Постанова 4813 № 523/16787/17

Номер провадження: 22-ц/813/1827/20 Номер справи місцевого суду: 523/16787/17 Головуючий у першій інстанції Шепітко І. Г. Доповідач Дрішлюк А. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.10.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д., при секретарі судового засідання Павлючук Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання права особистої власності, - ВСТАНОВИВ: 04.09.2017 року до Суворовського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява від ОСОБА_4 ) до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», у якій позивачка просила суд визнати за нею право власності на квартиру з підсобним приміщенням, житловою площею 50,6 м. кв., під № НОМЕР_1 , будинку АДРЕСА_1 (т. 1, а.с. 2-3). 05 грудня 2017 року ухвалою суду першої інстанції було відкрито провадження по справі та призначено судове засідання (т.1, а.с 34). 14 грудня 2017 року заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси (суддя Шепітко І.Г.) позов ОСОБА_5 задоволено повістю (т. 1, а.с. 66-67). 13.07.2018 року до Суворовського районного суду м. Одеси від ОСОБА_3 надійшла заява про перегляд заочного рішення, у якій він просив скасувати заочне рішення (т. 1, а.с. 80-85). 05 жовтня 2018 року ухвалою суду першої інстанції заяву ОСОБА_3 про скасування заочного рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволено. Заочне рішення скасовано та призначено справу до розгляду (т. 1, а.с. 137-138). 03.09.2018 року від публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» надійшла апеляційна скарга на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2017 року. Апелянт просив суд скасувати рішення суду першої інстанцій по даній справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволені вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі ( т. 1, а.с. 143-147). 28.11.2018 року Апеляційний суд Одеської області (суддя Погорєлова С.О.) задовольнив заяву представника публічного акціонерного товариство «Дельта Банк» про відкликання апеляційної скарги (т. 1, а.с. 197). 31.07.2018 року Суворовським районним судом м. Одеси було отримано заяву від представника АТ «Дельта Банк» про залишення позовної заяви без розгляду ( т. 2, а.с. 56). ОСОБА_3 було також подано вищевказану заяву (т. 2, а.с. 59). 31 липня 2019 року ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси (головуючий - суддя Шепітко І.Г.) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про визнання права особистої власності залишено без розгляду ( т. 2, а.с. 61). 25.11.2019 року ОСОБА_6 , не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, подала апеляційну скаргу. Апелянт-позивач зазначає, що оскаржувана ухвала була прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема, залишаючи позовну заяву без розгляду суд виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання, але апелянт зазначає, що матеріали цивільної справи не містять доказів, щодо належного повідомлення позивачів у судове засідання, яке відбулося в дати, зазначені судом І інстанції. На його думку, повернення рекомендованих листів з відміткою «по закінченню терміну зберігання» не передбачена як причина невручення судової повістки відповідно до положень ЦПК України та не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання. Апелянт також зазначає, що ані позивачка, ані члени її родини та уповноважені нею особи повістки не отримували та на підтвердження цього надає копію закордонного паспорту на підставі якого вона перетинала кордон. Скаржник також вказує на те, що суд міг викликати позивача в судове засідання за допомогою SMS-повідомлень, проте цього не було зроблено. Тому апелянт просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 31.07.2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2, а.с. 68-71). 05.03.2020 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав. ОСОБА_3 та його адвокат проти задоволення апеляційної скарги заперечували. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з врахуванням предмету та підстав заявленого позову в суді першої інстанції. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився до суду, а тому вирішив залишити без розгляду позовну заяву. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Стаття 223 ЦПК України визначає порядок розгляду справи у випадку неявки в судове засідання сторони. Так, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Тобто, за загальним правилом, за умови належного повідомлення учасника справи про судове засідання, суд повинен розглянути справу по суті. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки. Відповідно до частини 5 статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, кваліфікуючими ознаками відповідно до вказаних положень є належне повідомлення учасника про розгляд справи та повторність його неявки. При чому причини неявки учасника або його представника не впливають на процесуальну ситуацію та не перешкоджають розгляду справи. В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, адресоване ОСОБА_6 , яким направлялася повістка про виклик до суду в справі № 523/16787/17 на 12.06.2019 року на 15:30 год. Вказане повідомлення отримано 11.06.2019 року, про що свідчать відповідні відмітки (т. 2, а.с. 51). 12.06.2019 року ОСОБА_7 подала до суду першої інстанції заяву, в якій пояснила, що 11.06.2019 року отримала судову повістку про судове засідання на 12.06.2019 року на ім`я ОСОБА_6 та зазначила, що остання на даний час перебуває на лікуванні за межами України (т. 2, а.с. 50). Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. За п. 1 ч. 8 вказаної статті днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку. Отже, особа, вважається належним чином повідомлена, якщо були дотримані вимоги, передбачені главою 7 розділу І ЦПК України. Як було вище зазначено, судова повістка про виклик в судове засідання, адресована ОСОБА_6 , була отримана за один день до судового засідання, в зв`язку з чим особу не можна вважати як таку, що належним чином сповіщена про дату та час розгляду справи з дотриманням вимог процесуального законодавства. Судове засідання, призначене на 12.06.2019 року було відкладено на 31.07.2019 року. ОСОБА_6 судову повістку не отримала, що підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом, який разом з повісткою повернувся на адресу суду (т. 2, а.с. 52-53). В матеріалах справи міститься накладна кур`єрської доставки, з якої вбачається, що судова повістка про виклик до суду на 31.07.2019 року була вручена представнику позивача ОСОБА_8 (т. 2, а.с. 55). Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до інформації Єдиного реєстру адвокатів України право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_8 , свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю № НОМЕР_2 від 15.04.2015 року, зупинено згідно п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 14.06.2019 на підставі заяви адвоката. Отже, враховуючи вище наведене, оскільки сторона позивача не була належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи, що виключає наявність підстав для залишення позову без розгляду, апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу. Таким чином, враховуючи зазначене, оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, в зв`язку з чим ухвалив помилкове рішення про залишення позовної заяви без розгляду, а доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу та на підставі ст. 379 ЦПК України направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 31 липня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк Р.Д. Громік М.М. Драгомерецький Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2020 року. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дрішлюк