Постанова 4857 № 460/4471/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/4471/19 пров. № А/857/7238/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Гінди О. М., Шинкар Т. І., за участю секретаря судового засідання Хомич О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (головуючий суддя Зозуля Д.П., м. Рівне, повний текст складено 26.02.2020) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,- В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Головного управління ДФС у Рівненській області) № 1209980/42753581 від 03.07.2019; № 1209979/42753581 від 03.07.2019; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача № 1 від 03.06.2019 (загальна сума коштів - 84 327,54 грн., у т.ч. ПДВ 14 054,59 грн.), № 2 від 03.06.2019 (загальна сума коштів - 908,40 грн. у т.ч.ПДВ 151,40 грн.); визнати протиправним та скасувати Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку - коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації накладних від 21.06.2019 про включення позивача до переліку ризикових платників податку; зобов`язати Головне управління ДФС у Рівненській області виключити позивача з переліку платників податків як платника з ознаками ризиковості. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації накладних, від 03 липня 2019 року № 1209980/42753581 та № 1209979/42753581. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» від 03 червня 2019 року № 1 та №

2. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації накладних, від 21 червня 2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» до переліку ризикових платників податку та зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» з переліку платників податків, як платника з ознаками ризиковості. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» судові витрати по сплаті судового збору: в сумі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області та в сумі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп. - за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Державної податкової служби України. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що дане рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги слід відхилити, бо таке прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України). У відповідності до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 на виконання пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових (далі - Порядок № 117). Відповідно до пункту 5 Порядку №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податків критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Пунктом 10 Порядку №117 передбачено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. На виконання п. 10 Порядку №117 Державною фіскальною службою України розроблено критерії ризиковості платника податків, ризиковості здійснення операцій, показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податків, що станом на дату спірних правовідносин належним чином прийняті та погоджені, а саме: погоджений Міністерством фінансів згідно листа від 22.03.2018 року № 26010-06-10/7849. Пунктом 6 вказаного Порядку №117 визначено, що у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно пункту 12-13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. На підставі вищенаведених норм чинного законодавства, контролюючим органом зупинено реєстрацію податкових накладних №1 від 03.06.2019, №2 від 03.06.2019 та надіслано позивачу квитанції. Згідно з квитанціями реєстрації даних податкових накладних зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Обсяг постачання товару/ послуг 3814 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пункту 15 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, вичерпний перелік яких зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. У відповідності п. 14 Порядку №117 Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі засобами електронного звёязку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Згідно з пунктами 18-20 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Згідно з пунктом 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі. З огляду на вищенаведене, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається за формою згідно з додатком 2 Порядку № 117 та не може бути довільної форми. Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку. Як вбачається із вищенаведеного, повідомлення не містило вичерпного переліку документів, передбачених вимогами пункту 14 Порядку №117, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №1 та №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, (що підтверджується долученою до відзиву електронною копією Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрі, якої зупинено). З огляду на вищенаведене, Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення про відмову в реєстрації вищезазначених податкових накладних. Підставою цього визначено: «Надання платником податків копій документів, з порушенням законодавства». Таким чином, безпідставним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства є покликання ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ПЕРСПЕКТИВА-1» в позовній заяві та в рішенні суду на те, що контролюючим органом не зазначено в чому саме полягало порушення законодавства в складених документах. Отже, рішення Комісії є обґрунтованими, оскільки платником податків не надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій. Крім того апелянт зазначає, що з огляду на положення КАС України, щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції, в даному випадку, цього органу державної влади. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 №21-87а13. Враховуючи вищезазначене, суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належить виключно до компетенції Головного управління ДПС у Рівненській області. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що 07.03.2019 між ТОВ «Торговий дім «Перспектива-1» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден преміям буд» (Покупець), укладено договір поставки № 07/03, згідно з яким Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором. На виконання умов вищезазначеного договору позивачем згідно видаткових накладних №61 від 03.06.2019 та № 62 від 03.06.2019 поставлено товар в асортименті на суму 84327,54 грн., в тому числі ПДВ 14054,59 грн. та відповідно 908,40 грн., в тому числі 151,40 грн. ПДВ. На виконання вимог податкового законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу(в електронному вигляді) податкові накладні №1 від 03.06.2019 на суму ПДВ 14054,59 грн. та № 2 від 03.06.2019 на суму ПДВ 151,40 грн., для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. 21.06.2019 Головне управління ДПС у Рівненській області надіслало позивачу квитанції №9133062912 та №9133079364 про те, що документи прийнято, реєстрація зупинена, в якій вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 03.06.2019 № 1 та № 2 в ЄДРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 пунктом1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН. У зв`язку з цим, позивачем були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту постачання товару для ТОВ «Голден преміум буд». При цьому, платником податків надано не лише документи на продаж продукції, а й документи на її закупівлю, в тому числі договір поставки товарів № 01/19/11/12 від 01.04.2019, укладений позивачем із продавцем ТОВ «ТПК-Центр», видаткові накладні №01ЛВ041501 від 15.04.2019, № 01ЛВ041502 від 15.04.2019, № 01ЛВ050601 від 06.05.2019, № 01ЛВ050702 від 07.05.2019 та № 01ЛВ050703 від 07.05.2019, Акт звірки взаєморозрахунків, за даними якого станом на 24.06.2019 заборгованість по договору між контрагентами відсутня, платіжні доручення № 59 від 07.05.2019 та № 61 від 08.05.2019 на оплату придбаного позивачем товару, номенклатура якого повністю відповідає номенклатурі товару проданого ТОВ «Голден преміум буд». Оплат ТОВ «Голден преміум буд» товару, поставленого позивачем повністю проведена покупцем 07.06.2019 згідно виписки ПАТ АБ «Укргазбанк» (а.с. 16). 03.07.2019 комісією ГУ ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1209980/42753581 та № 1209979/42753581 від 03.07.2019 про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 03.06.2019, сформованих ТОВ «Торговий дім «Перспектива-1». Як свідчить відповідна позначка на бланку рішень, підставою для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є «Ненадання платником податків копій документів, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Відповідно до скріншоту електронного кабінету ТОВ «Торговий дім «Перспектива-1» з 21.06.2019 вказаного платника віднесено до переліку ризикових платників. Розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно зазначив, що за правилами п.185.1 ст.185 ПК України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України). За приписами пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодекс, зазначених у підпунктах «а в» пункту 200-1.2 цієї статті. Відповідно до абз. 1 п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для по покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. На виконання вказаних вище норм законодавства, позивачем складено та надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) податкову накладну №104 від 01.10.2019, для реєстрації в ЄРПН. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 ПК України). На виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. За правилами пункту 3 Порядку 117 зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/ розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/ розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 400 тис. гривень; одночасно значення показників D та P, розрахованих у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < Pм х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті. За правилами пунктів 5, 10 цього Порядку, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. При цьому судом першої інстанції вірно зауважено, що без дотримання погоджувальних і регуляторних процедур, Державна фіскальна служба України листом № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначила Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій, а листом № 960/99-99-07-18 від 21.03.2018 - Перелік показників, що визначають позитивну податкову історію платника податку. Відповідно лист ДФС від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18 (№К/9901/4668/19), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 1 листа №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.1. платника податку зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.2. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.3. платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження згідно з інформацією, наданою такими фізичними особами; 1.4. платника податку зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 1.5. наявний обвинувальний вирок суду стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податку за статтею 205 Кримінального кодексу України згідно з інформацією, наявною в органах Державної фіскальної служби; 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. При цьому, Головні управління ДФС в областях, м.Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. За правилами пунктів 12, 13 Порядку 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до пунктів 18-20 цього ж Порядку, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. В силу вимог пункту 21 Порядку, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Судом першої інстанції з`ясовано, що згідно квитанцій № 9133062912 та № 9133079364 від 27.06.2019 контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації ПН в ЄРПН. Враховуючи, що Критерії ризиковості платника податку, визначені у листі ДФС №959/99-99-07-18 від 21.03.2018, не погоджені і не затверджені у встановленому законодавством порядку, суд першої інстанції правильно звернув увагу, що підпункт 1.6. пункту 1 не визначає самостійні критерії ризиковості платника податків, а лише дає підстави комісіям головних управлінь ДФС обласного рівня винести відповідного платника податків на розгляд комісії, і лише за результатами проведення засідання Комісії - прийняти рішення про його віднесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання. Більше того, підпункт 1.6. пункту 1 Критеріїв містить сім різних ознак ризиковості, а зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних № 9133062912 та № 9133079364 від 27.06.2019 взагалі не вбачається під яку(і) саме ознаку(и) ризикованості підпадало ТОВ «Торговий дім «Перспектива-1». При цьому у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в обов`язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку. Однак у квитанціях відсутні будь-які показники, як і розрахункові величини D та Р. Також у цих квитанціях не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних. При цьому, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (її) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку. Нечітке формулювання органом ДПС у квитанції підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з вказівкою про те, що така податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пунктом 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція. Згідно пункту 14 Порядку 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Разом з тим, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Пунктами 18-21 вказаного вище Порядку передбачено наступне: письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Судом першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з`ясовано, що податкові накладні № 1 та № 2 від 03.06.2019, сформовані ТОВ «Торговий дім «Перспектива-1» на суму ПДВ, на дату відвантаження товару для ТОВ «Голден Преміум Буд», що повністю узгоджується з умовами договору поставки № 07/03 від 07.03.2019. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТМЦ реалізовані для ТОВ «Голден Преміум Буд» були придбані ТОВ «Торговий дім «Перспектива-1» у ТОВ «ТПК-Центр». Вищевказані документи були долучені позивачем до пояснень щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Крім того судом встановлено, що позивачем було подано на розгляд комісії контролюючого органу - Головного управління ДФС у Рівненській області, всі необхідні документи щодо господарської операції з ТОВ «Голден Преміум Буд», на підставі якої позивачем сформовано податкові накладні № 1 та № 2 від 03.06.2019, реєстрацію яких зупинено. Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписано податкові накладні, які оформлені позивачем до реєстрації в ЄРПН. Проте, комісією Головного управління ДФС в Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Як вбачається з вказаних оспорюваних рішень, підставою для відмови у реєстрації ПН стало те, що позивачем не надано копій документів, з яких можна встановити першу подію на підставі якої було виписано податкові накладні. Однак матеріали справи містять і договір, і видаткові накладні, які були долучені позивачем в якості додатків до пояснень до ПН. Крім того, позивачем надано докази походження такого товару і доведений факт його придбання. З огляду на це, суд першої інстанції підставно вважав, що надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією ГУ ДФС в Рівненській області рішення про реєстрацію податкових накладних № 1 та № 2 від 03.06.2019 в ЄРПН. Відтак, оскаржувані рішення № 1209980/42753581 та №1209979/42753581 від 03.07.2019 про відмову у реєстрації вищевказаних ПН в ЄРПН, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того судом правильно вказано, що відповідно до пунктів 2, 10 часини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. Згідно з пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/ розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно. При цьому суд вірно вказав, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Олссон проти Швеції» від 24.03.1988 (скарга №10465/83) зазначено, що серед вимог, які суд визначив як такі, що випливають з фрази передбачено законом, є наступні: будь-яка норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію; фраза передбачено законом не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. У внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічної влади у здійснення прав; закон, який передбачає дискреційні повноваження, сам по собі не є несумісним з вимогами передбачуваності за умови, що дискреційні повноваження та спосіб їх здійснення вказані з достатньою ясністю для того, щоб з урахуванням правомірності мети зазначених заходів забезпечити індивіду належний захист від свавільного втручання влади. Крім того, згідно пунктом 65 вказаного рішення Суду, втручання повинно бути зумовлено досягненням правомірної цілі. Також Європейський суд з прав людини вказує, що у відповідності зі сформованою практикою Суду, під поняттям необхідності мається на увазі, що втручання відповідає якій-небудь нагальній суспільній потребі і що воно пропорційно законній меті. При визначенні того, чи є втручання необхідним у демократичному суспільстві, Суд враховує, що за державами - учасницями Конвенції залишається певна свобода розсуду. Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II). На підставі зазначеного, а також з огляду на ту обставину, що відповідачами будь-які підставні та правомірні зауваження до поданих позивачем документів не висловлено, суд першої інстанції обгрунтовано вважав, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом визнання протиправними рішень № 1209979/42753581 та № 1209980/42753581 від 03.07.2019 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 1 та № 2 складені ТОВ «Торговий дім «Перспектива-1» 03.06.2019. Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування Рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку - коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації накладних від 21.06.2019 про включення позивача до переліку ризикових платників податку та зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити позивача з переліку платників податків, як платника з ознаками ризиковості, то суду першої інстанції слід було врахувати, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує права та інтереси позивача. Віднесення Комісією контролюючого органу позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому, відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. Аналогічна позиція неодноразово викладалась в постановах Верховного Суду: від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18, від 3 березня 2020 року у справі № 240/3665/19, від 5 серпня 2020 року у справі № 520/5692/19), від 21 серпня 2020 року у справі №520/6051/19. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації накладних від 21 червня 2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» до переліку ризикових платників податку та зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» з переліку платників податків, як платника з ознаками ризиковості слід скасувати, бо судом в цій частині порушено норми матеріального права, а в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року по справі № 460/4471/19 в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації накладних від 21 червня 2019 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» до переліку ризикових платників податку та зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Перспектива-1» з переліку платників податків, як платника з ознаками ризиковості скасувати, і в цій частині у задоволенні позову відмовити. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 12.10.2020.