Постанова 4856 № 120/5425/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5425/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Т.М. Суддя-доповідач - Курко О. П. 09 жовтня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, позивача: ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : 04 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, в якому просив: - визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Вінницької обласної територіальної виборчої комісії щодо недотримання принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території Вінницької області, при прийнятті постанов № 27 від 28.09.2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР) доведеної до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях «Голос України» 13.07.1996 року та «Відомості Верховної Ради України» від 23.07.1096 року, № 30, стаття 142; - визнати неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Вінницької обласної територіальної виборчої комісії щодо застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території Вінницької області, при прийнятті постанов № 27 від 28.09.2020 року норм Виборчого кодексу України, які суперечать основам, засадам та принципам проведення виборів в Україні встановленими 71 статтею Конституції України (254к/96-ВР); - визнати незаконними та скасувати постанову Вінницької обласної територіальної виборчої комісії від 28.09.2020 року № 27 про відмову ОСОБА_1 в реєстрації кандидатом на посаду депутата Вінницької обласної ради у дев`ятому територіальному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року; - зобов`язати Вінницьку обласну територіальну виборчу комісію зареєструвати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпартійного, кандидатом на посаду депутата обласної ради у дев`ятому територіальному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року; - зобов`язати Вінницьку обласну територіальну виборчу комісію при організації та проведені виборів на території Вінницької області застосовувати у своїй діяльності Конституцію України (254к/96-ВР) доведену до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях «Голос України» 13.07.1996 року та «Відомості Верховної Ради України» від 23.07.1096 року, № 30, стаття 142 та норми Виборчого кодексу України, які не суперечать її. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так, зазначено, що ОСОБА_1 стало відомо 02.10.2020 року про засідання Вінницької ОТВК, яке відбулось 28.09.2020 року, на якому розглянуто заяву від 24.09.2020 року про самовисування позивача на посаду депутата кандидатом на посаду депутата Вінницької обласної ради у дев`ятому територіальному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. Позивач вказує, що про день і час розгляду заяви від 24.09.2020 року Вінницька ОТВК його не повідомляла, на засідання комісії не запрошувала, що на думку позивача є порушенням права брати участь у розгляді питань пов`язаних з реалізацію його особистих прав та порушенням принципу гласності та рівності при організації виборчого процесу Вінницькою ОТВК. Також позивач вважає, протиправним не застосування Вінницькою ОТВК при обґрунтуванні постанови № 27 від 28.09.2020 року субординації застосування актів матеріального права встановленого Рішенням КСУ від 3.10.1997 року № 4-зп. На думку позивача, відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови грубо порушено норми прямої дії статей 3, 19, 5, 6, 7, 8, 9, 17, 21, 22, 24, 38, 60, 64, 68,71 та 150 офіційної Конституції України (254к/96-ВР), а також статті 1, 2 Виборчого кодексу України. Свою правову позицію позивач обґрунтовує тим, що 28.06.1996 року на п`ятій сесії Верховної Ради України була прийнята Конституція України (реєстраційний номер 254к/96-ВР) та встановлений нею конституційний лад, які були введені в дію Законом України «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» 28 червня 1996 року (реєстраційний номер 254/96-ВР). Тексти Конституції України (254к/96-ВР) та Закону України (254/96-ВР) були доведені до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях «Голос України» 13.07.1996 року та «Відомості Верховної Ради України» від 23.07.1996 року, № 30, стаття

142. У той же час з лютого 2014 року на офіційних інформаційних інтернет- сайтах Верховної Ради України, Президента України, а пізніше на сайтах Кабінету Міністрів України, Уповноваженого з прав людини, вищих судів та на сайтах центральних органів державної влади, а також органів місцевої влади розміщений невідомо ким складений з окремих текстів законів України про відновлення та внесення змін до Конституції України текст конституції України, який не вводився в дію Законом і не доводився до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом опублікування у офіційних друкованих виданнях. На думку позивача, відповідачем не застосовується офіційний текст Конституції України (254к/96-ВР) при здійсненні її діяльності та прийнятті оскаржуваного рішення. Відзив відповідача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судовому засіданні позивач доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати. Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представника відповідача в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за його відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, доводи позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що постановою від 15.07.2020 № 795-ІХ "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" Верховна Рада України призначила чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю, 25 жовтня 2020 року. 24.09.2020 року ОСОБА_1 подав до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії (далі- Вінницької ОТВК), заяву про самовисування кандидатом на посаду депутата Вінницької обласної ради у дев`ятому територіальному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. До заяви ОСОБА_1 додав: автобіографію кандидата на 1 арк. на електронному носії; передвиборчу програму кандидата на 1 арк. на електронному носії, одну фотографію кандидата розміром 4x6 см на 1 арк. на електронному носії, копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки кандидата на 1 арк. 28.09.2020 року Вінницька обласна територіальна виборча комісія прийняла постанову №27 від 28.09.2020 року, якою відмовлено в реєстрації кандидата у депутати Вінницької обласної ради ОСОБА_1 , висунутого в порядку самовисування на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року з підстав визначених п. 1-1 ч. 2 ст. 230 Виборчого кодексу України у зв`язку з порушенням порядку висування окремого кандидата у депутати, встановленого статтями 216-221 Виборчого Кодексу України. У постанові відповідач посилається на ст. ст. 10, 11, 206, ч. 2 ст. 216, ст.ст. 217-219, ст. 222, ч. 2 ст. 230 Виборчого кодексу України, та керується ст. ст. 36,37 Виборчого кодексу України, постановою Центральної виборчої комісії від 10.08.2020 року № 173, та вказує, що до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії 24.09.2020 року надійшла заява ОСОБА_1 , про самовисування його кандидатом на посаду депутата Вінницької обласної ради у дев`ятому територіальному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року разом з іншими документами. Розглянувши заяву ОСОБА_1 з наданими документами, Вінницькою обласною територіальною виборчою комісією встановлено, що за змістом ч. 2 ст. 216 Виборчого Кодексу України, право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій у порядку, передбаченому Виборчим Кодексом України. Враховуючи дані Відділу ведення Державного реєстру виборців Вінницької області щодо кількості виборців у єдиному виборчому окрузі, що становить станом на 31.08.2020 року 1235694 виборці, Вінницька обласна територіальна виборча комісія констатує порушення загального порядку висування кандидата у депутати Вінницької обласної ради. Згідно з пунктом 1-1 частини другої статті 230 Виборчого Кодексу України Вінницька обласна територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації окремого кандидата у депутати у разі порушення порядку висування окремого кандидата у депутати, встановленого статтями 216-221 Виборчого Кодексу України. Позивач вважає неправомірними та незаконними дії та бездіяльність Вінницької обласної територіальної виборчої комісії щодо недотримання принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території Вінницької області, при прийнятті постанови № 27 від 28.09.2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР) та застосування норм Виборчого кодексу України, які суперечать основам, засадам та принципам проведення виборів в Україні встановленими 71 статтею Конституції України (254к/96-ВР), а тому звернувся до суду за захистом своїх прав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті постанови від 28.09.2020 року № 27 про відмову ОСОБА_1 в реєстрації кандидатом на посаду депутата Вінницької обласної ради у дев`ятому територіальному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, судом не встановлено невідповідності оскаржуваної постанови та дій при її прийняті вимогам ч.2 ст.2 КАС України. Також судом зазначено, що виборча комісія не є органом, який має право надавати оцінку нормам закону на відповідність Конституції України, а тому у своїй діяльності керується чинними нормами Виборчого кодексу України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Статтею 38 Конституції України закріплено право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Водночас згідно із ст.ст. 69, 71 Основного закону народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Як зазначено в преамбулі Виборчого кодексу України, цей кодекс відповідно до Конституції України визначає гарантії права громадян на участь у виборах, регулює підготовку та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських, районних у містах рад, сільських, селищних, міських голів. Стаття 3 Виборчого кодексу України встановлює типи виборів, які проводяться в Україні: 1) вибори Президента України; 2) вибори народних депутатів України; 3) місцеві вибори: а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради; в) вибори сільського, селищного, міського голови; г) вибори депутатів районної ради; ґ) вибори депутатів обласної ради; д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради). Так, постановою Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 795-IX "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 цієї Постанови) на неділю, 25 жовтня 2020 року. Відповідно до ст. 20 Виборчого кодексу України виборчий процес - це здійснення протягом встановленого цим Кодексом періоду часу суб`єктами, визначеними статтею 22 цього Кодексу, виборчих процедур, пов`язаних із підготовкою і проведенням відповідних виборів, встановленням та офіційним оголошенням (офіційним оприлюдненням) їх результатів. Згідно з ч. 1 ст. 21 Виборчого кодексу України виборчий процес кожних виборів, передбачених цим Кодексом, здійснюється на засадах: 1) гарантії реалізації виборчих прав громадян, визначених Конституцією України та цим Кодексом; 2) дотримання основних принципів виборчого права, визначених Конституцією України та цим Кодексом; 3) законності та заборони протиправного втручання будь-кого у виборчий процес; 4) політичного плюралізму та багатопартійності; 5) публічності і відкритості виборчого процесу, усіх його процедур з урахуванням обмежень, встановлених законом, належного інформування виборців та інших суб`єктів виборчого процесу; 6) свободи передвиборної агітації, рівного доступу всіх кандидатів і суб`єктів їх висування на відповідних виборах до засобів масової інформації незалежно від їх форми власності, крім засобів масової інформації, засновниками яких є партії (організації партій); 7) неупередженості органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, закладів, установ і організацій, їх керівників, інших посадових і службових осіб до кандидатів, партій. Частиною першою статті 22 Виборчого кодексу України передбачено хто є суб`єктом виборчого процесу відповідних виборів: 1) виборець, який має право голосу на відповідних виборах; 2) виборча комісія, уповноважена здійснювати підготовку і проведення відповідних виборів; 3) партія (організація партії), яка висунула кандидатів на відповідних виборах; 4) кандидат, зареєстрований для участі у відповідних виборах у порядку, встановленому цим Кодексом; 5) офіційний спостерігач від кандидата чи партії (організації партії) - суб`єкта відповідного виборчого процесу або від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Кодексом. За правилами статті 193 Виборчого Кодексу України депутатом, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України. Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку. Водночас статтею 216 Виборчого кодексу України встановлено загальний порядок висування кандидатів у депутати та кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови. Відповідно до ч. 2 ст. 216 Виборчого кодексу України право висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій (далі - організація партії) у порядку, передбаченому цим Кодексом. Право висування кандидатів у депутати сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) реалізується виборцями через організації партій або шляхом самовисування у порядку, визначеному цим Кодексом. При цьому статтею 219 Виборчого кодексу України визначається порядок висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті рад, а також кандидатів у депутати міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше). Згідно із ч. 1 ст. 219 Виборчого кодексу України висування кандидатів у депутати організацією партії, формування та затвердження єдиного та територіальних виборчих списків здійснюються на її зборах, конференції організації партії у порядку, встановленому статутом партії та цим Кодексом Відповідно до ч. 2 ст. 219 Виборчого кодексу України організація партії може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії, або безпартійну особу, яка відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути обраною депутатом. Згідно із ч. 3 ст. 219 Виборчого кодексу України організація партії висуває кандидатів з числа осіб, зазначених у частині другій цієї статті, у вигляді єдиного виборчого списку, який формується та затверджується на зборах, конференції організації партії. Водночас недотримання наведених вимог свідчить про порушення встановленого Виборчим кодексом України порядку висування кандидатів. Відповідно до ч. 1 ст. 222 Виборчого кодексу України виборча комісія Автономної Республіки Крим, обласна, районна, міська, районна у місті, сільська, селищна виборча комісія реєструє кандидатів у депутати, включених до єдиного та територіальних виборчих списків організації партії, за умови отримання нею таких документів: 1) заяви про реєстрацію кандидатів у депутати, підписаної керівником організації партії та скріпленої печаткою відповідної організації партії, організації партії вищого рівня або печаткою партії; 2) рішення зборів, конференції організації партії про висування кандидатів у депутати від організації партії, передбаченого частиною десятою статті 219 цього Кодексу, підписаного керівником місцевої організації партії та засвідчене печаткою місцевої організації партії або відповідної організації партії вищого рівня, а також погоджене центральним керівним органом партії, що засвідчується печаткою цієї партії (із зазначенням найменування центрального керівного органу партії, номера та дати прийняття відповідного рішення, яке не додається); 3) єдиного виборчого списку та всіх територіальних виборчих списків кандидатів у депутати, віднесених організацією партії до відповідних багатомандатних виборчих округів, за формами, встановленими Центральною виборчою комісією, на паперових носіях, які обов`язково повинні містити відомості, передбачені частиною десятою статті 220 цього Кодексу, підписаних керівником організації партії і скріплених печаткою організації партії або відповідної організації партії вищого рівня, та в електронному вигляді; 4) передвиборної програми організації партії, викладеної державною мовою, обсягом до 4000 друкованих знаків, затвердженої зборами, конференцією організації партії, на паперових носіях, засвідченої підписом керівника організації партії і скріпленої печаткою організації партії, організації партії вищого рівня або печаткою партії, та в електронному вигляді; 5) документа про внесення організацією партії грошової застави відповідно до статті 225 цього Кодексу; 6) заяв осіб, включених до виборчих списків організації партії, про згоду балотуватися кандидатами у депутати від цієї організації партії, які повинні також містити згоду на оприлюднення біографічних відомостей та обробку персональних даних, а також зобов`язання в разі обрання скласти інший представницький мандат (у разі відсутності такого мандата - зазначити про його відсутність); 7) заяви осіб, включених до виборчих списків республіканської в Автономній Республіці Крим організації партії, повинні також містити зобов`язання в разі обрання припинити діяльність, несумісну з мандатом депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим (у разі відсутності такої діяльності - зазначити про її відсутність), та зобов`язання в разі обрання протягом місяця після офіційного оприлюднення результатів виборів передати у порядку, встановленому законом, в управління іншій особі належні підприємства та корпоративні права (у разі відсутності таких підприємств чи корпоративних прав - зазначити про їх відсутність); 8) автобіографій кандидатів у депутати на паперовому носії та в електронному вигляді, що обов`язково повинні містити: прізвище, власне ім`я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), всі попередні прізвища, власні імена, по батькові та дати їх зміни (якщо особа протягом останніх п`яти років до дня виборів змінювала прізвище та/або власне ім`я (одне з власних імен чи всі власні імена), та/або по батькові), число, місяць, рік і місце народження, громадянство, відомості про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, адресу місця проживання, наявність чи відсутність представницького мандата, контактний номер телефону, відомості про наявність чи відсутність судимості, дату складання автобіографії та підпис кандидата у депутати (складається у друкованому вигляді); 10) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, кожного кандидата у депутати; 11) по одній фотографії кандидата у депутати розміром 4 х 6 сантиметрів на паперових носіях та в електронному вигляді; 12) копії першої та другої сторінок паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки або копії лицьового та зворотного боків паспорта громадянина України у вигляді картки кожного кандидата у депутати. Подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати здійснюється представником організації партії, уповноваженим на це довіреністю від організації партії. Згідно із ч. 2 ст. 222 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія видає особі, яка подала документи, зазначені у частині першій цієї статті, довідку про їх прийняття. Довідка має містити перелік прийнятих документів, число, місяць і рік, а також час їх прийняття, посаду і прізвище особи, яка прийняла документи. Положеннями ч. 1 ст. 227 ВК України визначено, що кандидати у депутати, включені організацією партії до єдиного та територіальних виборчих списків, реєструються територіальною виборчою комісією Автономної Республіки Крим, відповідною територіальною обласною, районною, міською, районною у місті, сільською, селищною виборчою комісією за умови подання комісії документів, передбачених статтею 222 цього Кодексу. Згідно із ч. 6 ст. 227 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня прийняття заяви організації партії про реєстрацію кандидатів у депутати та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію кандидатів у депутати або про відмову в їх реєстрації. Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 230 Виборчого кодексу України територіальна виборча комісія відмовляє в реєстрації окремого кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови у разі порушення порядку висування окремого кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, встановленого статтями 216-221 цього Кодексу, в тому числі щодо заборони одночасного висування. Згідно із ч. 4 ст. 230 Виборчого кодексу України рішення про відмову в реєстрації кандидата (кандидатів) у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступного дня після його прийняття видається (направляється) представнику організації партії (у разі висування такої особи організацією партії) та кандидату в депутати, кандидату на посаду сільського, селищного, міського голови (у разі самовисування). Спір у справі виник у зв`язку із реалізацією ОСОБА_1 гарантованого статтею 38 Конституцією України право бути обраним (пасивне виборче право). Необхідно враховувати, що дане право, яке реалізується у процесі формування законодавчого органу країни, у контексті практики Європейського суду з прав людини, становить аспект права на вільні вибори, захищеного статтею 3 Першого протоколу Конвенції Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці виробив певний підхід до тлумачення статті 3 Першого протоколу Конвенції. Суд встановив, що ця стаття гарантує права особи, включаючи право голосу та право балотуватися на виборах, а також право громадянина висувати свою кандидатуру на виборах і, в разі обрання, обіймати посаду депутата. Гарантовані Конвенцією основоположні права і свободи є мінімальними для демократичної держави, яка її ратифікувала. При цьому право на вільні вибори не має абсолютного характеру, наведене право особи може бути обмеженим, якщо це передбачено законом, проте таке обмеження повинно бути розумним і співрозмірним цілям й завданням закону. Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності дій та бездіяльності виборчої комісії, а також протиправності постанови №27 від 28.09.2020 року, колегія суддів зазначає наступне. Так, наведеними положеннями Виборчого кодексу України, а саме ст.216 встановлено, що право висування кандидатів у депутати обласної ради (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій (далі - організація партії) у порядку, передбаченому цим Кодексом. Як свідчать матеріали справи, з поданих позивачем 24.09.2020 року документів до Вінницької обласної територіальної виборчої комісії, змісту позовної заяви вбачається, що позивач подав заяву про самовисунення кандидатом на посаду депутата Вінницької обласної ради у дев`ятому територіальному виборчому окрузі, що не передбачено ст.216 ВК України та є порушенням порядку висування окремого кандидата у депутати. Суд звертає увагу, що вказані обставини відповідають підставі для відмови у реєстрації окремого кандидата у депутати, визначеної п.1-1 ч.2 ст.230 Виборчого кодексу України. Отже, колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що при прийнятті постанови від 28.09.2020 року № 27 про відмову ОСОБА_1 в реєстрації кандидатом на посаду депутата Вінницької обласної ради у дев`ятому територіальному виборчому окрузі на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, не встановлено невідповідності оскаржуваної постанови та дій при її прийняті вимогам ч.2 ст.2 КАС України. В апеляційній скарзі жодним чином не спростовано вищевикладені доводи. При цьому, судова колегія критично оцінює посилання апелянта на те, що його не було запрошено на засідання комісії, на якому розглядались подані ним документи, адже положеннями Виборчого кодексу України не передбачено обов`язку територіальної виборчої комісії запрошувати кандидатів в депутати на розгляд поданих ними документів. Суд, також не приймає до уваги доводи позивача про неможливість застосування до спірних відносин норм Виборчого кодексу України, які суперечать основам, засадам та принципам проведення виборів в Україні встановленими 71 статтею Конституції України (254к/96-ВР). Позивач по справі при обґрунтуванні своєї позиції по суті спору робить аналіз нормам Конституції України (254к/96-ВР), Виборчого кодексу України, визначаючи їх невідповідність один одному. В деякій мірі принцип прямого виборчого права обмежується вимогою закону про те, що право висування кандидатів у депутати обласної ради (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) реалізується виборцями через місцеві організації політичних партій, а не шляхом самовисування. Разом з тим, суд звертає увагу, що норми Виборчого кодексу, відповідно до яких приймалося рішення відповідачем є чинними. Протиправними, нечинними або неконституційними не визнавалися. Сам Виборчий кодекс був прийнятий Верховною Радою України, обраною народом України шляхом демократичних виборів, відповідно до Конституції України та визнаних світовим співтовариством. Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України. Згідно з ч. 1 ст. 147 Конституції України, Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції. Стосовно позовних вимог про визнання неправомірними та незаконними дій та бездіяльності Вінницької обласної територіальної виборчої комісії щодо не дотримання принципу верховенства права, а також не застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території Вінницької області, при прийнятті постанови № 27 від 28.09.2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР) доведеної до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях «Голос України» 13.07.1996 року та «Відомості Верховної Ради України» від 23.07.1096 року, № 30, стаття 142, а також зобов`язання відповідача при організації та проведені виборів на території Вінницької області застосовувати у своїй діяльності Конституцію України (254к/96-ВР) доведену до відома населення у порядку, встановленому законом шляхом їх опублікування у офіційних друкованих виданнях «Голос України» 13.07.1996 року та «Відомості Верховної Ради України» від 23.07.1096 року, № 30, стаття 142 та норми Виборчого кодексу України, які не суперечать її, колегія суддів зазначає наступне. Так, суд звертає увагу, що в силу положень ч.1 та ч.3 ст.32 Виборчого кодексу України в Україні утворюються і діють передбачені цим Кодексом виборчі комісії як незалежні органи адміністрування виборчих процесів, які відповідно до своїх повноважень забезпечують здійснення визначених Конституцією України та цим Кодексом основних принципів виборчого права, засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України, підготовку та проведення виборів; виборчі комісії діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені Конституцією України, цим Кодексом та законами України. Таким чином, обов`язки щодо застосування в своїй діяльності Конституції України, норм Виборчого кодексу та дотримання основних принципів виборчого права покладені на відповідача законом, а тому додаткового зобов`язання судом до вчинення таких дій не потребують. Крім того, виборча комісія не є органом, який має право надавати оцінку нормам закону на відповідність Конституції України, а тому у своїй діяльності керується Конституцією України та чинними нормами Виборчого кодексу України. Колегія суддів погоджується з доводами ОСОБА_1 , що норми Конституції України є нормами прямої дії, однак зазначає, що позивачем при розгляді справи не надано доказів не застосування відповідачем при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території Вінницької області та при прийнятті постанови № 27 від 28.09.2020 року норм прямої дії Конституції України (254к/96-ВР) та не дотримання принципу верховенства права, оскільки Виборчий кодекс України прийнятий Верховною Радою України на виконання норм Конституції України. При цьому, суд звертає увагу на те, що право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України). Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань. Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В свою чергу, положення ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Колегія суддів вважає, що в даному ж випадку, позивачем не наведено жодних обставин, а також не надано жодних доказів на підтвердження порушення відповідачем його прав, свобод чи/або інтересів, які були закріплені Конституцією України в редакції від 28.06.1996, однак, не містяться в положеннях Конституції України в редакції від 01.01.2020. Крім того, позивач також не вказує у чому саме полягає невідповідність положень Конституції України в редакції від 28.06.1996 та положень Конституції України в редакції від 01.01.2020 щодо гарантій виборчих прав громадян України. В той же час, проаналізувавши зміст адміністративного позову, зокрема мотиви позивача стосовно протиправного застосування відповідачем положень Виборчого кодексу України, які, на його думку, суперечать основам, засадам та принципам проведення виборів в Україні, встановленим 71 статтею Конституції України (в редакції від 28.06.1996), можна дійти висновку, що протиправність дій/бездіяльності Вінницької обласної територіальної виборчої комісії полягає саме у необґрунтованому, на думку позивача, застосуванню до спірних правовідносин положень Виборчого кодексу України. Такий висновок суду додатково підтверджується заявленою позивачем вимогою щодо визнання неправомірними та незаконними дій та бездіяльності Вінницької обласної територіальної виборчої комісії щодо застосування при організації та проведення місцевих виборів 2020 року на території Вінницької області, при прийнятті постанови №27 від 28.09.2020 норм Виборчого кодексу України, які суперечать основам, засадам та принципам проведення виборів в Україні, встановленим 71 статтею Конституції України (254к/96-ВР). Разом із тим, слід враховувати ту обставину, що положення ст. 71 Конституції України в редакції від 28.06.1996, які передбачають, що вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування, на сьогоднішній день залишились незмінними, адже ст. 71 Конституції України в редакції від 01.01.2020 має ідентичній зміст. В той же час, обґрунтовуючи свою позицію з даного питання, позивач фактично аналізує норми Конституції України в редакції від 28.06.1996 та Виборчого кодексу України, і вказує на їх невідповідність одна одній. Проте, як вже зазначалось вище, положення Виборчого кодексу України є чинними та у встановленому законом порядку неконституційними не визнавались, а тому підстави для їх не застосування до спірних правовідносин, на переконання суду, відсутні. Посилання позивача на не застосування відповідачем та судом першої інстанції субординації застосування актів матеріального права, встановленого Рішенням КСУ від 03.10.1997р., суд вважає не доречним, оскільки в зазначеному рішенні КСУ застосовує це поняття стосовно набрання чинності Конституцією та законами України. Суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до висновку Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення від 18 липня 2006 року), - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і суд має надати відповідь на кожен з таких аргументів заявника. Водночас, у пункті 23 цього рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини суд не має обов`язку детально вивчати всі аргументи, на які посилається позивач, якщо такі аргументи не стосуються предмету спору. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Положеннями ч. 9 ст. 273 КАС України визначено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом. Разом із тим, як слідує із матеріалів справи, відповідно до посвідчення №0469 від 17.09.2019 ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством для ветеранів війни - учасників бойових дій. З огляду на викладене, позивач, в силу положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є звільненим від сплати судового збору під час розгляду справ в усіх судових інстанціях. Враховуючи вище викладене, питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених КАС України, судом не вирішується. Окрім того, оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про залишення рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року без змін, відтак відсутні підстави для винесення окремої ухвали. Керуючись ст.ст. 243, 250, 270, 273, 278, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 09 жовтня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.