Постанова Київський апеляційний суд № 757/181/19-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №757/181/2019 Головуючий у І інстанції - Матійчук Г.О. апеляційне провадження №22-ц/824/10690/2020 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 вересня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Приходька К.П., суддів Писаної Т.О., Журби С.О., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп «Київ» про стягнення заборгованості, встановив: У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 червня 2015 року між ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» та ОСОБА_2 було укладено договір №18/06-15/2 про надання юридичних послуг, предметом якого є представництво інтересів замовника у наданні правової допомоги з повернення депозитного вкладу. За договором відступлення права вимоги №05-04-18/2502 від 05 квітня 2018 року, ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» відступило ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп «Київ» право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №18/06-15/2 від 18 червня 2015 року та додатку №1 до договору, яке в свою чергу відповідно до договору відступлення права вимоги №2502-01 від 16 квітня 2018 року відступило їй (позивачу) право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №18/06-15/2 від 18 червня 2015 року та додатку №1 до договору, а саме виплати винагороди в розмірі 7% від отриманих коштів - 200000 грн, що перебували на рахунку ПАТ «Дельта Банк», та були виплачені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що складала 14000 грн з правом нарахування всіх штрафних санкцій, передбачених договором та/або законом. Зазначала, що оскільки ОСОБА_2 були виплачені кошти з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відтак вона вважає, що з відповідача на її користь підлягає стягненню передбачена договором винагорода за позитивний результат у вигляді 7% від повернутої суми вкладу та штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання. Просила стягнути з відповідача на свою користь основний борг - 7% винагороди за позитивний результат в сумі 14 000 грн, пеню - 5 1100 грн, а також судові витрати та витрати на правничу допомогу. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням всіх обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалася на те, що 18 червня 2015 року між ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» та ОСОБА_2 було укладено договір №18/06-15/2 про надання юридичних послуг, предметом якого є представництво інтересів замовника у наданні правової допомоги з повернення депозитного вкладу. За договором відступлення права вимоги №05-04-18/2502 від 05 квітня 2018 року, ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» відступило ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп «Київ» право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №18/06-15/2 від 18 червня 2015 року та додатку №1 до договору, яке в свою чергу відповідно до договору відступлення права вимоги №2502-01 від 16 квітня 2018 року відступило їй (позивачу) право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №18/06-15/2 від 18 червня 2015 року та додатку №1 до договору, а саме виплати винагороди в розмірі 7% від отриманих коштів - 200000 грн, що перебували на рахунку ПАТ «Дельта Банк», та були виплачені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що складала 14000 грн з правом нарахування всіх штрафних санкцій, передбачених договором та/або законом. Жодних додаткових угод між сторонами по договору не укладало, в тому числі і з приводу звільнення від сплати коштів в якості винагороди після їх фактичного отримання. В договорі, що був укладений між третьою особою та відповідачем було обумовлено, що за виконання робіт мають бути сплачені кошти в розмірі попередньої оплати за вчинені конкретні дії та решту, в розмірі 7% від фактично отриманих коштів. Однак ця умова договору виконана не була. Головною метою звернення до юридичної фірми було те, що ОСОБА_2 не видавались кошти, що перебували на його банківському рахунку та мали бути сплачені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, однак кошти не були видані. Досі існує багато осіб, яким кошти гарантовані державою виплачені не були, тому посилання суду на те, що кошти були б все одно отримані є припущенням, на яких рішення ґрунтуватись не може. Просила, скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. На апеляційну скаргу ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» через представника подало відзив, який обґрунтовувало тим, що 18 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» було укладено договір №18/06-15/1 про надання юридичних послуг. Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а юридична фірма бере на себе зобов`язання надавати замовнику юридичні послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором, які підлягають в представництві інтересів замовника у надання правової допомоги з повернення депозитного вкладу. Відповідно до п.2.1 договору, Юридична фірма зобов`язується: надавати юридичні послуги шляхом: усного та письмового консультування; складання необхідних документів (позовних заяв, листів, претензій, апеляційних, касаційних скарг тощо); представництва інтересів Замовника перед іншими особами в державних органах і установах, в тому числі у судових установах всіх інстанцій. Відповідно до додатка №1 до договору про надання юридичних послуг, Винагорода за позитивний результат складає сім відсотків від реально повернутої суми вкладу, яка має бути сплачена (зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп») протягом двох діб після фактичного отримання коштів, майна чи майнових прав Замовником від боржника. У разі прострочення виплати Юридичній фірмі винагороди за позитивний результат, Замовник сплачує пеню у розмірі 1% від суми винагороди за кожен день прострочення. У випадку відмови від юридичних послуг Юридичної фірми Замовником, підписання мирової угоди між Замовником та боржником, відмови від позову у суді вважається, що Юридичною фірмою виконано замовлення повністю та отримано позитивний результат. Головною метою звернення до Юридичної фірми було те, що ОСОБА_2 не видавались кошти, що перебували на її банківському рахунку та мали бути сплачені ФГВФО, однак попри норми чинного законодавства, кошти не були видані. Прийшовши до офісу юридичної фірми, нею була отримана вичерпна консультація та сторонами було обговорено план подальших робіт та тактика подальших дій, яка була повністю погоджена замовником після чого і був підписаний договір. Для фіксування факту невидачі коштів ФГВФО, Юридичною фірмою були складені заяви до банку з метою отримання інформації про причини невидачі гарантованої суми вкладу. Так як кошти не повернули, єдиним способом захистити права ОСОБА_2 було подання позовної заяви до суду та 06 липня 2015 року в її інтересах була складена позовна заява та направлена до Окружного адміністративного суду м. Києва. Відповідно до умов договору, між ОСОБА_2 та юридичною фірмою було обумовлено додатком №1 тарифи за кожну з послуг, яка буде виконуватись в інтересах замовника та винагороду з реально отриманих коштів. ОСОБА_2 було сплачено кошти за складання та подання позовної заяви, що свідчить про погодження умов договору та тоді Юридична фірма почала працювати над поверненням коштів замовнику. Замовник сплачував кошти за ті послуги, які вважав за потрібне замовити. Зазначає, що у тарифи на юридичні послуги закладено мінімальну компенсацію щодо витрат на правову допомогу (оренду офісу, витрати на рекламу витрати на поштову кореспонденцію, на проїзд в суд, заробітна плата як юристу так і бухгалтеру, системному адміністратору, кур`єру також керівнику підприємства, відрахування із заробітної плати та сплата податків, купівля паперу, заправка картриджів, офісних приладь тощо). Всі ці витрати не покриваються тарифами на надання юридичних послуг, тому умовами договору передбачено отримання винагороди за позитивний результат в розмірі 3%. Однак недобросовісні клієнти. отримавши кошти за договором банківського вкладу, не виплачують винагороду товариству. Укладаючи договір, сторони погодили конкретні суми на виконання послуг, маючи обов`язкову умови - виплата відсотків від ціни позову протягом двох днів з дня їх отримання. У випадку, якщо б замовник не погодив таку умову - тарифи були б більші для того, щоб товариство отримало прибуток від вчинених дій, а не тільки перекрило поточні витрати. 03 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних Фондом гарантування вкладів фізичних осіб запроваджено тимчасову адміністрацію і розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку. Тимчасову адміністрацію запроваджено на строк 3 місяці з 03 березня 2015 року до 02 червня 2015 року включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації призначено Кадирова В.В. З дня свого призначення уповноважена особа Фонду гарантування набула всі повноваження органів управління та органів контролю банку і розпочала здійснювати заходи для забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна, захисту інтересів вкладників і кредиторів банку. Предметом договору було повернення коштів згідно договорів з ПАТ «Дельта Банк», шляхом подання позовної заяви до суду. Після подання позовної заяви до суду, через виготовлення ще декількох документів, відповідачу було видано кошти, гарантовані ФГВФО, однак кошти виплачено товариству не було. Товариство погоджується із доводами позивача про те, що кошти, виплачені фондом і є тими коштами, що перебували на рахунку відповідача та за отриманням яких позивач звернувся до товариства. Просило задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судом встановлено, що 18 лютого 2015 року між ТОВ Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав'єрс Груп» та ОСОБА_2 було укладено договір №18/06-15/1 про надання юридичних послуг, предметом якого є представництво інтересів замовника у наданні правової допомоги з повернення депозитного вкладу. Відповідно до п.п.1.1 Договору, замовник доручає, а юридична фірма бере на себе зобов`язання надавати замовнику юридичні послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором, які полягають в представництві інтересів замовника у наданні правової допомоги з стягнення усіх депозитних вкладів та всіх нарахованих відсотків згідно договорів з ПАТ «Дельта Банк» на користь ОСОБА_2 шляхом написання та подання позовних заяв до суду, представництва інтересів в суді з цього питання. В силу п.2.1 договору, юридична фірма зобов`язується надавати юридичні послуги шляхом усного та письмового консультування; складання необхідних документів (позовних заяв, листів, претензій, апеляційних та касаційних скарг, тощо); представництва інтересів Замовника перед іншими особами в державних органах і установах, в тому числі в судових установах всіх інстанцій. Згідно п.п.«г» п.3.1 договору, замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги юридичної фірми. Відповідно до п.4.1 договору, оплата послуг по даному договору здійснюється відповідно до тарифів на надання юридичних абонентських послуг, що містяться в додатку №1 до договору. Додатком 1 до договору, який є його невід`ємною частиною, встановлено, що за позитивний результат вирішення справи замовник сплачує на користь юридичної фірми винагороду в розмірі 7% від реально повернутої суми вкладу. Винагорода має бути зарахована на розрахунковий рахунок юридичної фірми протягом двох діб після фактичного отримання коштів. За прострочення сплати винагороди передбачена пеня в розмірі 1% від суми винагороди за кожен день прострочення. Згідно повідомлення про відступлення права вимоги по договору №18/06-15/1, ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» мало намір відступити право вимоги по цьому договору ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп «Київ». Згідно договору відступлення права вимоги №2502-01 від 16 квітня 2018 року, ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп «Київ» відступило ОСОБА_1 право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №18/06-15/1 та додатку №1. З метою досягнення позитивного результату, «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» зверталась до окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_2 з метою повернення депозитних коштів, однак на підставі заяви представника позивача, ухвалою від 10 грудня 2015 року позов залишено без розгляду. 03 листопада 2015 року ОСОБА_2 отримала відшкодування вкладу у розмірі 200000 грн. від банка-агента - ПАТ «Укргазбанк». Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що отримання суми компенсації від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не можна вважати позитивним результатом, з метою якого укладався договір про надання юридичних послуг між ОСОБА_2 та ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп», оскільки така виплата не є досягненням цього товариства, а є гарантованою державою виплатою, яку ОСОБА_2 могла отримати без звернення до юридичної компанії за допомогою. З висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне. З матеріалів справи вбачається, що 18 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» було укладено договір №18/06-15/1 про надання юридичних послуг. Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а юридична фірма бере на себе зобов`язання надавати замовнику юридичні послуги на умовах та в порядку, визначеному цим договором, які підлягають в представництві інтересів замовника у надання правової допомоги з повернення депозитного вкладу. Відповідно до п.2.1 договору, Юридична фірма зобов`язується: надавати юридичні послуги шляхом: усного та письмового консультування; складання необхідних документів (позовних заяв, листів, претензій, апеляційних, касаційних скарг тощо); представництва інтересів Замовника перед іншими особами в державних органах і установах, в тому числі у судових установах всіх інстанцій. Відповідно до додатка №1 до договору про надання юридичних послуг, Винагорода за позитивний результат складає сім відсотків від реально повернутої суми вкладу, яка має бути сплачена (зарахована на розрахунковий рахунок ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп») протягом двох діб після фактичного отримання коштів, майна чи майнових прав Замовником від боржника. У разі прострочення виплати Юридичній фірмі винагороди за позитивний результат, Замовник сплачує пеню у розмірі 1% від суми винагороди за кожен день прострочення. У випадку відмови від юридичних послуг Юридичної фірми Замовником, підписання мирової угоди між Замовником та боржником, відмови від позову у суді вважається, що Юридичною фірмою виконано замовлення повністю та отримано позитивний результат. 05 квітня 2018 року ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» за Договором відступлення права вимоги №05-04-18/2502 від 05 квітня 2018 року відступило ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп «Київ» право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №18/06-15/1 та Додатку №1 до договору і відповідно за Договором відступлення права вимоги №2502-01 від 16 квітня 2018 року відступило ОСОБА_1 право вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_2 з виплати коштів відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №18/06-15/1 та Додатку №1 до договору, що був укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп», а саме виплати винагороди за позитивний результат від реально отриманих коштів, відповідно до умов договору про надання юридичних послуг №18/06-15/1 та Додатку №1 до договору, а саме виплати винагороди в розмірі семи відсотків від отриманих коштів в сумі 200000 грн., що перебували на рахунку ПАТ «Дельта-Банк», що були виплачені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що складає 14000 грн., з правом нарахування всіх штрафних санкцій, передбачених договором або законом. У відповідності до ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. В договорі, що був укладений між ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» та ОСОБА_2 було обумовлено, що за виконання робіт мають бути сплачені кошти в розмірі попередньої оплати за вчинені конкретні дії та решту, в розмірі семи відсотків від фактично отриманих коштів. Однак, вищезазначена умова договору виконана не була. Головною метою звернення до юридичної фірми було те, що ОСОБА_2 не видавались кошти, що перебували на її банківському рахунку та мали бути сплачені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Відповідно до умов договору, між ОСОБА_2 ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп» обумовлено додатком №1 тарифи за кожну з послуг, Ка буде виконуватись в інтересах замовника та винагороду з реально отриманих коштів. У відповідності до положень ст.627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з вимогами ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. За правилами ст.629 ЦК України, Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до положень ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. На вищезазначені положення закону, суд першої інстанції уваги не звернув, та прийшов до невірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Укладаючи договір, його сторони погодили конкретні суми на виконання послуг, маючи обов`язкову умову - виплата відсотків від отриманих коштів. Отже, в договорі чітко визначено, що винагорода має бути сплачена з реально отриманих коштів, однак умови договору відповідач не виконав. Так, підписуючи договір про надання юридичних послуг, відповідач погодив умову виплати семи відсотків від отриманих коштів. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимог кредитора зобов`язаний сплатити суму з боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума винагороди від виплачених відповідачу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів у розмірі 200 000 грн., що становитиме 14 000 грн (200 000 х 7%), а також пеня, у розмірі 1% за кожен день прострочення від зазначеної суми у розмірі 51 100 грн (14 000 х 365х 1%), а всього 65 100 грн. Суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, дав неналежну оцінку зібраним доказам, невірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов до неправильного висновку про відмову у задоволенні позову. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За правилами ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позовні вимоги позивача задоволено, тому з відповідача ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу позову та за апеляційний розгляд справи у розмірі 1762 грн. Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384, ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Печерського районного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Лав`єрс Груп «Київ» про стягнення заборгованості - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором про надання правової допомоги у розмірі 65100 (шістдесят п`ять тисяч сто) грн. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач К.П. Приходько Судді Т.О. Писана С.О. Журба