Постанова 4818 № 638/18700/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 07 жовтня 2020 року м. Харків справа № 638/18700/19 провадження № 22ц/818/2119/20 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого Пилипчук Н.П., суддів Тичкової О.Ю., Кругової С.С., за участю секретаря судових засідань Прокопчук І.В., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Харківська міська рада, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 січня 2020 року, постановлену суддею Подус Г.С., в залі суду в м. Харків, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом. Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 січня 2020 року провадження по справі закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки відповідач не навів жодного аргументу тотожності підстав обох позовів. Апелянт наголошує, що порівнювані спори мають різні підстави. Суд першої інстанції не перевірив на підставі чого, тобто з яких фактів, обставин і норм закону позивач просить про захист свого права у зв`язку із чим невірно застосував до вказаного позову припис ч. 3 ст. 255 ЦПК України Представник Харківської міської ради надав до суду відзиву на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відзив мотивований тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі, оскільки судом вже розглядалася справа між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що набрало законної сили рішення суду, ухвалене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 звернулася із позовом до Харківської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю та просила визнати за нею право власності а 4/5 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності, визнати одноособове право власності ОСОБА_1 на житловий будинок розміром 52,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Представником відповідача подано заяву про закриття провадження по справі №638/18700/19. Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.05.2019 по справі №638/17960/16-ц, залишеним в силі постановою Харківського апеляційного суду від 26.09.2019, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Перша державна нотаріальна контора м. Харкова, Дзержинський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання права власності на 4/5 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності відмовлено. А тому, судом вже розглядалась справа між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих саме підстав. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30.05.2019 по справі №638/17960/16-ц, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи: Перша державна нотаріальна контора м. Харкова, Дзержинський районний у м. Харкові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання права власності на 4/5 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 26.09.2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 травня 2019 року залишено без змін. У цій справі сторони, предмети та підстави позовів є тотожними (у частині про визнання права власності на 4/5 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в порядку набувальної давності), відмінність полягає лише в тому, що у новому позові позивач зазначити ще одну вимогу про визнання одноособового права власності ОСОБА_1 на житловий будинок розміром 52,4 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Проте таке перефразування викладу позовних вимог не свідчить про зміну предмета та підстав позову до Харківської міської ради про визнання права власності в порядку набувальної давності. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20 травня 2020 року по справі 753/11592/18(провадження № 61-11734св19). Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. У рішеннях Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» констатовано існування усталеної практики щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. Інших доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції та впливали на законність та обґрунтованість постановленої судом ухвали, апеляційна скарга не містить. Доводи апеляційної скарги не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення питання про закриття провадження у справі, тому, з огляду на положення ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Всі інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до іншої оцінки доказів, ніж зроблена судом першої інстанції, однак висновків суду не спростовують, а тому відхиляються. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 20 січня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.Ю. Тичкова С.С. Кругова