Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/22107/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22107/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Бояринцева М.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Васильчук Світлани Станіславівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року (розглянута в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2018 року, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідки, виданої Відкритим акціонерним товариством «Готельний комплекс «РУСЬ» за період роботи з 1993 року по 1998 рік та про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням довідки, виданої Відкритим акціонерним товариством «Готельний комплекс «РУСЬ» за період роботи з 1993 року по 1998 рік. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, Порядок визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 919, та зазначає, що відсутність первинних документів не може бути підставою для позбавлення особи на призначення (перерахунок) пенсії за бажанням пенсіонера за період страхового стажу до 1 липня 2000 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено справу до розгляду з 03 вересня 2020 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року призначено розгляд апеляційної скарги у відкритому судовому засідання 17 вересня 2020 року на 10 год. 10 хв. та продовжено строк розгляду на 15 днів. Під час розгляду колегією суддів справи виникла необхідність у витребуванні додаткових доказів, а саме: належним чином завіреної копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 та належним чином завірені копії документів (якщо такі є) про підтвердження сплати податків ОСОБА_1 у період з роботи з 1993 року по 1998 рік. Необхідність витребування зазначених доказів від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виникла у зв`язку із зясуванням обґрунтованості позовних вимог позивача, а саме щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії без урахуванням довідки, виданої Відкритим акціонерним товариством «Готельний комплекс «РУСЬ» за період роботи з 1993 року по 1998 рік та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням довідки, виданої Відкритим акціонерним товариством «Готельний комплекс «РУСЬ» за період роботи з 1993 року по 1998 рік. У зв`язку із зазначеним вище, керуючись ст. 236 КАС України, Шостим апеляційним адміністрпатвним судом 17 вересня 2020 року постановлено ухвалу про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати додаткові докази до матеріалів справи, а саме:

1. Належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

2. Належним чином завірені копії документів (якщо такі є) про підтвердження сплати податків ОСОБА_1 у період з роботи з 1993 року по 1998 рік та зупинено провадження у справі за розглядом апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - Васильчук Сітлани Станіславівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобовязання вчинити дії, до отримання інформації від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, визначено строк виконання ухвали встановити до 01 жовтня 2020 року. 01.10.2020 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 17.09.2020 року направлено до суду завірену копію пенсійної справи гр. ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 1 ст. 237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Перевіривши матеріали справи, керуючись ст.237 КАС України, колегія суддів протокольною ухвалою постановила провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Васильчук Сітлани Станіславівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, поновити та призначити на 01 жовтня 2020 року об 10 год. 00 хв. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком. Разом з тим, при призначенні пенсії Лівобережним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві не враховано довідку про заробітну плату № 24 від 30.03.2016. Не погоджуючись із здійсненим Лівобережним об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві розрахунком пенсії, позивач неодноразово звертався із заявами щодо здійснення перерахунку пенсії із заробітної плати за період роботи з 1993 року по 1998 рік. Листом від 14.04.2016 № 1773/09 Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що довідка про заробітну плату буде врахована після надання підприємством відповідної заяви або після надання завірених копій відомостей по нарахуванню заробітної плати за період з 01.11.1993 по 31.10.1998. Одночасно в листі зазначено, що генеральний директор ВАТ «Готельний комплекс «Русь» ОСОБА_2 повідомив, що в зв`язку із зміною власників за рішенням суду не має можливості доступу до архівних документів. Листом від 01.07.2016 за № 6242/09 Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що пенсія розрахована при загальному трудовому стажі 24 роки, 10 місяців, 5 днів, порахованому по 15.09.2006, коефіцієнті стажу з урахуванням кратності 1,35% - 0,33525, середньомісячному заробіткові - 117,22 грн., визначеного за оптимально вигідні періоди роботи з 01.06.1993 по 31.05.1998, з 01.01.2006 по 15.09.2006, який розраховано за формулою: середня зарплата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховується для обчислення пенсії, в даному випадку за повний 2015 рік х індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 3263,44 грн. х 0,03592. Розмір пенсії обчислений відповідно до статті 27 Закону з 25.03.2016 становить 949 грн., із них: 117,22 грн. (середньомісячний заробіток обчислений відповідно до статті 40 Закону, 3263,44 грн. х 0,03592) х 0,33525 (коефіцієнт стажу обчислений відповідно до статті 25 Закону) = 29,30 грн. (розмір пенсії за віком) + 762,46 грн. (доплата до прожиткового мінімуму) + 147,24 грн. (державна адресна допомога). Листом від 17.10.2017 за № 15533/09/П-1324 Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що відділом контрольно-перевірочної роботи Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням здійснити повторну спробу проведення зустрічної перевірки організації з метою надання необхідної інформації щодо достовірності видачі довідки про заробітну плату та подальшого опрацювання пенсійної справи. Після проведення зустрічної перевірки та надання акту щодо результатів перевірки матеріали пенсійної справи будуть переглянуті. Листом від 02.04.2018 за № 15533/09/П-1324 Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що під час проведення перерахунку пенсії, згідно з наданою довідкою по заробітній платі № 147 від 20.11.2017 встановлено, що розмір пенсії збільшується. В зв`язку з чим до відділу з контрольно-перевірочної роботи направлено службову записку про здійснення перевірки достовірності вказаної довідки та була отримана відповідь про те, що підприємство ВАТ Готельний комплекс «Русь» в базі ЄДР з 04.01.2018 ліквідовано, на момент видачі довідки підприємство знаходилось в стані припинення. Отже, право підпису довідки мав лише офіційний керівник - ліквідатор ОСОБА_3 , а не попередній керівник ОСОБА_2 . Таким чином, органом Пенсійного фонду зроблений висновок, надана довідка вважається не дійсною, оскільки підписана не уповноваженою особою, тому здійснити перевірку достовірності довідки не має можливості. Листами від 18.05.2018 за № 5796/02/П-444, від 24.05.2018 за № 12502/02 та від 20.06.2018 № 24817/02/П-444/1 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що за умови надання довідки, що відповідає вимогам чинного законодавства та підтвердження її видачі первинними документами, управління повернеться до розгляду можливості врахування заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу підряд за період з 01.11.1993 по 31.10.1998. Листом від 27.06.2018 за № 14045/П-1 Пенсійний фонд України повідомив позивача, що підстави для врахування заробітку на підставі наданих довідок про заробітну плату без підтвердження їх змісту первинними документами відсутні. Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Частиною першою статті 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-ІV) визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Згідно із статтею 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу, заробітна плата (дохід) обчислюється на підставі довідки про нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески. Відповідно до статті 41 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: 1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону; 2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум; Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України. 3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону. З урахуванням наведеного суд приймає до уваги позицію позивача відносно того, що період, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, визначається за вибором особи та бере до уваги, що заробітна плата за період роботи з 1993 року по 1998 рік. Разом з тим, відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (у редакції, чинній на час спірних правовідносин), довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Згідно з пунктом 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. З аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії за віком з урахування заробітної плати за період з 01.11.1993 по 31.10.1998 по ВАТ «Готельний комплекс «Русь» є правомірними, оскільки підставою неврахування заробітної плати по ВАТ «Готельний комплекс «Русь» була саме не можливість проведення перевірки достовірності викладеної в довідці інформації на підставі первинних документів. Неможливість проведення відповідачем перевірки первинних документів та відсутність доступу до таких документів не пов`язано з волею позивача, однак така обставина не означає, що відповідач має беззаперечно враховувати при призначенні пенсії довідку про заробітну плату, яка не підтверджена первинними документами, як це передбачено законом. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №752/21038/16-а. Щодо підписання довідки про заробітну плату № 147 від 20.11.2017 не уповноваженою особою, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (зі змінами та доповненнями), документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Посадова особа - особа, яка здійснює за призначенням або за результатами виборів функції представника влади постійно, тимчасово або за спеціальним повноваженням, що займає в держустановах, органах місцевого самоврядування, громадських установах, організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків. Відповідно до довідки про перейменування та реорганізацію при створенні ВАТ «Готельний комплекс «Русь» та з інших питань № 146 від 20.11.2017 генеральним директором ВАТ «Готельний комплекс «Русь» та з інших питань , згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 11.10.2008 призначено ОСОБА_2 . Як вбачається з листа Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 14.04.2016 № 1773/09, генеральний директор ВАТ «Готельний комплекс «Русь» ОСОБА_2 повідомив орган Пенсійного фонду, що в зв`язку із зміною власників за рішенням суду не має можливості доступу до архівних документів. При цьому, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником (ліквідатором Відкритого акціонерного товариства «Готельний комплекс «Русь) є ОСОБА_3 . Таким чином, суд приймає до уваги позицію відповідача щодо підписання довідки про заробітну плату № 147 від 20.11.2017 не уповноваженою особою. За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність з боку відповідача порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться враховується заробітної плати (доходу) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, а тому покладення обов`язку на відповідача діяти не у відповідності до Закону, означало б спонукання до виходу за межі своїх повноважень. Додатково суд звертає увагу, що згідно із статтею 31 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» у разі ліквідації або реорганізації державних органів, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій документи, що нагромадилися за час їх діяльності, передаються ліквідаційною комісією (ліквідатором) правонаступникам у порядку, встановленому Міністерством юстиції України, із збереженням відповідної форми власності на зазначені документи, а у випадках відсутності правонаступників - відповідним державним архівним установам або іншим місцевим архівним установам. Відповідно до статті 18 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» архівні установи у порядку, визначеному законодавством, надають документи Національного архівного фонду для користування фізичним та юридичним особам, створюють для цього відповідний довідковий апарат; видають архівні довідки, копії документів та іншим шляхом задовольняють запити фізичних і юридичних осіб; повідомляють про документи, в яких містяться відомості, що можуть бути використані державними органами і органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими сторонами; публікують, експонують та в іншій формі популяризують архівні документи, а також виконують інші функції, спрямовані на ефективне використання відомостей, що містяться в документах Національного архівного фонду. Таким чином, позивач наділений правом звернутися до архівної установи з метою отримання необхідних документів з метою перерахування пенсії за період страхового стажу до 1 липня 2000 року. Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що 01.10.2020 року на поштову адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 17.09.2020 року про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати додаткові докази до матеріалів справи, а саме:

1. Належним чином завірену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

2. Належним чином завірені копії документів (якщо такі є) про підтвердження сплати податків ОСОБА_1 у період з роботи з 1993 року по 1998 рік та зупинено провадження у справі за розглядом апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - Васильчук Сітлани Станіславівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, до отримання інформації від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, визначено строк виконання ухвали встановити до 01 жовтня 2020 року, направлено до суду завірену копію пенсійної справи гр. ОСОБА_1 . Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру страхувальників місцезнаходження ВАТ «Готельний комплекс «Русь»: 57500, Миколаївська обл., м. Очаків, вул. Луначарського,

17. ВАТ «Готельний комплекс «Русь» з 24.06.2014 року перебуває в стані припинення, з 10.06.2014 року керівник - підписант - ОСОБА_4 , ліквідатор - Кияновська Лариса Вячеславівна. Довідка №24 від 30.03.2014 року на ОСОБА_1 , в якій зазначено, що документи знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , підписана не відповідальними особами ОСОБА_4 або ОСОБА_5 , а попереднім керівником - ОСОБА_2 . На підставі вище зазначеного, колегія суддів погоджується із посиланнями відповідача у справі на те, що довідка про заробітну плату №24 від 30.03.2016 року у зв`язку із зазнаеним вище втратила статус документу на підставі якого можливо здійснити перерахунок пенсії. Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ «Готельний комплекс «Русь» з 24.06.2014 року перебуває в стані припинення, керівник - ліквідатор ОСОБА_3 , а 01.03.2018 року ВАТ припинило свою діяльність. Довідка про заробітну плату №147 від 20.11.2017 року на гр. ОСОБА_1 , в якій зазначено, що документи знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , підписана не ліквідатором ОСОБА_3 , а попереднім керівником - ОСОБА_2 . Таким чином, колегія суддів погоджується із посиланнями відповідача у справі на те, що довідка про заробітну плату №147 від 20.11.2017 року у зв`язку із зазначеним вище втратила статус документу на підставі якого можливо здійснити перерахунок пенсії. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає. Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 237, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Васильчук Світлани Станіславівни - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України. (Повний текст виготовлено - 12 жовтня 2020 року). Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак, М.І. Кобаль