Ухвала КАС ВС № 280/1216/19

УХВАЛА 12 жовтня 2020 року м. Київ справа № 280/1216/19 адміністративне провадження № К/9901/25290/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 280/1216/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» до Офісу великих платників податків ДФС, Головного управління державної казначейської служби України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування, УСТАНОВИВ: 05 жовтня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 280/1216/19. Скаржник вже неодноразово звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, але ухвалами від 09 червня 2020 року, 07 серпня 2020 року, 14 вересня 2020 року Верховний Суд повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. При цьому, Судом було зазначено, що у касаційній скарзі відповідач цитує висновки акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Також, скаржнику неодноразового було роз`яснено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав. Отже, при вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено наступне. Звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник не виправив недоліків касаційної скарги, на які вказав Верховний Суд в ухвалах від 09 червня 2020 року, 07 серпня 2020 року, 14 вересня 2020 року. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Зміст касаційної скарги свідчить, що вона дублює зміст попередньо поданих касаційних скарг, обґрунтування яких судами вже було визнано недостатнім для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, в яких підприємством отримано суму бюджетного відшкодування, але воно все одно просить стягнути пеню, в яких порушено норми пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України за період з 09 жовтня 2018 року по 21 березня 2019 року. Суд неодноразово зауважував, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Натомість обґрунтування наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судових рішень зводиться до цитування норм Податкового кодексу України, твердження про відсутність формули розрахунку пені з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Податковим органом не враховано, що в ухвалах від 09 червня 2020 року та 14 вересня 2020 року Верховний Суд висловив позицію, що посилання на норму щодо питання застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а саме пункт 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, спростовується наявністю правових позицій щодо питання застосування цієї норми права у висновках Верховного Суду, зокрема у постанові від 22 травня 2020 року у справі № 826/8733/16. Така ж позиція Верховного Суду викладена у постановах від 22 березня 2019 року у справі № 822/3473/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 822/1932/16. Звертаючись з даною касаційною скаргою відповідач жодним чином не виправив виявлені судом під час попередніх звернень недоліки касаційної скарги. Текст касаційної скарги є формально ідентичним попередній касаційній скарзі, та не містить передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Ухвалами Верховного Суду вже надавалися вичерпні роз`яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав, натомість, ці роз`яснення так і не були враховані скаржником, у зв`язку з чим подана касаційна скарга підлягає поверненню. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Враховуючи, що скаржнику було роз`яснено вимоги, яким має відповідати касаційна скарга в частині викладення підстав оскарження судових рішень в касаційному порядку, натомість, які так і не були враховані і виправлені скаржником, касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі № 280/1216/19 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. Суддя М. М. Яковенко