Постанова 4812 № 483/1466/19

12.10.20 22-ц/812/1403/20 Справа № 483/1466/19 Провадження №22-ц/812/1403/20 Головуючий у першій інстанції Казанлі Л.І Доповідач в апеляційній інстанції Ямкова О.О. П О С Т А Н О В А Іменем України 12 жовтня 2020 року м. Миколаїв Миколаївській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючої: Ямкової О.О., суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В., із секретарем: Андрієнко Л.Д., за участю: представника відповідача - Чебана В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Очаківський райагрохім» на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 червня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Казанлі Л.І. в залі суду в місті Очаків Миколаївської області о 10 годині 13 хвилині зі складанням його повного тексту 6 липня 2020 року, по справі за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ТОВ «Очаківський райагрохім» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок із зобов`язанням їх повернути, В С Т А Н О В И Л А: 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ТОВ «Очаківський райагрохім» про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між сторонами, та зареєстрованих у відділі Держкомзему в Очаківському районі Миколаївської області 1 і 24 лютого 2012 року, та зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 земельні ділянки площами 0,56га, 3,09га і 0,16га, а ОСОБА_2 земельні ділянки, площами 6,17га та 1,44га. В обґрунтування позову зазначали, що з 15 серпня 2005 року є власниками перелічених вище земельних ділянок, якими за усною домовленістю, без укладення договорів користувалося ТОВ «Очаківський райагрохім». 8 травня 2019 року позивачі звернулися до відповідача із заявами щодо повернення в їх користування належних ним земельних ділянок, на що отримали відповідь про наявність укладених договорів оренди, строк за якими на час звернення власників не закінчився. Тому 30 липня 2019 року позивачі, як власники землі, звернулися до відділу Держгеокадастру в Очаківському районі Миколаївської області та отримали копії вказаних договорів оренди земельних ділянок без дати їх укладення, із змісту яких дізналися, що вони були укладені від їх імені, але підписані не ними, а іншими особами. За такого просили визнати їх недійсними, оскільки договори не містять в собі такої істотної умови, як вільне волевиявлення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , так як ними не підписані. У відзиві на позовну заяву ТОВ «Очаківський райагрохім» вважав її вимоги необґрунтованими з огляду на те, що усі договори оренди укладені у відповідності до вимог закону, і позивачі передавши у 2012 році належні ним земельні ділянки у користування товариства були обізнані про існування між сторонами договірних відносин. Звертав увагу на пропуск позивачами позовної давності. Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 грудня 2019 року у справі призначена судово-почеркознавча експертиза, а провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта. 10 березня 2020 року до суду надійшов висновок експерта Миколаївського відділення ОНДІСЕ. Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 березня 2020 року провадження у справі поновлено. Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 червня 2020 року позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено, ухвалено про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок площами 3,09га, 0,72га, 6,17га і 1,44га, що зареєстровані ІНФОРМАЦІЯ_1 і 24 лютого 2012 року у відділі Держкомзему в Очаківському районі Миколаївської області. Зобов`язано ТОВ «Очаківський райагрохім» повернути позивачу ОСОБА_1 земельні ділянки площами 0,56га, 3,09га і 0,16га, а ОСОБА_2 земельні ділянки, площами 6,17га та 1,44га. Стягнуто з ТОВ «Очаківський райагрохім» на користь ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 2 305 грн. 20 коп. в рахунок сплаченого судового збору, по 3 956 грн. 40 коп. в рахунок витрат на проведення експертизи, та кожному по 7 000 грн. в рахунок витрат на правову допомогу. При ухваленні рішення суд першої інстанції виходив з того, що договори оренди, що були підписані від імені позивачів сторонньою особою, не відповідали їх волевиявленню та оспорюються власниками землі, внаслідок чого вони є такими, що не відповідають вимогам закону, а за такого є недійсними. В апеляційній скарзі ТОВ «Очаківський райагрохім» посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права просить скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Обґрунтовує свої доводи реальним виконанням сторонами договорів оренди, отриманням орендної плати та достеменним знанням позивачів про укладення оспорюваних договорів, і як наслідок пропуском ним позовної давності на захист свого права у судовому порядку. Заперечуючи проти апеляційної скарги позивачі вважали доводи скарги необґрунтованими. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення із наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відсутність особистого підпису сторони у договорах оренди землі свідчить про відсутність її вільного волевиявлення на укладання угоди на таких умовах та їх узгодження цією стороною, а отже, такі договори підлягають визнанню у судовому порядку недійсними. З такими висновками суду першої інстанції слід погодитися, так як вони відповідають нормам матеріального права та обставинам справи. Судом встановлено, що з 15 серпня 2005 року, на підставі виданих державних актів на землю, позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площами 3,09га, 0,16га і 0,56га, а позивачка ОСОБА_2 земельних ділянок площами 6,17га і 1,44га, що розташовані в межах території Парутинської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.12-16). За твердженнями позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , належні ним земельні ділянки знаходилися у користуванні ТОВ «Очаківський райагрохім» без укладення договорів оренди, внаслідок чого 8 травня 2019 року (а.с.39-40) позивачами подані на ім`я відповідача заяви про повернення у їх користування земельних ділянок у зв`язку з наміром обробляти їх самостійно. 17 травня 2019 року на адресу позивачів ТОВ «Очаківський райагрохім» направлені відповіді про відмову в поверненні земельних ділянок з посиланням на укладені між сторонами договори оренди, що були зареєстровані 1 та 24 лютого 2012 року (а.с.41-43). У подальшому на звернення позивачів, останнім надані документи відділу Держкомзему в Очаківському районі Миколаївської області із копіями договорів оренди без дати їх укладення, та у додатках актами-передачі земельних ділянок (а.с.17-38). З наданих копій договорів оренди вбачається, що вони укладені між ТОВ «Очаківський райагрохім» та від імені позивачів, відносно належних останнім земельних ділянок площами 3,09га, 0,16га і 0,56га6,17га і 1,44га, строком на 20 років, та зареєстровані у відділі Держкомзему в Очаківському районі Миколаївської області 24 лютого 2012 року за №№482510004001926, НОМЕР_1 , і 1 лютого 2012 року за №№ НОМЕР_2 і НОМЕР_3 (а.с.27-38). Дати укладення спірних договорів оренди між сторонами відсутні, але за письмовими поясненнями відповідача датами укладення договорів слід вважати їх дати реєстрації, з якою у сторін виникають права та обов`язки з виконання договорів, а договори вважаються укладеними (а.с.89-92). Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. За правилами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. В силу частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року №161-XIV. Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору та додаткових договорів до нього) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (статті 14, 18, 20 Закону). За змістом статями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених названою статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 зазначеного Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Згідно до частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмові формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до частини 3 статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Як вбачається з висновку судової почеркознавчої експертизи №19-1494/1495/1496/1497 від 28 лютого 2020 підписи від імені орендодавців у договорах оренди від 1 і 24 лютого 2012 року виконані не самим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с.139-153). За таких обставин не можна вважати, що договори оренди землі відповідали волі орендодавців та вимогам закону. Посилання представника відповідача на обізнаність позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про укладені договори оренди, з огляду на фактичне користування ТОВ «Очаківський райагрохім» належними їм земельними ділянками, та отримання позивачами орендної плати, що свідчить, на його думку, про пропуск ними позовної давності, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, так як оцінка цим обставинам та доказам дана судом при ухваленні рішення поряд із дослідженням та оцінкою інших доказів, що були надані на підтвердження позовних вимог та наданих заперечень в їх сукупності. Спростувань про відсутність у розпорядженні позивачів тексту спірних договорів оренди до травня 2019 року, відповідачем як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції, не надано, а тому твердження відповідача щодо пропуску строку позовної давності, ґрунтується виключно на припущеннях. Усі інші доводи відповідача стосовно чинності укладених договорів не знайшли свого підтвердження у судових засіданнях. Тому, давши належну оцінку наявним обставинам справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що є підстави для визнання недійсними договорів оренди землі із зобов`язанням повернути земельні ділянки у володіння власників. Інші доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до помилкового розуміння норм матеріального і процесуального права, переоцінки обставин, вірно встановлених та оцінених судом першої інстанції, і на законність судового рішення у справі не впливають. Враховуючи викладене, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, в межах доводів апеляційної скарги, як того вимагає стаття 367 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування, та перерозподілу витрат. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Очаківський райагрохім» залишити без задоволення, а рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України. Головуючого О.О. Ямкова Судді С.Ю. Колосовський О.В. Локтіонова