Постанова Дніпровський апеляційний суд № 204/756/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1669/20 Справа № 204/756/19 Суддя у 1-й інстанції - Самсонова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Варенко О.П., Городничої В.С. розглянула у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІКА-5», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсними рішення загальних зборів і Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», - ВСТАНОВИЛА: В лютому 2019 року до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІКА-5», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсними рішення загальних зборів і Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова». Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 вересня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІКА-5», Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання недійсними рішення загальних зборів і Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова» задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», оформлене протоколом № 9 від 15.12.2016 року співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова». Визнано недійсним Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», затверджений рішенням загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова» і оформлений протоколом № 9 від 15.12.2016 року співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова» та скасовано його державну реєстрацію. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова» на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у загальному розмірі 7736 грн. 80 коп., які складаються з наступного: судовий збір - 1536 грн. 80 коп.; витрати на професійну правничу допомогу - 6200 грн. 00 коп. В апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова» просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 вересня 2019 року №204/9551/18 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі. У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова» на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2019 року просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 вересня 2019 року без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, НОМЕР_1 , від 17.08.2005 року, виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (т.1 а.с.17). При цьому, вищевказана квартира відноситься до секції № 3 в будинку АДРЕСА_2 . Як вбачається з матеріалів справи, секція № 3 в будинку АДРЕСА_2 відноситься до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІКА-5». Відповідно до протоколу загальних зборів секції № 3 по АДРЕСА_2 від 26.10.2015 року, прийнято рішення про вихід зі складу ОСББ «Ніка-5» та перехід до складу ОСББ «Суворова» відповідно до норм чинного законодавства (Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Постанови від 11.10.2002 року №1521 «Про реалізацію Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також нормативних документів двох ОСББ). Надалі рішенням загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», оформлене протоколом № 9 від 15.12.2016 року, в яких також приймали власники квартир секції № 3, - затвердили в новій редакції Статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», до складу якого було включено секцію № НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_2 . На підставі цього ж рішення третьою особою було здійснено державну реєстрацію Статуту. Також судом першої інстанції було встановлено, що секція № 3 в будинку АДРЕСА_2 відноситься до кожного з цих об`єднань. Отже, очевидним є наявність спору між об`єднаннями щодо належності до кожного з них секції № 3 в будинку АДРЕСА_2 . Відповідно до положень Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ОСББ створюється власниками квартир для забезпечення та захисту прав його членів, дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати усіх платежів. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року та Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного і загального майна. Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання. Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників. З матеріалів справи вбачається, що секція № 3 в будинку АДРЕСА_2 зареєстрована за об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «НІКА-5» на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19 жовтня 2011 року за № 34/16, в облікову книгу № 49-ЖЮ за реєстровим № 5026-132. Факт належності секції № 3 в будинку АДРЕСА_2 саме до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НІКА-5» підтверджується й судовими рішеннями, зокрема: постановою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2009 року у справі № К-23677/07 та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року у справі № 904/382/14. Разом з тим, в матеріалах справи відсутній акт про прийняття секції № 3 на баланс саме Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», в той час як рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 1860 від 16.05.2005 року, яким було передано на баланс ОСББ «Суворова» житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_3 та дахову котельню за адресою: АДРЕСА_4 , - було визнане нечинним постановою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2009 року у справі № К-23677/07 (т.1 а.с.22-27). При цьому, з виписки Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради з облікової книги про реєстрацію багатоквартирного будинку випливає, що секція № 3 в будинку АДРЕСА_2 зареєстрована за Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Ніка-5», на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 19.10.2011 року за № 34/16, в облікову книгу № 49-ЖЮ за реєстровим № 5026-132 (т.1 а.с.28). Вищевказане рішення Дніпропетровської міської ради від 19.10.2011 року за №34/16 не було скасоване/не визнане нечинним тощо, а належних доказів зворотного, в порядку § 1 Глави 5 Розділу 1 чинного ЦПК України, суду не представлено. Отже, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що рішення загальних зборів співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», оформлене протоколом № 9 від 15.12.2016 року співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова», в якому приймали участі власники квартир, які належать до іншого ОСББ, є недійсним, а тому, й Статут відповідача, затверджений на цих зборах і його подальша державна реєстрація, також є недійсними. В апеляційній скарзі ОСББ «Суворова» посилається на те, що судом першої інстанції зазначений факт належності до ОСББ Ніка-5 секції №3 в будинку АДРЕСА_2 не відповідає дійсним обставинам справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суперечать матеріалам справи. Крім того, факт належності секції №3 в будинку АДРЕСА_5 саме до ОСББ Ніка-5 підтверджено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08 грудня 2014 року. А тому, доводи апелянта про незаконність включення до ОСББ Ніка-5 тих чи інших секцій житлового будинку по АДРЕСА_2 , є недоведеними належними та допустимими доказами. Твердження апелянта, що суд першої інстанції не прийняв до уваги результати проведення експертно будівельно-технічного дослідження, чим порушив законні права та інтереси відповідача, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції за вказаних в апеляційній скарзі доводів. Тому, за результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. При вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі апелянт не спростував жодного висновку суду першої інстанції, а апеляційна скарга полягає у критикуванні рішення суду та тлумаченню норм чинного законодавства на власний розсуд апелянта. Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Суворова» - залишити без задоволення. Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді О.П.Варенко В.С.Городнича