Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/4246/19
від 06.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 р.Справа № 440/4246/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 04.03.20 року по справі № 440/4246/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатекс" до Державної податкової служби України , Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альфатекс" (далі - позивач, ТОВ "ТД "Альфатекс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС України), Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 24.06.2019 №1201505/42775998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних; визнання протиправним та скасування рішення за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.07.2019 №33022/42775998; зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.05.2019 №4, складену ТОВ "ТД "Альфатекс". Протокольною ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року замінено відповідачів по справі з ДФС України на ДПС України та з ГУ ДФС у Полтавській області на ГУ ДПС у Полтавській області відповідно (а.с. 149, 150). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Альфатекс - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 №1201505/42775998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ДФС України за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 11.07.2019 №33022/42775998/2. Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.05.2019 №4, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Альфатекс. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Альфатекс (бул.Автокразівський,19, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 42775998) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня). Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Альфатекс (бул.Автокразівський,19, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, код ЄДРПОУ 42775998) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні). Не погодившись з прийнятим рішенням в частині задоволення позовних вимог ТОВ «ТД «Альфатекс» про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 №1201505/42775998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 2 зазначає, що рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.06.2019 №1201505/42775998, відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 №4, оскільки за результатами опрацювання копій первинних документів, поданих ТОВ «ТД «Альфатекс» по зупиненню податкової накладної від 15.05.2019 №4, не надано копій первинних документів, які підтверджують придбання товару: договори, видаткові накладні, акти приймання-передачі товарів, документи щодо транспортування, розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків. Аналізуючи викладене, на думку відповідача, діючи відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку № 117, забезпечуючи виконання покладених на органи державної фіскальної служби функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, останнім правомірно прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 №4. Просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 в частині задоволення позовних вимог ТОВ «ТД «Альфатекс» про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 №1201505/42775998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийнявши в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. ТОВ «ТД «Альфатекс» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає її доводи безпідставними, а рішення суду першої інстанції - повністю законним та обґрунтованим, з підстав, наведених у судовому рішенні. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 - без змін. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно з приписами ст. 229 КАС України. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що між ТОВ ТД Альфатекс (постачальник) та ТОВ Завод Кобзаренка укладено договір поставки №10/05/2019-ТД від 10 травня 2019 року (далі-Договір), згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язався передати покупцю у власність автогідропідйомник ВС 18Т на шасі ГАЗ С42R33 (далі-товар). Постачання товару буде здійснено автомобільним транспортом на умовах ЕХW м. Кременчук згідно з Інкотермс 2010. Правила ІСС з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі (пункт 6.1 Договору). Ціна товару складає 2 080 000,00 (два мільйони вісімдесят тисяч) грн з ПДВ (пункт 7.1 Договору). Оплата товару здійснюється наступним чином: перший внесок 1 416 000,00 грн покупець сплачує впродовж 10-ти робочих днів від дати підписання договору; остаточний розрахунок в розмірі 664 000,00 грн покупець здійснює шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, реквізити якого зазначені у цьому договорі, в строк не пізніше 01.06.2019 року (підпункти 8.1.1-8.1.2 пункту 8.1 Договору) (а.с. 25, 26). Факт придбання товару позивачем для подальшого продажу підтверджується договором №100519 від 10 травня 2019 року з ПП Виробниче-комерційне підприємство Альфатекс (а.с. 74, 75), видатковою накладною №61 від 15 травня 2019 року (а.с. 79), а факт оплати за придбаний товар засвідчується платіжним дорученням №18 від 21 травня 2019 року на суму 965 000,00 грн (а.с.81). На підставі Договору №10/05/2019-ТД від 10 травня 2019 року ТОВ ТД Альфатекс 15 травня 2019 року виставлено ТОВ Завод Кобзаренка рахунок на оплату № 2 на суму 2 080 000,00 грн, у тому числі ПДВ 346 666,67 грн (а.с. 22). Товар відвантажено на підставі видаткової накладної № 2 від 15 травня 2019 року на загальну суму 2 080 000,00 грн, у тому числі ПДВ 346 666,67 грн (а.с. 33). 15 травня 2019 року сторонами договору складено акт приймання-передачі, яким засвідчується факт прийняття автогідропідйомника ВС-18Т на шасі ГАЗ С42R33 (а.с. 36). Оплата вартості товару підтверджується платіжними дорученнями № 7283215 від 10 травня 2019 року на суму 416 000,00 грн (а.с. 39), № 7283287 від 13 травня 2019 року на суму 1 000 000,00 грн (а.с. 420, № 7283518 від 28 травня 2019 року на суму 300 000,00 грн, а.с. 450, № 7283633 від 31 травня 2019 року на суму 364 000,00 грн (а.с. 48). За результатом здійснення господарської операції позивачем складено податкову накладну №4 від 15.05.2019 на загальну суму 2 080 000,00 грн, у тому числі ПДВ 346 666,67 грн, направлену на реєстрацію 29.05.2019, реєстраційний номер документа 9111752619 (а.с. 16). За результатами реєстрації вказаної податкової накладної платником податку отримано квитанцію, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки остання відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН (а.с. 17). Позивачем складено та подано до Кременчуцького управління, Кременчуцька ДПІ (м. Кременчук) (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами, що підтверджується повідомленням про подання письмових пояснень та копій долучених до них документів № 5 від 10.06.2019 (а.с. 18). В свою чергу, Комісією ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 24.06.2019 № 1201505/42775998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 49). Не погодившись із вказаним рішенням, позивач, у порядку адміністративного оскарження, подав скаргу на рішення комісії регіонального рівня від 24.06.2019 № 1201505/42775998 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у якій просив скасувати рішення та зареєструвати податкову накладну (а.с. 50). Рішенням Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 33022/42775998/2 від 11.07.2019, залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін (а.с. 84). ТОВ ТД Альфатекс, не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації зазначеної вище податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та рішенням за результатами розгляду скарги, звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, отже, перегляду підлягає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 №1201505/42775998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України). Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін. Абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному пунктом 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України. Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 117 у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється. Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18, від 28.11.2019 року по справі № 1640/2650/18. В ході розгляду справи встановлено, що, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, відповідач послався на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. В свою чергу, відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" належать такі критерії: - платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, Крим); - дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; - платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, окрім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); - платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; - платником податку на прибуток не подано до контролюючого органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч норм пп.16.1.3. п.16.1. ст.16 та п.46.2. ст.46 ПК України; - наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Контролюючим органом не зазначено у квитанції про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У Квитанції лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію. При цьому, позивачем до податкового органу надано письмові пояснення, а також докази та оформлені належним чином первинно-бухгалтерські документи, які підтверджують той факт, що господарська операція, за результатом якої позивачем видано податкову накладну від 15.05.2019 №4, носить реальний характер. Так, позивач, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 4 від 15 травня 2019 року у ЄРПН, подав до фіскального органу за місцем обліку письмові пояснення разом з копіями первинних документів щодо здійснення відповідних господарських операцій, а саме: договір поставки №10/05/2019-ТД від 10 травня 2019 року; рахунок на оплату №2 від 15 травня 2019 року на суму 2 080 000,00 грн, у тому числі ПДВ 346 666,67 грн; видаткову накладну №2 від 15 травня 2019 року на загальну суму 2 080 000,00 грн, у тому числі ПДВ 346 666,67 грн; акт приймання-передачі від 15 травня 2019 року; платіжні доручення №7283215 від 10 травня 2019 року на суму 416 000,00 грн, №7283287 від 13 травня 2019 року на суму 1 000 000,00 грн, №7283518 від 28 травня 2019 року на суму 300 000,00 грн, №7283633 від 31 травня 2019 року на суму 364 000,00 грн. Позивач не міг передбачити, які ще документи вимагає відповідач, оскільки ним у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не вказано конкретного критерію ризику та конкретного переліку документів. Комісією ДФС України не було враховано надані позивачем документи на усунення вказаних ризиків. В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарська операція, за результатом якої позивачем видана податкова накладна від 15.05.2019 № 4, носить реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, правочин, вчинений між позивачем та ТОВ Завод Кобзаренка, не визнано у судовому порядку нечинним, доказів протилежного суду не надано. Відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з п.п. 19, 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Пунктом 23 Порядку № 117 встановлено, що комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. В ході розгляду справи встановлено, що у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 24.06.2019 №1201505/42775998, містить лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії ДФС України, не надані. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 за № 4, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 24.06.2019 №1201505/42775998 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2019 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку відповідачем 2, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність рішення, що оскаржується. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вищезазначеної частини позовних вимог. Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зміст апеляційної скарги, який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 року по справі № 440/4246/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 12.10.2020 року