Постанова 4819 № 658/1861/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 658/1861/20 Головуючий в І інстанції: Марків Т.А. Провадження №33/819/390/20 Доповідач: Литвиненко І.І. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 жовтня 2020 року м. Херсон Суддя Херсонського апеляційного суду Литвиненко І.І. за участю секретаря Джига С.Е., захисника Вознюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Каховського місьрайонного суду Херсонської області від 09 вересня 2020 року, в с т а н о в и л а: Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Згідно з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 11 червня 2020 року о 00:20 год., по вул. Мелітопольська в м. Каховка, керував транспортним засобом скутером «ЯМАХА» без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.

5. Правил дорожнього руху, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що у зв`язку з неправильним застосуванням судом І інстанції норм матеріального та процесуального права, вказана постанова є незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять направлення водія на медичний огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. Поряд з цим вказує, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі не відмовлявся, що відображено на відеозаписі, зробленому працівником поліції на мобільний телефон. Також зазначає, що судом І інстанції не взято до уваги доводи захисника про те, що свідки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не були присутні при його зупинці та взагалі не бачили, хто знаходився за кермом. Разом з цим вказує, що письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , на які суд І інстанції послався як на доказ його вини, не можуть вважатися належним доказом, оскільки вказану особу у судовому засіданні не допитували, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень не попереджали. Також зазначає, що при допиті свідка ОСОБА_3 його також не попереджали про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, а також те, що останній не міг згадати правопорушника в обличчя, доки йому не включили відеозапис, у зв`язку із чим вказані покази не можна вважати належним доказом. Крім того вважає, що відеозапис, який доданий до матеріалів справи не можна вважати належним та допустимим доказом, оскільки він зроблений на особистий мобільний телефон працівника поліції, що є грубим порушенням п. 5 глави 2 Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису». Враховуючи викладене, просить постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 вересня 2020 року скасувати, провадження у справі відносно нього закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду справи до Херсонського апеляційного суду не надходило. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши адвоката Вознюка О.В., дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку. За змістом ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно розглянув справу, враховуючи вимоги ст.ст.245, 251, 252, 254-256, 280, 283 КУпАП та прийняв правильне рішення на підставі досліджених в судовому засіданні доказах, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 469138 від 11 червня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 11 червня 2020 року о 00:20 год., по вул. Мелітопольська в м. Каховка, керував транспортним засобом скутером «ЯМАХА» без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, млява мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.

5. Правил дорожнього руху, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.1). Даний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою. Як вбачається з пояснень свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , 11.06.2020 року вони знаходилися на чергуванні в Каховській ЦРЛ. Близько 00:45 год. працівниками поліції було доставлено водія ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння обличчя, млява мова та запах алкоголю з порожнини рота. У їх присутності ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння і підписання будь-яких документів та дачі пояснень (а.с.2-3). Отже, дослідивши зібрані докази у справі та надавши їм оцінку у сукупності, слід прийти висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять направлення водія на медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння спростовуються матеріалами справи, а саме відеозаписом, який долучений до матеріалів справи та з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 погодився проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, проте прибувши до Каховської ЦРЛ, ОСОБА_1 у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду (а.с. 2,3,7). Разом з цим, відсутність у матеріалах справи направлення водія до медичного закладу, з метою встановлення стану сп`яніння, не є безумовною підставою для скасування постанови суду І інстанції. Доводи апелянта про те, що відеозапис, зроблений працівником поліції на особистий телефон не є належним доказом у справі, не заслуговують на увагу суду, оскільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи, а тому, на думку апеляційного суду є вибраним способом захисту, з метою уникнення покарання. Поряд з цим, доводи апелянта містять суперечності та не узгоджуються між собою, оскільки в одному випадку апелянт вважає неналежним доказом його вини відеозапис, а в іншому доводі, просить суд звернути увагу на вказаний відеозапис, начебто зроблений на мобільний телефон працівника поліції, де він не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що судом І інстанції не взято до уваги доводи захисника про те, що свідки, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не були присутні при його зупинці та взагалі не бачили, хто знаходився за кермом спростовуються матеріалами справи, оскільки з відеозаписів чітко вбачається факт керування саме ОСОБА_1 скутером «Ямаха». Доводи апеляційної скарги про те, що покази свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть вважатися належним доказом у справі є неспроможними, оскільки судом І інстанції обґрунтовано взято до уваги письмові пояснення зазначених вище свідків, які під час складання протоколу підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, знаходячись у медичному закладі. Суд легітимно поклав показання вказаних свідків в основу постанови, так як КУпАП не передбачає норми, яка б вказувала про те, що суд має приймати до уваги лише показання свідків, допитаних безпосередньо у судовому засіданні з попередженням про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів. Разом з цим, із матеріалів справи вбачається, що судом вжито усіх можливих заходів щодо виклику у судове засідання свідка ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 (09.07.2020 року, 04.08.2020 року, 31.08.2020 року, 09.09.2020 року), проте жодного разу ніхто не з`явився, будь-яких доказів, які б свідчили про поважність неявки у судове засідання не надавали, у зв`язку із чим справу розглянуто за їх відсутності. На підставі вищенаведеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції дотримано вимоги діючого законодавства, правильно враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки скоєного та ступінь вини ОСОБА_1 , а тому доводи апелянта визнає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами адміністративної справи. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не має. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 09 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 , - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Херсонського апеляційного суду (підпис) І.І.Литвиненко