Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/107/20

Дата документу 06.10.2020 Справа № 332/107/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Запоріжжя Єдиний унікальний № 332/107/20 Провадження № 22-ц/807/2682/20 Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кримської О.М. (суддя-доповідач), суддів: Дашковської А.В., Подліянової Г.С., за участю секретаря судового засідання Волчанової І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя в складі судді Яцун О.С. від 03 серпня 2020 року про повернення позовної заяви у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» до Москаленка Олександра Петровича директора Департаменту митної політики Міністерства фінансів України про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади,- В С Т А Н О В И В : У січні 2020 року ТОВ «Технохімреагент» звернулось до суду із вищезазначеним позовом до Держави в особі директора Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Москаленко Олександра Петровича про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади, в якій просило відшкодувати за рахунок Держави 74444,00 грн. немайнової шкоди, завданої штучним усуненням від розгляду звернення позивача (шляхом передання його до ДФС для надання нікому не потрібної консультації). 21 січня 2020 року ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя позивачу було відмовлено у відкритті провадження та роз`яснено право звернення із вказаним позовом в порядку адміністративного судочинства. 06 травня 2020 року постановою Запорізького апеляційного суду було скасовано ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21 січня 2020 року, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2020 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з тим, що позовна заява не відповідала вимогам ст. ст..175, 177 ЦПК України. Позивачу було надано п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. Оскільки недоліки, визначені в вищеназваній ухвалі, не було усунено, ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2020 року позовну заяву ТОВ «Технохімреагент» визнано неподаною та повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ТОВ «Технохімреагент» у особі представника Господинова І.П. подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції передчасно визнано позовну заяву неподаною та повернуто її, оскільки позивачем на виконання ухвали суду, було подана змінена позовна заява, яка містить предмет позову і обраний спосіб захисту, відповідає положенням ЦПК України, а тому відсутні підстави для повернення позовної заяви. Ухвалами Запорізького апеляційного суду від 14 серпня 2020 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 191), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 192). У період з 14 вересня 2020 року по 05 жовтня 2020 року включно суддя-доповідач Кримська О.М. перебувала у щорічній основній відпустці. Учасники цієї справи не скористались своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу позивача ТОВ «Технохімреагент» у цій справі. В силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом. Учасники справи у судове засідання, призначене на 06 жовтня 2020 року належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (а.с. 197-199) не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом. Ураховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України , колегія суддів ухвалила розглядати дану справу за відсутністю учасників цієї справи, які не прибули в судове засідання. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст.. 375 ЦПК України). З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Технохімреагент» звернулось до суду з позовної заявою про відшкодування шкоди, визначивши відповідачем ОСОБА_1 . Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2020 року вищезазначена позовна заява була залишена без руху у зв`язку із наявністю недоліків в позовній заяві. Судом першої інстанції було зауважено позивачу про необхідність викладення змісту позовних вимог як способу захисту прав або інтересів, який позивач просить суд визначити у рішенні з зазначенням місця проживання чи перебування відповідача. Суд першої інстанції обґрунтовував необхідність усунення вказаного недоліку тим, що позивачем пред`явлено позов про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади, але із одночасним зазначенням у якості відповідача фізичної особи ОСОБА_1 . В позовній заяві містився лише виклад обставин справи та в середині мотивувальної частини посилання на предмет позову - відшкодування моральної шкоди за рахунок держави, однак прохальної частини позов не містив. Відсутність прохальної частини з викладенням конкретних вимог позивача та обраним способом захисту не дозволяв суду першої інстанції визначити правильність обраної юрисдикційної підсудності, наявність або відсутність пільг щодо сплати судового збору, а також визначити чи перебувають на розгляді тотожні справи між тими самими сторонами, з тим самим предметом та з тих самих підстав, оскільки позивачем подано до суду інші позовні заяви з аналогічними обставинами в різних редакціях. 29 липня 2020 року ТОВ «Технохімреагент» на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 28 липня 2020 року направило до суду оновлену позовну заяву. Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2020 року позовну заяву ТОВ «Технохімреагент» визнано неподаною та повернуто позивачу. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції виходив із того, що недоліки, зазначені в ухвалі суду від 28 липня 2020 року, поданням зміненої позовної заяви не були виправлені, зокрема, не виконано вимог щодо уточнення змісту позовних вимог - способу (способів) захисту прав або інтересів позивача, які останній просить визначити у рішенні, не містить інформації про місце проживання чи перебування відповідача. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд помилково дійшов висновку про не усунення позивачем недоліків, оскільки у зміненій позовній заяві ним було вказано, що він просить відшкодувати за рахунок держави 74444 грн. немайнової шкоди, на підставі ст. 56 Конституції України. Колегія суддів вважає ці доводи скарги неспроможними, а висновок суду першої інстанції правильним, виходячи з наступного. Згідно з п. 5.21 ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів», текст документа має містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ. Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви викладені в статтях 175-177 ЦПК України. Відповідно до п. 4 ч.3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Згідно частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали. Доводи апеляційної скарги про те, що недоліки, зазначенні в ухвалі Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2020 року, були виправлені поданням зміненої позовної заяви, є неприйнятними. При вирішенні питання про прийняття позовної заяви суддя перевіряє, чи має заявник відповідно до ст. 4 ЦПК України право на порушення справи, чи відповідають форма і зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності чи не має інших, встановлених законом перешкод для порушення справи в суді. Позовна заява - це зовнішня форма вираження позову, спосіб існування позову, як вимоги про захист права, свободи чи інтересу. У зв`язку з цим форма завжди має службове призначення, тобто службова роль позовної заяви як форми позову в тому, що в ній відображаються елементи позову (предмет, підстави, сторони), а також інші відомості, необхідні для правильного і швидкого вирішення справи. Призначення позовної заяви як форми позову в тому, щоб довести до відома суду та інших осіб, які визначені учасниками правовідносин, суть вимог позивача, який звертається в суд за захистом своїх чи в передбачених законом випадках прав, свобод чи інтересів інших осіб. Так, суд повинен з`ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження по справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність. Від змісту позовної заяви також залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і яким доказами це підтверджується. Отже, із аналізу статті 175 ЦПК України вбачається, що зміст позовної заяви повинен складатись із: вступної, мотивувальної та прохальної частини, а також із додатку до позовної заяви. Тобто позовна заява має містити в обов`язковому порядку прохальну частину, у якій позивач відтворює зміст позову спосіб захисту своїх прав та інтересів, який він просить застосувати суд. Тобто зміст позову це частина позову, яка відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу про здійснення певних дій, пов`язаних із застосуванням конкретних способів захисту порушеного чи оспорюваного права. Натомість предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити рішення. Таким чином, вже на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (зокрема, через невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту) не є порушенням права на справедливий судовий захист. В апеляційній скарзі ТОВ «Технохімреагент» вказує, що у тексті зміненої позовної зави викладено зміст позовних вимог. Втім, в позовній заяві міститься лише виклад обставин, та, між іншим, в середині мотивувальної частини посилання на предмет позову - відшкодування за рахунок держави немайнової шкоди в розмірі 74 444,00 грн., завданої штучним усуненням від розгляду звернення (а.с.4) Між тим, прохальної частини позов не містить, тобто спрямованих до відповідача конкретних вимог та обраний спосіб захисту, в якій суд має захистити його порушені права або інтереси. Відсутність цього обов`язкового розділу позовної заяви позбавляє суд можливості визначитися із конкретними вимогами позивача та обраним способом захисту, відтак не дозволяє визначити правильність обраної юрисдикційної підсудності, наявність або відсутність пільг щодо сплати судового збору, а також позбавляє можливості суд визначитись, чи маються на розгляді тотожні справи між тими самим сторонами з тим самим предметом та з тих самих підстав, оскільки у відповідності до відкритих даних сайту «Судова влада України», що розміщений за адресою https://court.gov.ua/, вказаний позивач подає до судів чисельні позовні заяви з аналогічними обставинами в різних варіантах та редакціях. Між тим, замість усунення визначених судом недоліків, позивач подає змінену позовну заяву, замінивши відповідача у справі, вказавши відповідачем Державу, місце перебування Україна, представником якої, на думку позивача, є ОСОБА_1 , Директор Департаменту митної політики Міністерства Фінансів України (місце проживання, перебування, код, тел.., е-мейл не відомі) та посилався на п. 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року за змістом якої вказано, що Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Натомість, позивач мав подати виправлену позовну заяву із прохальною частиною, в якій мав зазначити вимоги про захист порушеного права та спосіб, який ним обрано для цього. Ураховуючи те, що позивач не усунув недоліки у відповідності з вимогами закону, суд першої інстанції правомірно визнав її неподаною та повернув позивачу. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2020 року. Оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання щодо повернення позовної заяви не порушив норми процесуального права, а апеляційна скарга не містить доказів такого порушення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Крім того, апеляційний суд роз`яснює, що відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технохімреагент» у особі представника керівника Господинова Ігоря Петровича залишити без задоволення. Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 08 жовтня 2020 року. Головуючий: Кримська О.М. Судді: Дашковська А.В Подліянова Г.С.