Ухвала КЦС ВС № 491/1292/16-ц

Ухвала 09 жовтня 2020 року м. Київ справа № 491/1292/16-ц провадження № 61-13940ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 27 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області, Виконавчий комітет Ананьївської міської ради Ананьївського району Одеської області, про визначення місця проживання дітей, ВСТАНОВИВ: 18 вересня 2020 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою з пропуском строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень. Згідно з частинами першою та другою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що копію повної постанови апеляційного суду заявник отримав лише 29 серпня 2020 року на підтвердження чого надає докази. Зважаючи не те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущений з поважних причин, є підстави для його поновлення. Проте касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пунктів 5, 6 частини другої статті 392 ЦПК України заявник у касаційній скарзі не вказав підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), а також не зазначив клопотання про те, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками перегляду судових рішень з вирішення вимог як за зустрічним, так і за первісним позовом. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У касаційній скарзі заявник посилається на неврахування при вирішенні судами його зустрічного позову про визначення місця проживання дітей висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 03 травня 2018 року у справі № 754/5128/16-ц, від 02 серпня 2018 року у справі № 459/1640/17, від 22 серпня 2018 року у справі № 539/1406/17; недослідження зібраних у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); необґрунтоване відхилення його клопотання про призначення судової психологічної експертизи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України). Проте заявник, не погоджуючись також із судовими рішеннями в частині вирішення вимог за первісним позовом про стягнення аліментів, не зазначив в чому полягає неправильність судових рішень в цій частині, не зазначив клопотання, яке рішення необхідно ухвалити суду касаційної інстанції за наслідками перегляду судових рішень у частині вирішення вимог за первісним позовом. Тому заявнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, як в частині вирішення вимог за зустрічним позовом, так і в частині вирішення вимог за первісним позовом, а також зазначити клопотання про те, яке рішення має ухвалити суд касаційної інстанції за наслідками перегляду судових рішень з вирішення вимог як за зустрічним, так і за первісним позовом. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 27 грудня 2018 року та постанови Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2020 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 27 грудня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 06 серпня 2020 рокузалишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко