LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд640/24070/19

від 02.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24070/19 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів Сорочка Є.О., Чаку Є.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм «Р», «В4», «ПН», - В С Т А Н О В И В : Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав. Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності визначення оподаткування податком на додану вартість за період з 01.01.2015 по 30.09.2018, про що складено відповідний Акт від 16 серпня 2019 року №2428/28-10-14-01-01/20578072 (надалі - Акт перевірки), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 52-91). Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 217957146,00 грн. суми податку на додану вартість, у тому числі на 5433344,00 грн. за січень 2015 року, на 13466424,00 грн. за лютий 2015 року, на 3835152,00 грн. за березень 2015 року, на 1945417,00 грн. за квітень 2015 року, на 886598,00 грн. за жовтень 2015 року, на 6841876,00 грн. за листопад 2015 року, на 12226160,00 грн. за грудень 2015 року, на 10852982,00 грн. за лютий 2016 року, на 5457241,00 грн. за березень 2016 року, на 2376619,00 грн. за липень 2016 року, на 1190249,00 грн. за вересень 2016 року, на 21346507,00 грн. за грудень 2016 року, на 7596792,00 грн. за січень 2017 року, на 14742936,00 грн. за лютий 2017 року, на 7129610,00 грн. за квітень 2017 року, на 1480757,00 грн. за травень 2017 року, на 1830712,00 грн. за червень 2017 року, на 11460174,00 грн. за серпень 2017 року, на 3963857,00 грн. за вересень 2017 року, на 2726897,00 грн. за листопад 2017 року, на 21407430,00 грн. за грудень 2017 року, на 14028112,00 грн. за січень 2018 року, на 19652641,00 грн. за лютий 2018 року, на 2750334,00 грн. за березень 2018 року, на 21299450,00 грн. за квітень 2018 року, на 2028875,00 грн. за липень 2018 року; завищення на 12971138,00 грн. суми податку на додану вартість, у тому числі на 12324212,00 грн. за січень 2016 року та на 646926,00 грн. за березень 2017 року; завищення на 20677930,00 грн. суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) за вересень 2018 року; п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - відсутність реєстрації платником податків - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форм «Р», «В4», «ПН» від 13 вересня 2019 року №№0006021401, 0006031401, 0006041401, якими Позивачу на 256232510,00 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у тому числі на 204986008,00 грн. за податковими зобов`язаннями та на 51246502,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); Позивачу на 20677930,00 грн. зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за вересень 2018 року; до Позивача застосовано штраф у розмірі 50 % у сумі 36167915,50 грн. за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем, як Газорозподільчим підприємством, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», як Замовником, укладено Договір на розподіл природного газу №1-2015-290-Н від 25.06.2015, відповідно до п.п. 2.1. якого Газорозподільне підприємство зобов`язується надати Замовнику з 01.07.2015 послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до меж споживачів Замовника (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності Сторін. Згідно з пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). Відповідно до п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України, платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом. Як зазначено а Акті перевірки, оскільки згідно з умовами цивільно-правового договору кошти, що надходять від споживачів природного газу як оплата вартості спожитого ними природного газу, спочатку повністю акумулюються на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих в установах уповноваженого банку газопостачальними підприємствами, та у подальшому розподіляються (згідно з алгоритмом розподілу коштів затвердженим НКРЕКП) і перераховуються (відповідно до розрахованих газопостачальними підприємствами нормативів) установами уповноваженого банку на відповідні поточні рахунки усіх учасників (у тому числі оператора газорозподільної системи) задіяних в процесі реалізації природного газу, то такі газопостачальні підприємства відносяться до категорії платників податку на додану вартість, які здійснюють збір коштів від споживачів природного газу (у тому числі фізичних осіб) та подальше їх перерахування надавачам послуг із розподілу природного газу у рахунок компенсації їх вартості, для цілей застосування норм, визначених п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України. Позивачем до Державної фіскальної служби України подано Звернення на отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства від 11.06.2019 № 81015-Сл-8863-0619, в якому він просив надати індивідуальну податкову консультацію щодо того чи визначається дата виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом згідно з п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України за операціями з надання АТ «Київоблгаз» з 01.07.2015 послуг з транспортування до меж споживачів Замовника (ТОВ «Київоблгаз Збут») газорозподільними мережами природного газу, призначеного для задоволення потреб населення та релігійних організацій. Листом від 10.07.2019 № 3191/6/99-99-15-03-02-15/ІПК Державною фіскальною службою України надано Позивачу Податкову консультацію, та повідомлено, що правила формування податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом. Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 ст. 187 та у пункті 198.2 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року. Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При цьому податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 розділу V Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Враховуючи викладене, та з огляду на те, що платник податку не здійснює постачання послуг з транспортування та/або розподілу природного газу безпосередньо особам, визначеним у п. 187.10 статті 187 розділу V Податкового кодексу України, та операції з постачання послуг з транспортування та/або розподілу природного газу не включені до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, а тому у розглянутій у зверненні ситуації дата виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ при здійсненні операцій постачання послуг з транспортування та/або розподілу природного газу, призначеного для задоволення потреб населення та релігійних організацій визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до п. 187.1 і 198.2 розділу V Податкового кодексу України. Згідно з пп. 14.1.172-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Відповідно до п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Згідно з п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України, індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі №810/2842/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Державної фіскальної служби України про визнання недійсною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання вчинити дії, згідно з пунктами 53.1 та 53.3 статті 53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована. Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин. Отже податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо): 1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності; 2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана; 3) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування. Обов`язковими ж складовими письмової податкової консультації є: опис питань, що порушуються платником податків; обґрунтування застосування норм законодавства з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків; висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства. Отже, отримання позивачем індивідуальної податкової консультації, зміст якої відповідає нормам діючого законодавства, є юридичним фактом, що є підставою для звільнення від відповідальності платника податку, який діяв у відповідності до наданих такою консультацією роз`яснень з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. Отримання Позивачем індивідуальної податкової консультації від 10.07.2019 №3191/6/99-99-15-03-02-15/ІПК є юридичним фактом, наслідком якого є звільнення його від відповідальності, оскільки у перевіряємому періоді він діяв відповідно до наданих такою консультацією роз`яснень з питань практичного застосування окремих норм податкового законодавства. У зв`язку з наведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржені Позивачем податкові повідомлення-рішення Відповідача є протиправними і підлягають скасуванню. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Постанову складено в повному обсязі 07.10.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Сорочко Є.О. Чаку Є.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»