LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КЦС ВС569/11014/15-ц

від 05.10.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Буд» залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова Іменем України 05 жовтня 2020 року м. Київ справа № 569/11014/15 провадження № 61-15265св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Ступак О. В., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Білд Буд», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк Олександр Борисович, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Буд» на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у складі судді Хилевича С. В., ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог та рішень судів У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Білд Буд» (далі - ТОВ «Білд Буд», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гнідюк О. Б., про визнання недійсними договорів купівлі-продажу. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2017 року провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ТОВ «Білд Буд» у червні 2019 року звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 10 липня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Білд Буд» на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2017 року відмовлено. Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з правил, викладених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до яких незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Суд зазначив, що позивач неодноразово повідомлявся про розгляд справи й до заміни засновників товариства, а коли рішенням Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2018 року було встановлено незаконність такої заміни, то заявник належної зацікавленості у розгляді справи не підтвердив, оскільки впродовж восьми місяців з часу встановлення незаконності заміни власників товариства не звертався до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Білд Буд», в якій заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 липня 2019 року скасувати. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, проявив надмірний формалізм та дійшов помилкового висновку про відсутність поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що подання заяви про відмову від позову у суді першої інстанції, яка стала підставою для закриття провадження у справі, не відповідало волі засновників товариства, оскільки на день подання такої заяви ТОВ «Білд Буд» було незаконно захоплене та шляхом підробки документів було змінено власників товариства, які і надіслали заяву про відмову від позову. Проте рішенням Господарського суду Харківської області від 10 жовтня 2018 року встановлено незаконність зміни власників. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція Верховного Суду Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року). Касаційна скарга у цій справі подана у серпні 2019 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ. Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно з частинами першою, другою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Згідно з частиною першою статті статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року). Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Дія 97» проти України» від 21 жовтня 2010 року). Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18) відійшла від висновку, викладеному у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 369/8537/15-ц (провадження № 61-25773св18) та від 31 жовтня 2018 року у справі № 635/8219/15-ц (провадження № 61-35336св18), згідно з якими процесуальний строк, зазначений у частині другій статті 358 ЦПК України при відсутності винятків, може бути поновлений і що процедура апеляційного оскарження визначається на момент ухвалення судових рішень, а не на момент подачі апеляційної скарги. Встановивши, що ТОВ «Білд Буд» пропустило річний строк звернення до суду з апеляційною скаргою, та врахувавши те, що причини пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду не мають правового значення при вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги поданої після спливу одного року, на обставини непереборної сили представник позивача не посилався, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. У зв`язку з наведеним Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд проявив надмірний формалізм та дійшов помилкового висновку про відсутність поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Доводи касаційної скарги також зводяться до незгоди з ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі, яка не є предметом касаційного перегляду. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює. Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білд Буд» залишити без задоволення. Ухвалу Рівненського апеляційного суду від 10 липня 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко Г. В. Коломієць О. В. Ступак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»