Ухвала КЦС ВС № 619/3219/18

Ухвала 30 вересня 2020 року м. Київ справа № 619/3219/18 провадження № 61-14174ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про вселення, ВСТАНОВИВ: У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила вселити її до належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 02 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 02 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_2 задоволено. Вселено ОСОБА_2 до належної їй на праві власності квартири АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. У вересні 2019 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просила скасувати оскаржуване судове рішення та закрити провадження у справі. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року - без змін. 25 вересня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження, ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить: скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року; скасувати постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 03 червня 2020 року на підставі частини третьої статті 405 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України); закрити провадження у справі. ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року на підставі частини другої статті 390 ЦПК України, посилаючись на те, що повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції він не отримував. На початку 2019 року він з дружиною виїхав на заробітки до Автономної Республіки Крим. Згодом дружина виїхала до міста Харкова та повідомила йому, що вхідні двері до їх квартири зламані. Коли дружина повернулася до Автономної Республіки Крим, то повідомила йому, що вона звернулася до спеціаліста, який вчинив необхідні дії для поновлення їх права на користування квартирою. У серпні 2019 року від юриста він дізнався про постанову касаційного суду, якою оскаржуване судове рішення було залишено без змін. Через постійні судові спори та запроваджений на території України карантин він змушений виїжджати на сезонні роботи до Автономної Республіки Крим і перебувати на тимчасово непідконтрольній Україні території. Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статі 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Повний текст постанови Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року складено 22 березня 2019 року. Клопотання заявника не містить доводів про наявність обставин, передбачених частиною третьою статі 394 ЦПК України. Непереборною силою є надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності особи обставина, яку вона хоча і могла передбачити, але не могла попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для особи, але не виходить за рамки та екстраординарна подія, яка не є звичайною. Наведені заявником у клопотанні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду не свідчать про пропуск цього строку внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Зазначені у клопотанні обставини не можна вважати надзвичайними чи невідворотними подіями, що унеможливили подання заявником касаційної скарги. Посилання заявника на введення на території України карантину не заслуговує на увагу, оскільки карантин було введено на території України з 12 березня 2020 року, тобто майже через рік, після виготовлення повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду. Крім того, Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 02 квітня 2020 року, строки, визначені статтею 394 ЦПК України, не продовжувалися на строк дії карантину. Передбачений статтею 394 ЦПК України строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. З його спливом особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за винятком випадків неповідомлення особи про розгляд справи та виникнення обставин непереборної сили. Касаційна скарга заявника не містить посилань на наявність обставин непереборної сили, що зумовили пропуск строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року, а також на неповідомлення його апеляційним судом про розгляд справи. Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти всі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень. Постанова Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26 березня 2019 року. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 1291 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України). Оскільки касаційна скарга заявника та його клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року подані після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення та не містять доводів про пропуск цього строку внаслідок виникнення обставин непереборної сили або про неповідомлення його апеляційним судом про розгляд справи (обставин, передбачених пунктами 1, 2 частини третьої статті 394 ЦПК України), то у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року необхідно відмовити. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 21 березня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про вселення. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. А. Стрільчук С. О. Карпенко М. Ю. Тітов