційних втрат, 1636570,20 грн 3 % річних. Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України). Відповідно до п. 5 гл. 1 р. І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2493 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГТС), договір транспортування - це договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та на умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги). Пунктом 5 гл. 1 р. І Кодексу ГТС також визначено, що небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. Плата за добовий небаланс - це сума коштів, яку замовник послуг транспортування сплачує або отримує відповідно до розміру добового небалансу. За правилами п. 6 гл. 6 р. ХІV Кодексу ГТС плата за добовий небаланс застосовується таким чином: - якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; - якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс. Пунктом 20 гл. 6 р. ХІV Кодексу ГТС встановлено, що у випадку якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, повідомляє замовника послуг транспортування природного газу про розмір грошових коштів, які підлягають виплаті замовнику (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця). Виплата грошових коштів здійснюється на рахунок замовника послуг транспортування природного газу у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним. Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки відповідачем допущено прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 1636570,20 грн та інфляційних втрат в сумі 423104,93 грн. Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин (надзвичайної ситуації, що пов`язана з припиненням роботи технологічного обладнання газотранспортної системи України), що свідчить про відсутність вини у простроченні платежів за договором, судом першої інстанції відхилено з огляду на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту існування форс-мажорних обставин. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до п. 14.1 договору сторони домовились, що звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та якщо і момент взяття на себе зобов`язань за цим договором така сторона не могла ані передбачити, ані попередити їх настання. Водночас положеннями п. 14.3 договору передбачено, що сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення надати підтверджувальні документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства. Засвідчення форс-можорних обставин здійснюється у встановленому чинним законодавством порядку. Неповідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє сторону права посилатися на них, як на причину звільнення від відповідальності та невиконання вимог Кодексу та цього договору. За приписами ч. 3 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а також торговельних та портових звичаїв, прийнятих в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб здійснює Торгово-промислова палата України. Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. З наведених положень вбачається, що належним та допустимим доказом на підтвердження наявності форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженою нею регіональною торгово-промисловою палатою, внесений до Реєстру сертифікатів. Отже, колегія суддів вказує, що лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій № 02-8796/161 від 20.06.2019 та протокол засідання експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій № 93-19 від 20.06.2019, не є належними та допустимими доказами в розумінні вимог ст.ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджують наявність форс-мажорних обставини (обставин непереборної сили), що звільняють відповідача від відповідальності за порушення виконання договірного обов`язку. Крім того, означені документи містять лише твердження про можливе припинення роботи, а отже не доводять наявність обставин, що об`єктивно унеможливлюють виконання відповідачем зобов`язань. За таких обставин заперечення відповідача про відсутність його вини у порушенні ним строку виконання грошового зобов`язання, передбаченого укладеним сторонами договором транспортування природного газу № 1809000424 від 19.09.2018, судом відхиляються як необґрунтовані. Щодо твердження апелянта про безпідставне відхилення судом першої інстанції його клопотання про зменшення розміру 3% річних до однієї гривні, то колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вказане клопотання не розглянуто, водночас, розглянувши останнє, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення. Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц. Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку про те, що суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. Крім того, Верховний Суд наголосив, що у випадку коли відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора. Водночас, право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін. При цьому обов`язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 18.06.2019 у справі №914/891/16). Проте, відповідачем не було доведено суду таких обставин як, наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, винятковість випадку, з урахуванням інтересів обох сторін, не наведено причин неналежного виконання зобов`язання та невідповідності розміру 3% річних наслідкам порушення. Так, до стягнення заявлено 1636570,20 грн 3% річних, тоді як заявлена до стягнення сума заборгованості становила 99119446,60 грн. З огляду на це, колегія суддів не вбачає невідповідності нарахованих 3% річних наслідкам порушення. Отже, відповідачем не доведено обставин, які є достатніми для зменшення заявлених до стягнення 3% річних. Виходячи з вищевикладеного, доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права. Водночас, факт того, що суд першої інстанції не розглянув заявлене відповідачем клопотання про зменшення розміру нарахованих 3% річних не мав своїм наслідком прийняття неправильного рішення по суті, тоді як суд не позбавлений права розглянути таке клопотання під час апеляційного розгляду справи. Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача, тож вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, отже, підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 129Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається судом на апелянта. Керуючись ст.ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2020 у справі №910/3725/20 - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 12.10.2020, що є першим робочим днем після виходу судді Руденко М.А. після виходу з відпустки. Головуючий суддя О.І. Поляк Судді М.А. Руденко Н.Ф. Калатай