Ухвала КЦС ВС № 766/9547/19

Ухвала 07 жовтня 2020 року м. Київ справа № 766/9547/19 провадження № 61-14410ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за депозитними договорами, ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача кошти за депозитними договорами в розмірі 205 951,65 грн. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що 17 листопада 2006 року між ним та Кредитною спілкою «Вітязь-Н», в особі голови правління Шикули А. В., було укладено договір про грошовий внесок № 755/149/6, відповідно до умов якого вкладник утворив грошовий внесок шляхом внесення стартового членського внеску в сумі 75 000 грн для одержання доходу. Зазначений внесок був одержаний спілкою строком на 12 місяців, з 17 листопада 2006 року до 17 листопада 2007 року. Відповідно до умов зазначеного договору кожного місяця 17 числа, протягом терміну дії договору, спілка зобов`язана виплачувати вкладнику дохід з розрахунку 25,00 % річних від суми внеску. 18 серпня 2008 року між ним та Кредитною спілкою «Вітязь-Н», в особі голови правління Заступ Н. В., на умовах строковості, зворотності та платності укладений договір про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок № 055/ДВ-072-08, згідно з умовами якого ним на рахунок спілки було внесено кошти (внесок) у розмірі 7 000 грн, строком на 12 календарних місяців, тобто до 18 серпня 2009 року, за користування якими спілка зобов`язалася сплачувати вкладникові, щомісячно, нараховані на вклад проценти за ставкою 30 % річних. У зв`язку з неналежним виконанням кредитною спілкою зобов`язань за вищевказаними договорами позивач просив позов задовольнити. Херсонський міський суд Херсонської області рішенням від 21 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року, в задоволенні позову відмовив. 28 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що у 2020 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2020 року (на час подання касаційної скарги) - 2 102 грн. Предметом позову у цій справі є стягнення коштів у розмірі 205 951,65 грн, що станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн). Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Зазначення у постанові Херсонського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 21 лютого 2020 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за депозитними договорами. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев С. Ю. Бурлаков Є. В. Коротенко