Ухвала КЦС ВС № 363/3249/19

Ухвала 09 жовтня 2020 року м. Київ справа № 363/3249/19 провадження № 61-14165ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костенко Марини Ігорівни, на постанову Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середньо заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 10 березня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано наказ Філії «Кременчуцька ГЕС» приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» (далі - ПрАТ «Укргідроенерго») від 02 липня 2019 року № 215-к «Про припинення трудового договору». Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора Філії «Кременчуцька ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго». Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді. Стягнуто з ПрАТ «Укргідроенерго» на користь ОСОБА_1 оплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 03 липня 2019 року по 10 березня 2020 року в розмірі 451 531,74 грн, а також витрат на правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн, а всього 476 531,74 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року апеляційну скаргу ПрАТ «Укргідроенерго» задоволено. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 березня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. 23 вересня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Костенко М. І., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року (надійшла до суду 25 вересня 2020 року), в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 березня 2020 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Костенко М. І., посилається на те, що ОСОБА_1 за цією категорією справ звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Наведені заявником посилання є безпідставними в частині сплати судового збору за майнову вимогу - стягнення середньо заробітку за час вимушеного прогулу, з огляду на таке. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав працівників від незаконного звільнення з роботи, і не входить до структури заробітної плати, оскільки середній заробіток не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ у всіх судових інстанціях. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18). Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за майнову вимогу - стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921,00 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 9 030,63 грн (451 531,74 грн х 1% х 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костенко Марини Ігорівни, на постанову Київського апеляційного суду від 26 серпня 2020 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог цієї ухвали до 09 листопада 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Д. Д. Луспеник