Постанова 4873 № 927/592/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" вересня 2020 р. Справа№ 927/592/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко О.В. суддів: Шаптали Є.Ю. Станіка С.Р. за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В. за участю представників згідно протоколу судового засідання від 10.09.2020 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Комісарова Миколи Вікторовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2019 (повний текст рішення підписано 26.12.2019) та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі №927/592/19 (суддя Фесюра М.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця Комісарова Миколи Вікторовича до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції В С Т А Н О В И В : У липні 2019 року Фізична особа-підприємць Комісаров Микола Вікторович (далі - ФОП Комісаров М.В., позивач) звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (далі - АТ «Чернігівобленерго», відповідач) про скасування оперативно-господарської санкції у формі протокольного рішення №1154 засідання комісії апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від 27.02.2019 на підставі акту про порушення № 001771 від 15.02.2019 по нарахуванню вартості безобліково спожитої електричної енергії на суму 144 024,17 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що спірний акт містить суперечливі відомості щодо правопорушення, не містить застережень про визнання споживачем електроенергії факту втручання в роботу приладів обліку, всупереч положенням п. 3.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ України від 04.05.2006 № 562 втручання споживача в роботу приладів обліку, пошкодження пломб та/або приладів обліку висновком експертизи не підтверджено. У відзиві на позовну заяву, відповідач заперечив проти заявленого позову та просив відмовити в його задоволенні з огляду на те, що відповідно до п.8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ) позивач мав право подавати пояснення і зауваження щодо змісту акту про порушення, викладати мотиви своєї відмови від підписання акту, як в самому акті про порушення, так і надавши (надіславши) оператору заперечення окремим письмовим повідомленням. На час складання акту про порушення № 001771 від 15.02.2019 жодних зауважень та заперечень позивачем та його представником (свідком) надано не було, тому, на думку відповідача, позивач та його свідок підписавши акт без заперечень, фактично погодились зі змістом акту, обставинами та суттю порушення ПРРЕЕ. Щодо невідповідності та суперечливості відомостей щодо правопорушення відповідач пояснює, що при складанні акту представниками АТ «Чернігівобленерго» допущено технічну помилку, а саме здійснено посилання на підп.8 п.5.5.5. ПРРЕЕ, тоді як фактично вірно описано зміст порушення передбаченого підп.6 п.5.5.5. ПРРЕЕ. Надаючи пояснення відносно вчиненої описки, відповідач наполягає на тому, що дефект акта не може спростувати факт порушення, якщо цей факт відображено у сукупності інших доказів. Під час розгляду справи у суді першої інстанції ухвалою господарського суду від 18.09.2019 у справі призначено судову електротехнічну експертизу, проведення якої доручено Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення судової електротехнічної експертизи поставлено питання: яке призначення, тип (марка) та технологічні характеристики невідомого пристрою, який вилучено у Фізичної особи - підприємця Комісарова Миколи Вікторовича, при складанні акту про порушення №001771 від 15.02.2019, поміщеного в пакет та опломбованого пломбою С 43745904/ПАТ ЧОЕ? і чи впливає пристрій, поміщений в пакет опломбований пломбою С 43745904/ПАТ ЧОЕ на роботу електролічильника ЛТЕ-1.03 ТУ №13108183, який було встановлено у Фізичної особи - підприємця Комісарова Миколи Вікторовича? Якщо вказаний пристрій впливає на роботу електролічильника, то вказати яким чином? Витрати на проведення судової електротехнічної експертизи покладено на відповідача, провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. У зв`язку з проведенням судової експертизи та повернення матеріалів справи до суду, ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.11.2019 поновлено провадження у справі. 26.11.2019 від позивача на адресу суду надійшла заява про зміну підстав позовних вимог. В поданій заяві позивач вважає за необхідне заявити про наявність додаткових підстав щодо заявлених позовних вимог. Так, на думку позивача розрахунок вартості без обліково спожитої електроенергії здійснено з порушенням вимог методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. На думку позивача, застосування умов пп. «В» п.2.5 методики можливо тільки у випадку перевищення фактичного споживання дозволеної потужності або не допуску представників постачальника для перевірки сумарної максимальної потужності, тоді як акт про порушення № 001771 від 15.02.2019 не містить даних про не допуск, чи перевищення сумарної потужності наявних у споживача струмоприймачів дозволеної потужності. Відсутність в акті про порушення таких даних, передбачених п. 4.6. Методики свідчить, що не було не допуску працівників та перевищення сумарної потужності, а тому, на переконання позивача, застосування пп. «В» п.2.5 вказаної методики є незаконним. Також при обрахунку вартості електроенергії відповідач застосував тривалість роботи на рівні 18 годин, тоді, як тривалість роботи обладнання при однозмінній роботі споживача згідно п.2.5. Методики встановлено на рівні 8 год., а кількість днів при такому обрахунку не може бути більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях - 182дні, тоді як при розрахунку відповідачем взято період тривалістю 728 днів. Крім того, у поданій заяві позивач наголошує на проведенні перевірки без його присутності і без повідомлення позивача про здійснення щодо нього такого заходу контролю. На час прибуття позивача на об`єкт перевірки акт про порушення було вже складено. Позивач заявляє, що він не бачив, щоб якійсь прилад було під`єднано до мережі і щоб його робота впливала на покази лічильника. В присутності позивача ніякий пристрій не вилучався та не опломбовувався, а підпис в акті про порушення проставлено лише в графі «з актом про порушення ознайомлений». Позивач вказує, що на час проведення перевірки в приміщенні магазину була присутня лише продавець, яка на час перевірки електрошафи обслуговувала покупця у торгівельному залі і не бачила під`єднаного до електромережі приладу. Зі слів продавця про призначення приладу їй стало відомо з пояснень перевіряючого, такий прилад, згідно наданих позивачу пояснень вона бачила вперше. На час винесення протоколу у відповідача був відсутній висновок експерта, який би підтверджував факт втручання споживача в роботу приладів обліку, так і відсутні письмові пояснення споживача де б споживач визнав факт втручання в роботу приладів обліку. Таких окремих застережень акт не містить, а тому позивач керуючись вищевикладеним просить суд позовні вимоги задовольнити та скасувати рішення засідання комісії АТ «Чернігівобленерго», оформлене протоколом №1154 від 27.02.2019 з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії від на підставі акту про порушення № 001771 від 15.02.2019 по нарахуванню вартості без обліково спожитої електричної енергії на суму 144 024,17 грн. Відповідач, у своїх запереченнях на заяву про зміну підстав позовних вимог вказав, що зловживання позивачем процесуальними правами, вважає дії позивача такими, що вчиняються з метою затягування розгляду справи та уникнення відповідальності, зауважує, що позивач вже звертався до суду з таким позовом (справа №927/282/19), в якому не заперечував факту порушення, намагався зменшити відповідальність, урегулювати спір мирним шляхом, змінював предмет, підстави позову та врешті позов було залишено судом без розгляду за заявою позивача. Оскільки при складанні акту про порушення позивачем не було надано відповідачу переліку та паспортних даних усіх наявних струмоприймачів, позивачем не забезпечено вимір наявних струмоприймачів, включених на максимальну потужність, розрахунок здійснено на підставі узгодженої та дозволеної потужності, визначеної договором, тобто 10кВт за період часу зазначеному в додатку №6 до договору - 18год. При визначені кількості днів в періоді за який нараховувались санкції відповідач виходив з того, що виявити таке порушення при здійсненні контрольного обліку було неможливо, тому сума нарахована за період з останньої технічної перевірки контрольного засобу обліку, а саме з 17.02.2017 по 15.02.2019. Проведення експертизи, за методикою, на яку посилається позивач має здійснюватись у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку, в такому випадку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства, тоді, як предметом дослідження у цій справі є інший вид порушення ПРРЕЕ, який не передбачає обов`язкового доведення пошкодження пломб або приладу обліку, тому проведення експертизи не є обов`язковим. Відповідач вкотре наголошує, що акт про виявлене порушення, підписано сторонами без заперечень та зауважень, що підтверджує згоду споживача із фактом порушення ним ПРРЕЕ. Також відповідач зазначає щодо недоцільності посилання позивача на судову практику у справі № 336/6535/16-ц оскільки у вказаній справі розглядався інший вид порушення, який передбачений іншим пунктом Методики. Посилаючись на вищевикладене відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні заяви про зміну підстав позовних вимог. У відповіді на заперечення відповідача, позивач не погоджується з доводами відповідача з огляду на те, що звернувшись до суду з заявою про зміну підстав позовних вимог позивач доповнив новими обставинами при збереженні в них первинних обставин та послався на інші норми матеріального права, які визначають про незаконність оскаржуваного рішення відповідача. На думку позивача саме доповнення нових обставин для скасування предмету позову з посиланням на інші норми матеріального права, які у своїй сукупності дають право особі звертатися до суду з позовними вимогами до відповідача і вказують на зміну підстав позовних вимог, тобто, доповнення нових обставин з посиланням на інші норми матеріального права дають окремі підстави для скасування рішення відповідача Крім того, позивач вказує, що він не був присутнім під час перевірки, а з`явився до приміщення магазину коли перевірка вже закінчилась. Виявлений предмет було вилучено без присутності позивача. Підпис проставлений в акті перевірки, на думку позивача свідчить лише про отримання примірнику акта, а не зазначення в акті перевірки своїх зауважень та заперечень не може свідчити про надання згоди зі змістом порушень зазначених в такому акті. Позивач заперечує те, що працівники відповідача просили його надати документацію на електроприлади, які знаходились в магазині, як і заперечує, що він відмовив представникам відповідача провести вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність. Враховуючи приписи ст. 162 ГПК України протокольною ухвалою суду задоволено клопотання позивача про зміну підстав позову. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2019 у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 стягнуто з Фізичної особи-підприємця Комісарова Миколи Вікторовича на користь Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» - 5 024,00 грн витрат на проведення експертизи. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Фізична особа-підприємець Комісаров Микола Вікторович 14.01.2020 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2019 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі №927/592/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того апелянтом подано клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення з апеляційною скаргою. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №927/592/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Комісарова Миколи Вікторовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2019 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі №927/592/19 залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків. 07.02.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшла заява від Фізичної особи-підприємця Комісарова Миколи Вікторовича про усунення недоліків з доказами сплати судового збору. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Комісарова Миколи Вікторовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2019 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019, справу призначено до розгляду на 19.03.2020. У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечив проти задоволення скарги, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях відповідача, а рішення місцевого господарського суду від 20.12.2019 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції без змін. З метою недопущення розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, для убезпечення від ризику життя та здоров`я людей, зокрема представників учасників справи та працівників суду, вказаною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 повідомлено учасників справи №927/592/19, що 19.03.2020 розгляд справи не відбудеться. Враховуючи постанову Кабінету Міністрів України №343 від 04.05.2020, якою послаблено заборони встановлені Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020, справу №927/592/19 призначено до розгляду на 11.06.2020. У зв`язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. 11.06.2020 у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 11.06.2020 у справі №927/592/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2020 справу №927/592/19 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю., розгляд справ призначено на 09.07.2020. 09.07.2020 та 27.08.2020 по справі оголошувалися перерви. Розгляд справи призначено на 10.09.2020. Ухвалою від 31.08.2020 за клопотання скаржника про участь у судовому засіданні 10.09.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. У судове засідання 10.09.2020 з`явився представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не з`явилися, на зв`язок для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів не вийшов. Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Судом апеляційної інстанції враховані приписи ч.5 ст. 197 ГПК України у відповідності до яких, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Також судом враховано, що у попередніх судових засіданнях, представник позивача приймав участь та надавав суду свої пояснення по справі, які колегією прийняті до уваги. Представник відповідача у судовому засіданні надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, заперечив проти доводів, викладених у апеляційній скарзі на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу та просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав. Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції 27.02.2017 між ПАТ «Чернігівобленерго» та ФОП Комісаровим М.В. укладено договір про постачання електричної енергії №10276 (далі - договір). Відповідно до умов договору, постачальник (відповідач) продає електричну енергію споживачу (позивач) для забезпечення потреб електроустановок споживача дозволеною потужністю 90,0кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору. У п. 2.1 договору сторони погодили, що під час виконання цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі по тексту - ПКЕЕ). Згідно п.п. 2.3.2 п. 2.3 договору, споживач зобов`язаний, зокрема, дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору (Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності) та режиму роботи електроустановок згідно додатку №6 до договору (Режим роботи електроустановок споживача). Додатком до договору Перелік об`єктів і точок комерційного обліку споживача сторони погодили приєднану та дозволену потужність по об`єкту Павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1, на рівні 10кВт. Додатком № 6 до договору №10276 від 27.02.2017 окрім дозволеної до під`єднання потужності у 10кВт по об`єкту Павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1», АДРЕСА_1, визначено години роботи протягом доби від 06:00год до 24:00год, що загалом становить 18 годин. Відповідно до п. 4.2.3 договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням (далі - Методика), у разі таких дій споживача: - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених Методикою. Положеннями п. 9.4. договору сторони погодили укладення договору на строк до 31.12.2017 і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Кінцевий строк дії договору встановлюється по об`єкту Павільйон «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_1 до 12.12.2017 на період договору оренди нежитлового приміщення №6/12-ОР від 12.12.2016. Доказів розірвання договору, визнання його недійсним тощо сторонами суду не надано. Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюється Законом України «Про ринок електричної енергії». За приписами статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір на постачання електричної енергії споживачу. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ). Відповідно до пунктів 12 та 13 вказаної постанови з 11.06.2018 постанова Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 «Про затвердження Правил користування електричною енергією» (із змінами) втратила чинність. Відповідно до абз. 1 п. 2.3.4 ПРРЕЕ, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Згідно з пп. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Згідно з п. 8.2.4 ПРРЕЕ, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором. Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2019 представниками відповідача у складі: начальника інспекції Хантісев К.М. №76, Федоренко І.В. інспектора № 159, з боку відповідача, та ФОП Комісарова М.В. та продавцем магазину ОСОБА_1, з боку позивача складено акт про порушення № 001771 за результатами проведеної перевірки приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», за адресою АДРЕСА_1, в ході якої було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме виявлено пристрій, який привів до зміни показів приладів обліку - електрична енергія споживається, а приладами обліку не враховується. Місце, кількість та тавро установлених пломб без зауважень, Опломбовані запобіжники розраховані на струм 20А. Графа акта 5 (Перелік струмоприймачів, приєднаних споживачем до електричної мережі, та режим роботи) містить запис про те, що споживач не надав перелік та паспортні дані всіх наявних струмоприймачів та не забезпечив вимір струму навантаження при використанні всіх наявних струмоприймачів включених на максимальну потужність. Дозволена потужність споживання відповідно до умов договору становить 10кВт час роботи струмоприймачів протягом доби 18 год. Також, вказаним актом повідомлено позивача про розгляд виявленого порушення на засіданні комісії 27.02.2019, роз`яснено ФОП Комісарову, як споживачу право вносити зауваження та заперечення до акту №001771 від 15.02.2019 та внесено запис про вилучення і опломбування пакету з виявленим пристроєм. Вказаний акт підписано представниками АТ «Чернігівобленерго» Хантісевим К.М., Федоренком І.В., з боку споживача - ФОП Комісаровим М.В. та продавцем магазину ОСОБА_1 Заперечень, зауважень, додаткових пояснень, посилань на додаток з такими поясненнями та запереченнями вказаний акт не містить. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27.02.2019 у присутності позивача, відбулось засідання комісії апарату управління АТ «Чернігівобленерго» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії по розгляду акта №001771 від 15.02.2019, за результатами якої, зокрема, вирішено: провести розрахунок недорахованої електроенергії по акту №001771 від 15.02.20191, згідно підпункту «В» пункту 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією. Вказаний протокол містить застереження про роз`яснення позивачу права оскарження такого рішення комісії та отримання позивачем примірнику такого протоколу підписано ФОП Комісаровим М.В. без заперечень та зауважень позивача. 27.02.2019 споживачу на підставі здійсненого відповідачем обрахунку виставлено рахунок №10276_02-19 донарахування споживання активної електроенергії за період з 17.02.2017 по 27.02.2019 корисний відпуск 54337 кВтг на суму 144 024,17грн, в т.ч. ПДВ Згідно зі ст. 235, ч. 2 ст. 237 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Згідно п.2.1.3. Методики, методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення, як інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку. Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, з аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що основним доказом вчинення порушення у сфері користування електричною енергією є акт про порушення. Відповідно до п. 2.1. Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті порушень фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства. В свою чергу, відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ засобом вимірювальної техніки є технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/або якості електричної енергії точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики. Індикатором є пломба-наклейка, з розміщеним на ній полімерним контейнером, в якому на спеціальній основі розташовані 4 магнітних елемента із рідкоземельного матеріалу. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що радіочастотний пристрій, який впливав радіочастотним випромінюванням на лічильник позивача не є ані пломбою, ані індикатором, ані засобом вимірювальної техніки, ані приладом обліку, а тому законодавчо не передбачена необхідність проведення експертизи такого приладу. Враховуючи вищевикладене, позивачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було доведено наявності підстав для проведення відповідачем будь яких випробувань або експертизи даного приладу при складанні акта, з огляду на вид та характер виявленого порушення. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 18.09.2019 Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надано висновок експерта за результатами проведення електротехнічної експертизи № 4186/4187/19-24 від 08.11.2019 якою було встановлено, що невідомий пристрій, який вилучено у ФОП Комісарова М.В. є випромінювачем хвиль електромагнітних коливань високої частоти і при певному положенні його антени відносно корпусу електролічильника «Меридіан ЛТЕ-1.03ТУ» №03108183 впливає на його вірну роботу, а саме лічильник припиняє обліковувати спожиту електроенергію (енергія, що споживається, лічильником не враховується). Позивачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було спростовано той факт, що пристрій, поміщений в пакет, опломбований пломбою що переданий на дослідження експерту, вплив якого на лічильник був зафіксований в акті перевірки, був вилучений під час проведення перевірки, оскільки при підписанні акту споживачем та працівником споживача не заявлено жодних зауважень або заперечень щодо вилученого пристрою. Як вірно вказав суд першої інстанції, цей факт не спростовується і зафіксованими у відповідних заявах показаннями свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зазначили, що перевіряючі пред`явили продавцю вилучений невідомий пристрій. Жоден із свідків не свідчив про те, що перевіряючі принесли такий пристрій з собою, встановили або намагалися встановити його на лічильник, або будь-якими іншими діями намагалися спотворити результати перевірки. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності підтверджуть знаходження вилученого пристрою у позивача та вплив цього пристрою на роботу лічильника, а отже підтверджують факт виявленого порушення правил користування електричною енергією. Відповідно до п.п.5.2, 5.5. Правил користування електричною енергією (чинних на момент укладання договору про постачання електричної енергії) договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду домовленостей, зокрема, режим роботи електроустановки споживача. Укладаючи договір про постачання електричної енергії №10276 від 27.02.2017, позивач надав відповідачу відомості про режим роботи свого об`єкту, а саме: кількість годин роботи на добу - 18 годин (з 06:00год по 24:00год) та необхідну потужність під`єднання - 10кВт. Сторонами договору також були підписані додатки до договору як-то «Режим роботи електроустановок споживача», «Обсяги постачаня електричної енергії споживачу та субспоживачу» тощо. Пунктом 9.1 договору сторони погодили, що додатки до договору згідно переліку, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід`ємними частинами договору. Усі зміни та доповнення до цього договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками сторін. На підставі додатків до укладанні договору про постачання електричної енергії №10276 від 27.02.2017 відповідачем визначена тривалість роботи об`єкту позивача, з урахуванням якого відповідачем і зроблено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії. З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що в акті неправильно зазначено час роботи струмоприймачів, оскільки будь-які інші документи, зокрема, накази про затвердження графіку роботи магазину, не є належним доказом, який містить необхідні відомості для здійснення розрахунку, крім того такі документи є локальними (внутрішніми) документами позивача, що складені одноособово без погодження з відповідачем. Доказів погодження з відповідачем іншої кількості годин роботи, встановлення іншої під`єднаної потужності тощо позивачем суду не надано. Посилання скаржника на неправильність визначення розміру суми недоврахованої електроенергії через недотримання вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПРРЕЕ, колегія суддів вважає необґрунтованими виходячи з наступного. Пунктом 2.5 Методики встановлено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 п.2.1 цієї Методики, крім виявлення випадків фіксації індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (XV доб, кВттод) визначається за формулою Х^доб = Р х Ідоб х Кв, де: Р - потужність (кВт), визначена як: а) сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних (за умови, якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі); б) потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта порушень ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів, наявних у споживача на час складення акта порушень ПКЕЕ, та якщо визначена таким чином потужність не перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, зазначену в договорі); в) дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі (за умови, якщо потужність, визначена відповідно до положень підпунктів «а» або «б» цього пункту, перевищує дозволену потужність для даної точки обліку, ненадання споживачем інформації щодо паспортних даних струмоприймачів, недопуску представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність). Таким чином, як вірно вказав суд першої інстанції, Методикою чітко визначено порядок розрахунку обсягу і вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ та показники, які використовуються при даному розрахунку. Зокрема, для визначення величини добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу, відповідно і для подальшого розрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, використовується сумарна максимальна потужність наявних у споживача струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних або потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність (за умови відсутності паспортних даних всіх струмоприймачів споживача). Лише наявність факту не встановлення потужності внаслідок дій самого споживача, які мають негативний наслідок (не допуск на свою територію чи відмова від вимірювання навантаження на електроустановки, не надання інформації щодо паспортних даних струмоприймачів) або факту перевищення дозволеної потужності для даної точки обліку є підставою для застосування підпункту «В» пункту 2.5 Методики, тобто величини дозволеної потужності. Оскільки, в акті про порушення №001771 від 15.02.2019 зафіксовано відсутність паспортів на електрообладнання та не зазначено щодо можливості забезпечення включення всіх струмоприймачів на повну потужність, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтоване застосування відповідачем у формулі п.п. «В» п.2.5 Методики, дозволеної потужності, передбаченої договором (10 кВт). Верховний Суд у постановах від 29.05.2018 у справі № 904/8585/17, від 17.11.2018 у справі № 911/205/18 звернув увагу, що зважаючи на ненадання споживачем інформації про максимальну потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних, а також незабезпечення споживачем можливості підключення всіх наявних на час складання акта про порушення ПКЕЕ струмоприймачів на максимальну потужність для здійснення замірів до розрахунку взята дозволена потужність для даної точки обліку, зазначена в договорі, що є правомірним та відповідає вимогам Методики. Отже, для визначення потужності за п.п. б) п.2.5. Методики саме позивач мав здійснити на час складення акта про порушення підключення всіх наявних у нього струмоприймачів на максимальну потужність. Визначення відповідачем потужності за п.п.б) п.2.5. Методики без підключення саме позивачем своїх електроустановок є неможливим. Позивачем не надано доказів, що він намагався забезпечити підключення всіх струмоприймачів на максимальну потужність під час складання акту. Такі докази в матеріалах справи відсутні. Доводи скаржника про те, що позивачу не пропонувалось надати паспорти на всі наявні струмоприймачі, а тому підписання ним акту лише свідчить про ознайомлення з ним, але не є згодою з його змістом, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки акт містить таку графу, як «зауваження до складеного акту», в якому позивач мав би викласти свої заперечення або зауваження з цього або іншого приводу, проте не скористався таким правом, що свідчить про його мовчазну згоду з даними та обставинами, викладеними в акті. Щодо доводів скаржника на неправильне визначення періоду нарахування, колегія суддів зазначає наступне. Кількість днів у періоді, за який здійснювався розрахунок визначається за формулою, зазначеної у пункті 2.5 Методики: Дпер = Дпор+ Дусун, Де: Д пор - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення. Д усун - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення. За формулою (2.6) Методики, у випадках якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представник огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об`єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки. Як зазначив відповідач, під час проведення контрольного огляду приладу обліку (06.02.2019) відповідач не мав можливості виявити пристрій, що впливає на покази приладу обліку, оскільки цей пристрій не є стаціонарним, тобто є мобільним пристроєм, шо в будь-який момент (зокрема, перед проведенням контрольного огляду) може бути від`єднаний від приладу обліку. Отже, розрахунок було здійснено за період з 17.02.2017 (дата останньої технічної перевірки) по 15.02.2019 (дата виявлення порушення), що відповідає вищенаведеним приписам Методики. Враховуючи зазначене, доводи скаржника про здійснення відповідачем розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії без врахування вимог Методики є необґрунтованими. На переконання колегії суддів, відповідачем правильно визначено тривалість роботи обладнання позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позову. Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 336/6535/16-ц, як на судову практику, колегія суддів вважає недоцільним. На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду вказане судове рішення не може бути застосоване при розгляді даної справи, оскільки обставини вказаної справи є відмінними від даної справи. Справа № 336/6535/16-ц була розглянута у порядку цивільного судочинства за Правилами користування електричної енергії для населення, а також у даній справі розглядався інший вид порушення: а саме: «споживач здійснив дії, що призвели до споживання не облікованої електричної енергії, виявлено магніт, встановлений на розрахунковому електролічильнику, внаслідок чого обліковий механізм зупинено, лічильник не враховує спожиту електроенергію», який передбачений іншим пунктом Методики та Правил ПКЕЕН. За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, про відмову у задоволенні даного позову. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року). Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993). Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду. Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993). У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи. Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції позивачем не було подано належних та переконливих доказів на підтвердження заявленого позову з викладених в ньому підстав. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі позивача на рішення суду першої інстанції в частині порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернігівської області від 20.12.2019, прийняте після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону. Оскільки, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про законність прийнятого судом першої інстанції рішення, на переконання колегії суддів прийняте додаткове рішення від 26.12.2019 щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат за проведення судової експертизи є законним та обґрунтованим. Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Комісарова Миколи Вікторовича слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду Чернігівської області від 20.12.2019 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 - залишити без змін. Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Комісарова Миколи Вікторовича на рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2019 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі №927/592/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 20.12.2019 та додаткове рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.12.2019 у справі №927/592/19 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на Фізичну особу-підприємця Комісарова Миколи Вікторовича.

4. Матеріали справи №927/592/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст підписано після виходу судді з лікарняного. Головуючий суддя О.В. Тищенко Судді Є.Ю. Шаптала С.Р. Станік