LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС447/2497/16-ц

від 07.10.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року залишити без руху.

Ухвала 07 жовтня 2020 року м. Київ справа № 447/2497/16-ц провадження № 61-14482ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 в порядку статті 447 ЦПК України про здійснення судового контролю, ВСТАНОВИВ: У грудні 2019 року ОСОБА_1 в порядку статті 447 ЦПК України звернувся до суду зі скаргою на дії Миколаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року скаргу ОСОБА_1 в порядку статті 447 ЦПК України про здійснення судового контролю задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби відділу Миколаївського району Львівської області. Постановою Львівського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року залишено без змін. 02 жовтня 2020 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року. Касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Натомість, у касаційній скарзі заявник зазначає, що він є учасником бойових дій, а тому звільнений від сплати судового збору за подання даної касаційної скарги на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19). З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення у справі за його скаргою на дії державної виконавчої служби щодо неналежного виконання рішення суду, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав заявника саме як учасника бойових дій. Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для звільнення заявника від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а тому йому необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102 грн. Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 420,40 грн (2 102*0,2) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Частиною другою статті 393 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 27 травня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року залишити без руху. Надати заявникові для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»