Постанова 4824 № 2-13078/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 року місто Київ. Справа 2-13078/10 Апеляційне провадження № 22-ц/824/12704/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Желепи О.В., суддів: Олійника В.І., Кулікової С.В. секретар судового засідання Гордійчук Ж.В. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року (у складі судді Макаренко І.О.., інформація про дату складення повного тексту ухвали відсутня) в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Києво-Святошинський відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в справі за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: Заявник звернувся до суду з вищевказаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 28.10.2010 було задоволено позов Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказаним рішенням стягнуто солідарно на користь банку "Надра" з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № 43/П/19/2008-840 від 08.02.2008. Судове рішення звернуто до примусового виконання. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.09.2019 задоволено заяву ОСОБА_1 , замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ОСОБА_1 у виконавчому провадженні, відкритому у Києво-Святошинському ВДВС ГТУЮ у Київській області з примусового виконання рішення суду у цивільній справі № 2-13078/10 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 43/П/19/2008-840 від 08.02.2008. Заявник вважає, що виконавчий лист не підлягає виконанню, оскільки заборгованість перед банком нею погашена . Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2020року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Києво-Святошинський відділ Державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовлено. Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 04 вересня 2020 року звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та визнати виконавчий лист №2-13078/10 від 28.10.2010 року таким, що не підлягає виконанню. В апеляційній скарзі посилається на те, що судом порушені строки розгляду заяви , поданої 30.10.2019 року, не з`ясовані всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та волевиявлення сторін, не допитані належним чином учасники справи, які є сторонами виконавчого провадження по цивільній справі №2-13078/10 від 28.10.2010 та не здійснено належним чином витребування доказів, що свідчать про припинення зобов`язання боржника ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 ) , а також не врахована позиція Апеляційного суду м. Києва, яка викладена у постанові у цивільній справі №761/42774/19 (апеляційне провадження №22-ц/824/702/2020). Ухвалою від 16вересня 2020 року Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження в даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу. Станом на 07 жовтня 2020 року відзив не подано. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні апеляційного суду стягувач ОСОБА_1 та боржник ОСОБА_4 доводи скарги підтримали. Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було доведено наявність підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам. Положеннями ст. 432 ЦПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відмовляючи в задоволенні заяви, суд вважав встановленими такі обставини. Рішенням Шевченківським районним судом міста Києва від 28 жовтня 2010 року позов ВАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 43/П/19/2008-840 від 08 лютого 2008 року задоволено та стягнуто з останнього заборгованість за кредитним договором № 43/П/19/2008-840 від 08 лютого 2008 року у розмірі 222 720,81 доларів США, що еквівалентно 1 766 398,70 грн. за курсом НБУ на день подачі позову до суду, судові витрати в сумі 1820,00 грн. На виконання вказаного рішення суду 18 лютого 2013 року Шевченківським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист, на підставі якого Києво-Святошинським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області було відкрито виконавче провадження. 28 вересня 2018 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра»» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги. 12 листопада 2018 року між публічним товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за кредитним договором. За умовами вказаного договору відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 43/П/19/2008-840 від 08 лютого 2008 року, що був укладений між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 набула прав кредитора. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30 вересня 2019 року задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк» Експобанк», Києво-Святошинський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено стягувача публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ), що мешкає: АДРЕСА_1 , у виконавчому провадженні, відкритому у Києво-Святошинському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з примусового виконання рішення суду у цивільній справі № 2-13078/10 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості. Суду не було надано доказів наявності правових підстав для визнання виконавчого документу таким , що не підлягає виконанню, а також не встановлено порушення прав стягувача, які підлягають захисту в обраний нею спосіб, шляхом визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, висновки суду відповідають таким обставинам справи та вимогам закону. Доводи апеляційної скарги в частині того, що зобов`язання за виконавчим документом припинились, шляхом їх виконання, колегія суддів не приймає, з огляду нате, що до заяви не були долучені належні та допустимі докази на підтвердження такого припинення. Доводи скарги про те, що суд не витребував докази, на підтвердження погашення боргу перед кредитором, який в подальшому був замінений на заявника, колегія суддів не приймає з огляду на те, що відповідно до норм ЦПК України, такий обов`язок покладено на учасників процесу. Крім того, суд вірно врахував, що заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню подано самим стягувачем, права якого жодним чином не порушені, і не потребують захисту шляхом визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, оскільки в судовому засіданні заявник пояснила, що вона не має майнових претензій до боржників, а з заявою звернулась на їх прохання, щоб вони не сплачували, передбачені Законом виконавчі збори та платежі. Згідно частин першої та другої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. В даній справі виконавчий документ перебував на виконанні в органах ДВС з 2013 року. Доводи скарги про те, що не врахована позиція Апеляційного суду м. Києва, яка викладена у постанові у цивільній справі №761/42774/19 (апеляційне провадження №22-ц/824/702/2020) колегія суддів не приймає з огляду на те, що висновки суддів апеляційних судів, викладені ними в судових рішеннях , відповідно до норм ЦҐПК України не є обов`язковими для застосування . Крім того, постанова на яку посилається скаржник містить висновки лише, щодо підсудності заяви про визнання виконавчого документу таким , що не підлягає виконанню Шевченківському районному суду м. Києва. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, ухвала була постановлена при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 08.10.2020 року. Головуючий Судді