LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд204/5319/20

від 06.10.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адмі…

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1174/20 Справа № 204/5319/20 Суддя у 1-й інстанції - Мащук В. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Крот С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крот С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень на користь держави та стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп., за участю: особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: Згідно постанови Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 вересня 2020 року 04 серпня 2020 року о 13:10 год. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Dokker, д/н НОМЕР_1 , виїждаючи на дорогу з прилеглої території, не надав дорогу автомобілю BMW 525і, д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався по дорозі і повертав на дану прилеглу територію. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги його письмові пояснення, з яких слідує, що він здійснював маневр повороту вправо та раптово побачив, як один із автомобілів, який рухався з права наліво, а саме автомобіль BMW 525і, д/н НОМЕР_2 , виїхав на зустрічну смугу, швидко прискорив свій рух та почав в подальшому рухатись по зустрічній смузі прямолінійно не гальмуючи, тим самим виїхав на ту смугу куди вже почав виїжджати його автомобіль, та в момент початку зміни напрямку руху на зустрічну смугу водієм ОСОБА_2 водій ОСОБА_1 вже здійснював поворот на вул.Павлова і відразу ж він ( ОСОБА_3 ) застосував всі можливі міри, щоб уникнути зіткнення з автомобілем BMW 525і, однак уникнути зіткнення не вдалось. Вказує на те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки відповідно до вказаної статті зазначаються прізвища та адреси свідків, якщо вони є, та незважаючи на велику кількість свідків, жоден з них не був опитаний. Зазначає, що на місці ДТП розташовані кілька дорожніх знаків та має місце нерівність дорожнього покриття (вибоїни та ями), натомість складена інспекторами схема не містить жодних позначень дорожніх знаків та дефектів дорожнього покриття, не містить також і сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів. Звертає увагу на те, що на наданих до скарги фото чітко видно, що водій ОСОБА_2 , здійснюючи поворот наліво, не увімкнув сигнал лівого повороту, на час зіткнення знаходився на зустрічній смузі. Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Ці вимоги судом першої інстанції виконані не були. Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визначається порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. На переконання суду апеляційної інстанції суд першої інстанції повно та всебічно не дослідив обставини справи, внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про наявність вини в діях ОСОБА_1 . Як видно з оскаржуваної постанови, суд не встановив фактичні обставини ДТП та обмежився лише зазначенням в постанові обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення. Так, за протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 416870 від 13 грудня 2019 року ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог пункту 10.2 ПДР України: - п. 10.2 ПДР України виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. Проте, не можна погодитися з висновками суду першої інстанції, що наявно достатньо належних та допустимих доказів, які обґрунтовано і однозначно вказують на наявність порушень вимог ПДР України у діях водія ОСОБА_1 . Відповідно до п. 16.13 Правил дорожнього руху України перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Згідно п. 10.3 Правил дорожнього руху України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Зазначене також узгоджується з вимогами, що містяться у п. 10.4 Правил дорожнього руху України, в якому, зокрема, зазначено, що перед поворотом ліворуч водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку. Водій, що виконує поворот ліворуч з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот. Проте, як слідує з пояснень ОСОБА_1 , наданих під час апеляційного перегляду, він, керуючи автомобілем Renault Dokker, д/н НОМЕР_1 , зупинився перед головною дорогою, щоб надати перевагу транспортним засобам, які рухались по головній дорозі з лівого боку та під час здійснення маневру повороту вправо раптово побачив, як автомобіль BMW 525і, д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався з права наліво, виїхав на зустрічну смугу, швидко прискорив свій рух та почав в подальшому рухатись по зустрічній смузі прямолінійно, не гальмуючи, та в момент початку зміни напрямку руху на зустрічну смугу автомобілем під керуванням водія ОСОБА_2 , автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , вже здійснював поворот. Водій ОСОБА_1 одразу застосував всі можливі міри для уникнення зіткнення, однак уникнути його не вдалось. Зазначені пояснення повністю підтверджуються схемою з місця ДТП, відповідно до якої ширина дороги, яка має двосторонній рух та по якій рухався автомобіль BMW 525і, д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , становить 9,63 м, автомобіль BMW 525і, д/н НОМЕР_2 , під час зіткнення з автомобілем Renault Dokker, д/н НОМЕР_1 , знаходився на відстані 7,2 м від правого краю дороги, тобто на зустрічній смузі руху, а автомобіль Renault Dokker знаходився на відстані 1,33 м. від правого краю дороги, тобто на смузі свого руху. Вищевикладене спростовує пояснення водія ОСОБА_2 про те, що він здійснював поворот ліворуч зі своєї смуги руху. З пунктів 1.3, 1.4 Правил дорожнього руху України слідує, що перед початком руху водій зобов`язаний пам`ятати, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що інші учасники виконують Правила дорожнього руху. З викладеного слідує, що водій ОСОБА_1 міг розраховувати на те, що перед початком маневру водій ОСОБА_2 переконається, що це буде небезпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам. У висновку щодо застосування норм права, викладеному у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2014 року та постанові Верховного Суду від 05 квітня 2018 р. справа №585/8/16-кп провадження № 51-2167км18) зазначено, що у разі, коли дорожньо-транспортна подія сталася за участі двох водіїв транспортних засобів, для правильного застосування норми про кримінальну відповідальність особливого значення набуває дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив кожен із водіїв. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом. Згідно пункту 10.1. ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Однак, в цій дорожній ситуацій водій ОСОБА_2 , маючи намір повернути ліворуч, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, на яку здійснював маневр поворот праворуч водій ОСОБА_1 , чим створив перешкоду для руху останнього. Таким чином, наближаючись у зустрічному напрямку руху до автомобіля Renault Dokker, водій ОСОБА_2 став повертати ліворуч не з лівого крайнього положення на проїзній частині свого руху, яке повинен був завчасно зайняти перед поворотом ліворуч, а з зустрічної смуги руху, що призвело до наслідків, які настали. При цьому, враховуючи, що провадження у справі про адміністративне правопорушення здійснюється в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а також, що стосовно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за даним ДТП не складався, апеляційний суд позбавлений можливості здійснити оцінку та визначити кваліфікацію дій останнього в даній дорожньо-транспортній пригоді. Крім того, відповідно до п. 4 розділу VIII «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС № 1395 від 07 листопада 2015 року на схемі місця ДТП графічно зображуються об`єкти, серед яких зокрема: розташування дорожніх знаків, розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття, сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям. Разом з тим, всупереч зазначеним вимогам складена до протоколу про адміністративне правопорушення схема місця ДТП не містить жодних позначень дорожніх знаків та дефектів дорожнього покриття, не містить також і позначень слідів гальмового шляху коліс транспортних засобів, про що обгрунтовано вказував в апеляційній скарзі ОСОБА_1 . З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає в діях водія ОСОБА_1 невідповідностей вимогам п. 10.2 ПДР України. При розгляді справи судом першої інстанції не виконані належним чином вимоги ст.ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП, не перевірені докази на їх допустимість та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП і не встановлено всіх обставин, що мають значення для вирішення справи з викладенням відповідних мотивів у своєму рішенні, а суддя обмежився лише змістом протоколу про адміністративне правопорушення та переліком доказів, долучених до цього протоколу, без надання їм належної оцінки. Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази наявності в діях водія ОСОБА_1 об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З огляду на викладене приходжу до висновку, що постанова судді першої інстанції є необґрунтованою і підлягає скасуванню, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 07 вересня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП скасувати. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду С.І.Крот

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»