Постанова 4851 № 520/13182/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 р.Справа № 520/13182/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Рєзнікової С.С., Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року, суддя Єгупенко В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 03.02.20 року по справі № 520/13182/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик-Гейзер" до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області , Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення - рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, Державної податкової служби України, в якому просив суд: - скасувати податкове повідомлення рішення № 0018925305 від 05.07.2019 винесене на підставі висновків акта камеральної перевірки Головного управління ДФС в Харківській області Державної фіскальної служби України № 784/20-40-53-05-09/35586049 від 28.05.2019, як такого що суперечить чинному законодавству; - визнати дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо зменшення суми переплати в інтегрованій обліковій картці платника податків в розмірі 125143,00 грн проведену 09.08.2019 року протиправними; - зобов`язати Державну податкову службу України відновити порушені права ТОВ «Атлантик-Гейзер», корегувати в інтегрованій обліковій картці платника податків суми переплати з Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг) шляхом збільшення суми переплати на 125143,00 гривень. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючого органу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення рішення № 0018925305 від 05.07.2019, прийняте на підставі висновків акта камеральної перевірки Головного управління ДФС в Харківській області Державної фіскальної служби України № 784/20-40-53-05-09/35586049 від 28.05.2019. Визнано дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо зменшення суми переплати в інтегрованій обліковій картці платника податків в розмірі 125143,00 грн., проведену 09.08.2019 протиправними. Зобов`язано Державну податкову службу України відновити порушені права ТОВ «Атлантик-Гейзер» корегувати в інтегрованій обліковій картці платника податків суми переплати з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), шляхом збільшення суми переплати на 125143,00 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок). Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачами подано апеляційні скарги, згідно з якою апелянти просять суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги Головним управлінням ДПС у харківській області зазначено про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. В апеляційній скарзі Державна фіскальна служба України посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційних скарг рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних задекларованих уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» (податковий номер 35586049), за результатами якої складено акт №784/20-40-53-05-09/35586049 від 28.05.2019. Відповідно до висновку акту контролюючого органу за даними камеральної перевірки встановлено невідображення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв`язку з виправленням помилки та порушення вимоги п. 2, п. 3, п. 4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 21 від 28.01.2016. На підставі висновків акту перевірки ГУ ДФС У Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2019 №0018925305 про застосування штрафу у розмірі 125143 грн. Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження прийнятого рішення та подав до ДПС України скаргу. Рішенням № 4506/6/99-00-08-05-01 від 07.10.2019 про результати розгляду скарги Державної податкової служби України скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкові повідомлення-рішення без змін. Не погодившись з вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено, що 19.02.2019 позивачем допущено помилку у декларації з ПДВ за січень 2019 року, а саме: в рядку 6 та 13 декларації не вказано суми обсягу постачання послуг, отриманих від нерезидента та сум ПДВ з даних послуг, сплачених платником податків. За даними декларації податку на додану вартість позивача за січень 2019 року значення р.6 (послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України) 0 грн., р.13 (послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України) 0 грн. 04.05.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» подано уточнюючий розрахунок до декларації. Як зазначає позивач в адміністративному позові в розрахунку допущено описку, а саме: при заповненні граф розрахунку, рядок 18 змінився запис з 4 та 5 графи на графи 5 та

6. Така описка призвела до того, що на особовому рахунку платника податків стало обліковуватися недоїмка з податку на додану вартість у сумі 2502861 грн. 20.05.2019 позивачем подано наступний уточнюючий розрахунок, в якому відображено показники декларації з ПДВ за січень 2019, проте облікові дані у «Електронному кабінеті платника податків» в особовій картці не змінилися, у зв`язку з чим 21.05.2019 платником податків було подано уточнюючий розрахунок. За даними уточнюючого розрахунку від 04.05.2019 № 089671736 по р.6 (послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України) в графі 4, графі 5 відображено суму ПДВ 73325 грн. (значення графи 6 0 грн.), по р.13 (послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України) в графі 4, графі 5 відображено суму ПДВ 7332 грн. (значення графи 6 0 грн.). Уточнюючий розрахунок від 04.05.2019 № 089671736 по р.18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) в графі 6 містить суму 2502861 грн. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Згідно з п. 50.1 ст.50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п.169.4 ст.169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. Згідно п. 1-5 розділу IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (надалі - Порядок №21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу. Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування. Порядок заповнення уточнюючого розрахунку визначений розділом VI Порядку №21. Уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абз. 4 п. 50.1 ст. 50 розділу II Податкового кодексу України. У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення). У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 № 422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 визначено організацію діяльності з ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Згідно п.2 вказаного вище порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників. Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП. Відповідно до п. 1 ч. 3 розд. 3 Порядку за алгоритмами арифметичного та логічного контролю здійснюється перевірка Звітних документів та відповідні показники відображаються в ІКП, якщо вони відповідають умовам рознесення. У разі виявлення помилок для Звітних документів, допущених при перенесенні даних до інформаційної системи ДФС з паперових носіїв, відповідальним за внесення даних надається інформація про помилку для внесення вірних даних в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів у терміни, встановлені Регламентом комп`ютерної обробки. Виправлення помилок здійснюється до настання граничного терміну сплати. В ІКП відображаються нові показники Звітних документів. Згідно п.п. 1, 2 ч. 4 розд. 4 Порядку, для відображення в ІКП даних Звітних документів використовуються облікові показники (операції) щодо нарахування/ зменшення/ збільшення/ виключення з обліку. Звітні документи зі статусом «Повністю введено» (крім документів зі станами обробки «Вважається неподаним» або «Історія подання») автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП. Дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов`язання за такими Звітними документами, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов`язань за такими Звітними документами. Дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов`язання, а також дані уточнюючих Звітних документів та дані Звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Звітних документів до органу ДФС. При цьому за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов`язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов`язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов`язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа. Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Атлантик-Гейзер» подано податкову декларацію за січень 2019 року, відповідно до якої не вказано суми обсягу постачання послуг отриманих від нерезидента та сум ПДВ з даних послуг сплачених платником податків. 04.05.2019 у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок до декларації з ПДВ за січень 2019 року, який містив описку, а саме: при заповненні граф, рядок 18 змінився запис з 4 та 5 на графи 5 та 6. 20.05.2019 платником податків подано наступний уточнюючий розрахунок, в якому відображено показники декларації з ПДВ за січень 2019 року. У зв`язку з тим, що облікові дані у Електронному кабінеті платника податків залишилися незмінними, позивач 21.05.2019 подано уточнюючий розрахунок з відображенням у графі 6 відповідної різниці. За даними облікової картки платника податків 27.05.2019 показники задекларованих сум ПДВ були відображені в обліковій картці. Зі змісту п. 2 розд. ІІI Порядку № 422 встановлено, що з метою обліку сум бюджетного відшкодування в інтегрованій картці платника відображаються облікові операції щодо сум, які заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю. Відповідно до п. 3 підрозділу 6 розділу III Порядку № 422, після рознесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом, у разі відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг. Згідно з абз. 2 пп. 2 п. 4 розд. IV Порядку № 422, за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов`язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов`язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов`язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа. Тобто, в інтегрованій картці платника відображається у тому числі різниця між грошовим зобов`язанням, зазначеним у поданому раніше звітному документі, та грошовим зобов`язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок згідно первинних показників (коригування), зазначених у поданому та прийнятому фіскальним органом уточнюючому розрахунку. При цьому, показники поданого платником та прийнятого у визначеному законом порядку податкового документа, зокрема, уточнюючого розрахунку до податкової декларації, є обов`язковими для відображення та відповідного коригування у інтегрованій картці платника. Відтак, нормами чинного законодавства не передбачено права податкового органів за заявою платника податку анулювати, скасовувати, вважати недійсною подану та прийняту у встановленому порядку податкову звітність такого платника, а також права не відображати показники такої звітності в інтегрованій картці платника. З урахуванням того, що позивачем подані уточнюючі розрахунки, які прийняті податковим органом, що підтверджується квитанціями № 2, показники останніх правомірно внесені до інтегрованої картки платника. Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувані дії відповідача є протиправними, оскільки правових підстави для неврахування поданих позивачем податкових документів були відсутні. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали дійшов правомірного висновку про задоволення адміністративного позову. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року по справі №520/13182/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя С.С. Рєзнікова Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 09.10.2020 року