Постанова 4824 № 761/27766/19
від 16.09.2020 ·КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/27766/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8747/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 вересня 2020 року м. Київ колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі: головуючого Болотова Є.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г., при секретарі Маштаковій Т.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Форте Лайф», третя особа: приватне акціонерне товариство «Ренесанс Життя», про визнання новим страховиком та стягнення страхової виплати, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року, ухваленого під головуванням судді Пономаренко Н.В.,- встановила: У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом. З урахуванням уточнень просив: визнати ПрАТ «СК «Форте Лайф» новим страховиком за договорами (полісами) добровільного страхування життя № ІК02354/1, ІК02963/1, ІК02963/2, ІК02963/3, ІК02963/4 від 25 лютого 2014 року, укладені між ОСОБА_1 як страхувальником та ПрАТ «Ренесанс Життя» як страховиком; стягнути з ПрАТ «СК «Форте Лайф» на користь ОСОБА_1 страхову виплату у розмірі 93 410 грн 41 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Ренесанс Життя» укладені договори добровільного страхування № ІК02963/1, ІК02963/2, ІК02963/3, ІК02963/4. Строк дії полісів закінчився 24 лютого 2019 року. 28 квітня 2017 року між ПрАТ «Ренесанс Життя» та ПрАТ «СК «Форте Лайф» укладено договір № 04-28/17 про передачу страхового портфеля. Позивач зазначає, що у додатку № 1 до договору передачі страхового портфеля, а також в реєстрі персоніфікованих страхових резервів, наявні укладені договори страхування, проте ПрАТ «Форте Лайф» відмовляється від обслуговування договорів та не визнає себе зобов`язаною особою. Враховуючи, що передача страхового портфеля від ПрАТ «Ренесанс Життя» до ПрАТ «СК «Форте Лайф» на підставі договору від 28 квітня 2017 року є заміною боржника у зобов`язанні, позивач вимагає від ПрАТ «СК «Форте Лайф» визнати себе страховиком за укладеними ОСОБА_1 договорами. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року у задоволенні названого позову відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість рішення суду. У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Форте Лайф» зазначило, що рішення суду відповідає вимогам закону, та є обґрунтованим. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник ПрАТ «СК «Форте Лайф» проти апеляційної скарги заперечив. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялися належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості позовних вимог. Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Встановлено, що 25 лютого 2014 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Ренесанс Життя» укладено чотири договори страхування життя: - № ІК02963/1 за програмою «Ренесанс-Захист» (Страхування життя на строк) строком на 5 років, страхова сума 1 000 грн 00 коп.; - № ІК02963/2 за програмою «Ренесанс-Інвест» (Дожиття з поверненням внесків у випадку смерті (Стабільний гарантований) строком на 5 років, страхова сума 58 409 грн 02 коп.; - №ІК02963/3 за програмою «Ренесанс-Інвест» (Дожиття з поверненням внесків у випадку смерті (Збалансований гарантований) строком на 5 років, страхова сума 17 780 грн 75 коп.; - №ІК02964/4 за програмою «Ренесанс-Інвест» (Дожиття з поверненням внесків у випадку смерті (Акції Гарантований) строком 5 років, страхова сума 16 220 грн 64 коп. 28 квітня 2017 року між ПрАТ «Ренесанс Життя» та ПрАТ «СК «Форте Лайф» укладено договір № 04-28/17 про передачу страхового портфеля, за умовами якого первинний страховик зобов`язується передати новому страховику, а новий страховик зобов`язується прийняти у первинного страховика страховий портфель на умовах визначених цим договором. Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 зазначив, що попри наявність у додатку до договору передачі страхового портфеля, а також в реєстрі персоніфікованих страхових резервів, договорів страхування, укладених між ОСОБА_1 та ПрАТ «Ренесанс Життя», ПрАТ «СК «Форте Лайф» не визнає себе зобов`язаною особою - страховиком. Враховуючи, що передача страхового портфеля є заміною боржника у зобов`язанні, позивач просить задовольнити позовні вимоги. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування», здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Встановлено, що 28 квітня 2017 року між ПрАТ «Ренесанс Життя» та ПрАТ «СК «Форте Лайф» укладено договір № 04-28/17 про передачу страхового портфеля. Відповідно до положень п. 3.2. договору, первинний страховик складає реєстр договорів страхування, права і обов`язки за якими включаються до страхового портфеля, що підлягає передачі (Реєстр, додаток 1 Договору). Згідно п. 3.5. договору, первинний страховик передає новому страховикові всі документи, що відносяться до страхового портфеля, активи у розмірі страхових резервів, що відповідають страховим зобов`язанням, які передаються, інформацію і документи відповідно до умов договору про передачу страхового портфеля. Передача документів первинним страховиком здійснюється за актом приймання-передачі документів (додаток 4 Договру). Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Матеріали справи містять Додаток № 1 до договору передачі страхового портфеля 04-28/17 від 28 квітня 2017 року. Проте, договори добровільного страхування №№ ІК02963/1, ІК02963/2, ІК02963/3, ІК02963/4 від 25 лютого 2014 року, укладені між ОСОБА_1 та ПрАТ «Ренесанс Життя», у реєстрі відсутні. Таким чином, договори №№ ІК02963/1, ІК02963/2, ІК02963/3, ІК02963/4 від 25 лютого 2014 року на обслуговування ПрАТ «СК «Форте Лайф» не передавалися. Відтак підстави для визнання ПрАТ «СК «Форте Лайф» новим страховиком за договорами №№ ІК 02963/1, ІК02963/2, ІК02963/3, ІК02963/4 від 25 лютого 2014 року відсутні. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову. Із змісту пред`явленого позову вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовував свої позовні вимоги, посилаючись на обставини укладення чотирьох договорів страхування: №№ ІК02963/1, ІК02963/2, ІК02963/3, ІК02963/4. При цьому, у позові ОСОБА_1 також зазначає про існування ще й іншого договору страхування - № ІК02354/1. Проте, будь-яких доказів, що такий договір ним укладався, він не надає. За таких обставин, колегія суддів вважає, що позов в цій частині слід залишити без задоволення, через відсутність доказів його укладення. Доводи апеляційної скарги про те, що передача страхового портфеля від ПрАТ «Ренесанс життя» до ПрАТ «СК «Форте Лайф» на підставі договору від 28 квітня 2017 року є заміною боржника у зобов`язанні, колегія суддів оцінює критично, оскільки договори добровільного страхування №№ ІК02963/1, ІК02963/2, ІК02963/3, ІК02963/4 від 25 лютого 2014 року не були включені до страхового портфеля, що підлягав передачі згідно договору № 04-28/17 від 28 квітня 2017 року, вказані договори відсутні у реєстрі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 12 лютого 2020 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,- постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 22 вересня 2020 року. Головуючий Є.В. Болотов Судді: О.Ф. Лапчевська С.Г. Музичко