Ухвала КАС ВС № 440/2051/19

УХВАЛА 12 жовтня 2020 року Київ справа №440/2051/19 адміністративне провадження №К/9901/24258/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 440/2051/19 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- установив: Приватне акціонерне товариство «Кременчуцький завод технічного вуглецю» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000055011 від 22.05.2019, №0000075011 від 22.05.2019, №0000065011 від 22.05.2019. Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 6 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року, позовні вимоги задовольнив. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач 21 вересня 2020 подав до Верховного Суду касаційну скаргу. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту. Згідно з частиною другою вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 КАС України. До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду в належний строк, однак, ухвалою Верховного Суду від 01.04.2020 її повернуто з причин невизначення підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Крім того, відповідач вказує, що він з об`єктивних причин, які не залежали від його волі, був позбавлений можливості здійснити сплату судового збору, оскільки виділення певних коштів потребує певного часу, що також, на його думку, є підставою для поновлення строку касаційного оскарження. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Судом установлено, що вперше касаційну скаргу у цій справі відповідачем подано в межах строків, проте, Верховний Суд ухвалою від 18.03.2020 повернув скаргу особі, яка її подала, з підстав визначених пунктом першим частини п`ятої статті 332 КАС України. Офіс великих платників податків ДПС вдруге, в межах строку, подав касаційну скаргу, яку ухвалою Верховного Суду від 01.04.2020 касаційну скаргу податкового органу повернуто скаржнику, оскільки вона не містила обґрунтувань, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідач втретє подав касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 касаційну скаргу залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків, а саме: подати до суду документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, а також заяву, в якій вказати підстави для поновлення строку, та докази на підтвердження обставин, вказаних у заяві про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. У зв`язку з тим, що Офісом великих платників податків ДПС недоліки касаційної скарги не усунуті (клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору скаржник не подав), ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020 касаційну скаргу повернуто скаржнику. Щодо посилань відповідача на обмежене фінансування для сплати судового збору як на підставу пропуску строку касаційного оскарження колегія суддів зазначає таке. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку касаційного оскарження. Маючи намір добросовісної реалізації права на касаційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту касаційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якими, крім іншого, визначено, що кошториси бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків. З огляду на наведене, Офіс великих платників податків ДПС не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Подані до суду листи від 20.01.2020 №5954/8/28-10-13-03-40 та від 12.03.2020 №1414/8/28-10-13-00-40 не містять відомостей про звернення скаржника до Державної фіскальної служби України з метою отримання коштів для забезпечення касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у справі № 440/2051/19. Лист від 09.04.2020 №1942/8/28-10-13-00-40, на який посилається відповідач у своєму клопотанні до суду, не подано. Отже, податковим органом не надано жодних доказів які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону. Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження. Керуючись статтями 328, 330-332 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 440/2051/19 - залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко