Постанова 4824 № 369/6938/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №22-ц/824/10774/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 жовтня 2020року місто Київ справа № 369/6938/18 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В. суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б. за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С., повний текст рішення складено 30 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення комісії, оформлене протоколом,- В С Т А Н О В И В: У червні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив скасувати рішення комісії Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» з огляду актів порушень Правил користування електроенергією оформлене протоколом комісії Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією №038 від 10 січня 2017 року. В мотивування вимог посилався на те, що він на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 25 грудня 2010 року державним нотаріусом Фастівська районної державної нотаріальної контор ОСОБА_6 є власником 3/4 частин будинку АДРЕСА_1 . Вказував, що в даному будинку він постійно проживає, є зареєстрованим в ньому з 1980 року по теперішній час, а також він є відповідальним споживачем за електропостачання. Зазначав, що йому стало відомо, що відповідачем в особі підрозділу Фастівський РП ПрАТ «Київобленерго» накладено на нього штраф в розмірі 25486,36 грн. начебто за спричинені ним збитки у зв`язку з підключенням електроустановок до електромережі постачальника із порушенням схеми обліку за адресою його проживання. Посилався на те, що 17 грудня 2016 року працівниками Фастівського РП ПрАТ «Київобенерго» при перевірці будинку АДРЕСА_1 було складено Акт №К033026 про порушення, в зв`язку із підключенням електроустановок до електромережі постачальника із порушенням схеми обліку за вказаною адресою. Вказував, що 10 січня 2017 року відбулось засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією та складено протокол №038, згідно якого розрахована сума збитків у розмірі 25483,34 грн. Вважає, що рішення Комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією оформлене протоколом №038 від 10 січня 2017 року є таким, що складено без дотримання чинного законодавства та порушує його права як споживача. Зазначав, що йому в порушення п.6.41 Правил користування електричною енергією затвердженої Постановою НКРЕ 31 липня 1996 року №28, як споживачу електроенергії, не було вручено Акт №К033026 від 17 грудня 2016 року про порушення та він не був присутній під час складання даного Акту. Вказував, що йому не було повідомлено про день та час засідання комісії з розгляду актів порушень, що створена відповідачем та не було вручено рішення Комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією складеного відповідачем у формі протоколу №038 від 10 січня 2017 року. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, жоден з його доводів, які викладені у позовній заяві не був перевірений судом першої інстанції та доводам не надана правова оцінка. Вказував, що суд першої інстанції лише обмежився копіюванням текстів з Правил користування електричною енергією затвердженої Постановою НКРЕ 31 липня 1996 року № 28, статей ЦПК України та інших нормативно-правових актів. Зазначав, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення за відсутності позивача, а також інших учасників у справі (відповідача та третьої особи) за відсутності їх повідомлення. 12 серпня 2020 року на адресу Київського апеляційного суду від відповідача ПрАТ «Київобленерго» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказував, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Як вбачається з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПрАТ «Київобленерго» змінило назву на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», який є правонастпником ПрАТ «Київобленерго». В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомленийналежним чином. Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у його відсутність на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом. Згідно з п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Положеннями частин 2, 4, 6 ст.128 ЦПК України визначено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу судового засідання від 01 жовтня 2019 року, суд першої інстанції після виступу представника позивача та представника відповідача у судових дебатах оголосив перерву (а.с.181). Однак протокол судового засідання не містить дати, на яку було оголошено перерву по даній справі. З прослуханого звукозапису судового засідання від 01 жовтня 2019 року вбачається, що суд після виступу представника позивача та представника відповідача у судових дебатах зазначив, що для вирішення питання суд вийде до нарадчої кімнати, а наразі буде оголошена перерва. При цьому, дати на яку було оголошено перерву звукозапис не містить. Згідно довідки, складеної секретарем судового засідання від 20 грудня 2020 року у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (а.с.181а). Оскаржуване рішення було ухвалено 20 грудня 2019 року. При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду на 20 грудня 2019 року. А відтак, судом першої інстанції при ухваленні рішення були порушені норми процесуального права, оскільки справу було розглянуто за відсутності учасників справи, не повідомлених належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що є безумовною підставою для скасування рішення суду відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України. Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 про скасування рішення комісії, оформлене протоколом не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2007 року між ПАТ «Київобленерго», правонаступником якого є ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_4 було укладено договір №050250057 про користування електричною енергією побутовим споживачем за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 грудня 2010 року №1-3420, після смерті ОСОБА_4 , 3/5 частини житлового будинок за адресою: АДРЕСА_1 успадкували її сини: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 кожен по 1/2 частці та ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/10 частин вказаного житлового будинку. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 червня 2017 року №90681721, позивачзареєстрував за собою право власності на 3/10 частин житлового будинку. 17грудня 2016 року представниками Фастівського районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» при проведені перевірки дотримання споживачами ПКЕЕН, за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт порушення п.48 Правил КЕЕН, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електромережі постачальника з порушенням схеми обліку, про що відповідно до п.53 Правил було складено Акт про порушення №033026 від 17 грудня 2016 року, який підписано трьома представниками електропостачальника. В Акті зазначено, що споживач ОСОБА_5 від надання пояснень та від підпису відмовився. 10 січня 2017 року відбулося засідання комісії по розгляду Акту №К033026від 17 грудня 2016 року, яке оформлено протоколом №038, за наслідками розгляду якого було прийнято рішення провести розрахунок обсягу спожитої та неврахованої електроенергії на підставі п.53 ПКЕЕН та пп.3.1.5 Методики, за яким сума завданих збитків за період з 26 лютого 2016 року по 17 грудня 2016 рік становить 25483,34 грн.На засіданні комісії був присутній ОСОБА_5 та в протоколі зазначено, що від надання пояснень ОСОБА_5 відмовився. З вказаних документів вбачається, що представники відповідача під час проведення перевірки вручили акт перевірки ОСОБА_5 , який є батьком позивача, ототожнивши його із користувачем електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 , а він, будучи присутнім під час проведення перевірки в будинку, фактично допустивши представниківвідповідача до будинку, та будучи присутнім на розгляді цього ж питання про порушення КЕЕН комісією не повідомив про належністьбудинку іншим особам, а саме позивачу. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 також отримав розрахунок повідомлення про оплату за січень 2017 року від 11 січня 2017 року по Акту порушення ПКЕЕ №033026 від 17 грудня 2016 року на суму 25483,34 грн. Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці на час виникнення спірних правовідносин були визначені Законом України «Про електроенергетику». Згідно з ст.3 вказаного Закону, відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. За змістом ч.1ст.26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 затверджено Правила користування електричною енергією для населення, які обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності Згідно п.2 вказаних Правил, які були чинні на час виникнення спірних правовідносин самовільне підключення - це споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням цих Правил; Відповідно до абз.1 п.3 Правил споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Пунктом 53 Правил передбачено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Актвважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. На підставі акту енергопостачальник має право відповідно до Методики визначити величину електричної енергій не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією. Пунктом 3.5 вказаної Методики, передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 3.1 цієї глави у разі виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та порушень, зазначених у підпунктах 5, 6 пункту 3.1 Методики, добовий обсяг споживання електричної енергії Wдоб.с.п. (кВт·год) через проводи, якими здійснене самовільне підключення або підключення поза приладом обліку, визначається за формулою (2.7) Методики. Згідно з підп. 2.7. Методики, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за Дпер береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення. Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2017 року ПрАТ «Київобленерго» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків у розмірі 25483,34 грн., завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення, посилаючись на Акт про порушення №К033026від 17 грудня 2016 року, протокол №038 від 10 січня 2017 року та розрахунок збитків (справа №381/3021/17). Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 29 травня 2018 року у справі №381/3021/17стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Київобленерго» в рахунок відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користуванням електричною енергією для населення, суму у розмірі 25483,34 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Київобленерго» в рівних частинах сплачений судовий збір, а саме по 800 грн. з кожного. В іншій частині позову відмовлено. Вказаними рішеннями було встановлено, що сам факт самовільного підключення до електромережі підтверджено належними та допустимими доказами, працівники ПрАТ «Київобленерго» при виявленні вказаного порушення споживачем Правил користування електричною енергією діяли в межах своєї компетенції, а при складанні відповідного акту та протоколу керувалися вимогами діючого законодавства. Крім того, 07 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ПрАТ «Київобленерго», в якому просив: визнати дії ПрАТ «Київобленерго» та Фастівського РП ПрАТ «Київобленерго» неправомірними в частині перевірки без дотримання вимог та нарахування заборгованості в розмірі 25483,36 грн.; визнати дії ПрАТ «Київобленерго» та Фастівського РП ПрАТ «Київобленерго» неправомірними в частині відключення від електропостачання в лютому 2017 року частини будинку про порушення №К033026від 17 грудня 2016 року; зобов`язати ПрАТ «Київобленерго» та Фастівське РП ПрАТ «Київобленерго» безоплатно підключити частину вказаного житлового будинку до електропостачання та стягнути з ПрАТ «Київобленерго» та Фастівське РП ПрАТ «Київобленерго» на користь позивача моральну шкоду в розмірі 25000 грн. (справа №381/3423/17). Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22 березня 2018 року, яке залишено без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2018 року у справі №381/3423/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вказаними рішеннями було встановлено, що 17 грудня 2016 року під час проведення перевірки представниками відповідача було вручено Акт ОСОБА_5 , оскільки ототожнено його із користувачем електроенергії за адресою АДРЕСА_1 , а той, будучи присутнім при проведенні перевірки та фактично допустивши представників енергопостачальника до будинку, а також на розгляді питання про порушення ПКЕЕН на комісії, не повідомив про те, хто являється власником будинку. У постанові Апеляційного суду Київської області від 11 липня 2018 року у справі №381/3423/17 зазначалося, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що представники відповідача, які проводили перевірку, не знали та не могли знати, що ОСОБА_5 не є користувачем будинку, а тому їхні дії під час проведення перевірки є правомірними, оскільки вчинені у відповідності до вимог Правил КЕЕН. Такі дії були вчинені із вказаною особою, якого вони рахували належним користувачем, вручивши йому акт про порушення та викликавши на комісію. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просив скасувати рішення комісії Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» з огляду актів порушень Правил користування електроенергією оформлене протоколом комісії Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією №038 від 10 січня 2017 року. При цьому, посилався на те, що в порушення п.6.41 Правил користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ 31липня 1996 року №28, йому як споживачу електроенергії, не було вручено Акт №К033026 від 17 грудня 2016 року про порушення; він не був присутній під час складання вказаного Акту; його не було повідомлено про день та час засідання комісії з розгляду актів порушень, що створена відповідачем;йому не було вручено рішення Комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією складеного відповідачем у формі протоколу №038 від 10січня 2017 року. Згідно з Законом України «Про електроенергетику» споживачі енергії - це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю. Відповідно до п.2 вищевказаних Правил побутовий споживач - фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником. Абзацом 1 п.3 Правил визначено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Згідно з абз.4 п.6 вищевказаних Правил у разі звернення до електропостачальника особи, яка є спадкоємцем та/або яка на час відкриття спадщини проживала разом із побутовим споживачем, з яким було укладено договір, протягом строку оформлення відповідних прав на об`єкт відключення електроустановок об`єкта електропостачальником не здійснюється за умови своєчасної оплати спожитої електричної енергії. На цей строк електропостачальник укладає із зазначеними особами договір на строк, необхідний для оформлення відповідних прав на об`єкт. У п.7 визначено, що для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості підключає квартиру або об`єкт побутового споживача до електропостачання. Пунктом 41 вказаних Правил визначені права та обов`язки побутового споживача електричної енергії. Також права, обов`язки та відповідальність споживачів (субспоживачів) електричної енергії містяться у розділі 10 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31 липня 1996 року, чинних на час виникнення спірних правовідносин. Зокрема, пп.1 п.10.2 визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів). З матеріалів справи вбачається, що після смерті матері, отримання свідоцтва про право на спадщину та реєстрації права власності на частину житлового будинку, позивач та його брат ОСОБА_3 до ПрАТ «Київобленерго» з заявами про укладання договору на електропостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 не звертались, однак продовжили користуватися електричною енергією за вказаною адресою без договору та здійснили самовільне підключення до електромереж постачальника. 23 травня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про укладення договору про користування електричною енергією, на яку ПрАТ «Київобленерго» було надано відповідь від 21 червня 2017 року із посиланням на можливість укладення договору за умови надання відповідних документів. У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача пояснила, що договору з позивачем про користування електричною енергією так укладено і не було. Згідно з ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Доказів протилежного стороною позивача надано не було. А відтак, колегія суддів вважає, що позивач, в порушення вищевказаних вимог Правил самовільно підключив електроустановки, струмоприймачі та електропроводки до електромережі постачальника, фактично споживаючи електроенергію, не уклав договір з електропостачальною організацією, не повідомив відповідача, що він є співвласником будинку, що в подальшому мало наслідком невручення йому як Акту про порушення №К033026 від 17 грудня 2016 року, так і рішення комісії від 10 січня 2017 року №038, оформлене протоколом. Таким чином,складання акту про порушення правил користування електричною енергією, проведення перевірки користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 працівниками ПрАТ «Київобленерго» та прийняття рішення, яке оформлене протоколом №038 від 10 січня 2017 року не свідчить про порушення прав позивача. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв правомірно та в межах своїх повноважень, отже відсутні підстави для скасування рішення комісії Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» з огляду актів порушень Правил користування електроенергією оформлене протоколом комісії Фастівського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією №038 від 10 січня 2017 року, а відтак і для задоволення позову ОСОБА_1 . Згідно з ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 грудня 2019 рокускасувати та ухвалити нове. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення комісії, оформлене протоколом відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 09 жовтня 2020 року. Головуючий: Судді: