Постанова Харківський апеляційний суд № 953/21407/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 року м. Харків Справа № 953/21407/19 Провадження № 22-ц/818/4163/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кругової С.С., суддів Тичкової О.Ю., Пилипчук Н.П., секретаря Каплоух Н.Б. Учасники справи: Позивач - ОСОБА_1 , Відповідач - Комунальне некомерційне підприємство "Обласний центр онкології", Треті особи: ОСОБА_2 , Національне агенство з питань запобігання корупції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 02 червня 2020 року, суддя Лях М.Ю., у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології", треті особи: ОСОБА_2 , Національне агенство з питань запобігання корупції про поновлення на роботі і оплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,- в с т а н о в и в : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Харкова із позовною заявою до КНП "Обласний центр онкології", у якому, з урахуванням уточнення, просила визнати її звільнення незаконним, поновити на посаді завідуючої та лікаря променевої терапії №2 КНП "ОЦО", стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.09.2019 року до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 100000 грн. В обґрунтування позовної заяви зазначав, що 13 березня 2017 року вона була прийнята на посаду завідуючої відділення променевої терапії №2, лікаря з променевої терапії в порядку переведення з КЗОЗ Харківський Центр. 30 вересня 2019 року наказами Генерального директора КНП Підприємства Обласний Центр Онкології Скорого Д.І. № 989 від 30.09.2019 року та № 990 від 30.09.2019 року вона була звільнена з посади завідуючої та лікаря по п.6 ст.36, 40 КЗпП України. Про звільнення її в телефонному режимі повідомила завідуюча відділенням кадрів, а також повідомила, що на її банківську картку з приводу звільнення вже перераховані гроші у розмірі 3-х мінімальних окладів та зроблено запис у її трудовій книзі. Також її було повідомлено, що 23 вересня 2019 року відділення променевої терапії №2 в результаті реорганізації перестало існувати і її посада скорочена та вона вже звільнена, оскільки вона не підписала персональне попередження про скорочення посади і їй заборонено виходити на роботу. Завідуюча відділенням кадрів повідомила, що накази про звільнення надіслані їй поштою. Безпосередньо з текстами наказів 30 вересня 2019 року вона ознайомлена не була і не ознайомлена з ними до цього часу. З самим наказом № 192 від 22.07.2019 року її також ніхто не ознайомив. З персональним попередженням щодо реорганізації відділення променевої терапії № 2 вона була ознайомлена 23 липня 2019 року. Попередження вважає незаконним, оскільки в ньому зазначено про реорганізацію відділення променевої терапії та скорочення, проте у наказі №192 мова йде тільки про переведення працівників відділення променевої терапії №2 на інші вакантні посади. Зазначає, що незаконним звільненням її з роботи, порушенням її законних прав на працю Генеральним директором Д.Скорим їй завдано моральних страждань, у зв`язку з чим просить стягнути моральну шкоду у розмірі 100000,00 грн. Представник відповідача звернувся із заявою про закриття провадження у цивільній справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідач не припиняв трудові відносини з ОСОБА_1 .. Дані обставини підтверджується довідкою від 01.06.2020 № 03-27/192, відповідно до якої трудові відносини з ОСОБА_1 з дати прийняття на роботу, а саме з 03.01.2017 року по теперішній час не припинялись. Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 02 червня 2020 року клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задоволено. Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології", треті особи: ОСОБА_2 , Національне агентство з питань запобігання корупції, про поновлення на роботі і оплату заробітної плати за час вимушеного прогулу закрито. На зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 02 червня 2020 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у своєму клопотанні представник відповідача підтвердив факт її незаконного звільнення, вказуючи що 30.09.2019 року накази про звільнення були скасовані наказами №988-ОС, 989-ОС тільки у зв`язку з тим, що вона не вийшла на роботу 30.09.2019 року, тому вважає, що її права порушено. Висновок про відсутність предмету спору є хибним. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду справи предмет спору відсутній, оскільки відповідачем скасовано наказ про звільнення № 989-ОС від 30.09.2019 року, який оскаржується позивачем. Згідно норм статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на за-садах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухва-лене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуаль-ного права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясова-них обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції частково не відповідає зазначеним вимогам. Матеріалами справи встановлено, що відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 08.07.1991 року, ОСОБА_1 прийнято на роботу в Комунальне некомерційне підприємство «Обласний центр онкології» на посаду завідувача відділення променевої терапії №2, лікаря з променевої терапії в порядку переведення з КЗОЗ «Харківській центр» на підставі наказу №399-ОС від 29.12.2016 року. Згідно наказу генерального директора КНП «Обласний центр онкології» №192 від 22.07.2019, відділення променевої терапії №2 КНП «ОЦО» реорганізовано шляхом приєднання відділення променевої терапії №2 до відділення променевої терапії №1 КНП «ОЦО». Відповідно до Переліку ознайомлених з наказом від 22.07.2019 №192, завідувач відділення променевої терапії №2 ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом №192 від 22.07.2019 року під підпис 23.07.2019 року. Персональним попередженням ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до наказу генерального директора від 22.07.2019 №192 та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, Відділення променевої терапії №2 підлягає реорганізації шляхом приєднання до Відділення променевої терапії №1 із скороченням посади ОСОБА_1 , завідуючої відділенням променевої терапії, лікаря з променевої терапії відділення променевої терапії №2. ОСОБА_1 , запропоновані вакантні посади лікаря з променевої терапії у відділенні променевої терапії №1 та прибиральника територій. 3 персональним попередженням про скорочення займаної посади ОСОБА_1 ознайомлена з поміткою «не погоджуюсь» під особистий підпис 22.07.2020 року. Згідно листка непрацездатності серії АГР №307166, ОСОБА_1 з 19.09.2019 року по 28.09.2019 року перебувала на лікарняному. На підставі наказу від 30.09.2019 року №988-ОС, ОСОБА_1 30.09.2019 року звільнено з посади згідно п.1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, про що зроблено запис до трудової книжки ОСОБА_1 (запис номер 14). Наказом генерального директора КНП «Обласний центр онкології» №993-ОС від 30.09.2019 року, у зв`язку з відсутністю на робочому місці з нез`ясованих причин ОСОБА_1 , завідувача відділення променевої терапії № 2, лікаря з променевої терапії відділення променевої терапії № 2 та за внутрішнім сумісництвом 0,5 посади лікаря з променевої терапії відділення променевої терапії № 2 та неможливістю встановлення причин її відсутності, враховуючи доповідну записку начальника відділу кадрів Сальник Я.В. від 30.09.2019 та заступника генерального директора з медичної частини Жук О.В. від 30.09.2019, скасовані накази про звільнення ОСОБА_1 від 30.09.2019 року №988-ОС, №989-ОС, запис за номером 14 в трудовій книжці про звільнення ОСОБА_3 вважається недійсним, про що внесено відповідні зміни до трудової книжки. Зі змісту Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю №ХК7096/925/АВ, складеним Головним управлінням Держпраці у Харківській області від 13.11.2019 року вбачається, що на момент складання акту, трудові відносини КНП «ОЦО» з працівником ОСОБА_1 тривають, трудова книжка зберігається у відділі кадрів КНП «ОЦО». Станом на момент інспекційного відвідування ОСОБА_1 не перебувала на роботі з нез`ясованих обставин, про що адміністрацією підприємства складено акти про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 два рази на день та ОСОБА_1 відправлене письмове повідомлення №01-20/1254 від 04.10.2019 про надання пояснень щодо відсутності на робочому місці, починаючи з 30.09.2019 року без повідомлення причин такої відсутності. Згідно Довідки №03-27/192 від 01.06.2020 року підписаної генеральним директором та начальником відділу кадрів, ОСОБА_1 на даний час працює в КНП «Обласний центр онкології» на посаді завідувача відділення променевої терапії №2, лікаря з променевої терапії відділення променевої терапії №2 з 03.01.2017 року. 01.10.2020 року на адресу апеляційного суду від КНП «Обласний центр онкології» надійшло доповнення до відзиву в якому останній зазначив, що 21.09.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відділу кадрів підприємства із заявами про звільнення з посад за угодою сторін з 23.09.2020 року. Вказані заяви були задоволені та наказами №675-ОС від 23.09.2020 року та №676-ОС від 23.09.2020 року ОСОБА_1 звільнена з посади завідувача відділення та лікаря з променевої терапії згідно п.1 ст.36 КЗпП за угодою сторін. Задовольняючи апеляційну скаргу частково, судова колегія зазначає про таке. Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Пунктом 2 частини 1 статті 255 ЦПК Українивстановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст.124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. У частині 4 ст.263 ЦПК Українивизначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04, прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовані спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору ( наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. З наданої відповідачем копії наказу №993-ОС від 30.09.2019 року вбачається, що генеральним директором скасовано накази від 30.09.2019 року № 988-ОС, №989-ОС "Про припинення трудового договору з ОСОБА_1 " Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила визнати її звільнення незаконним, поновити її на посадах завідуючої та лікаря променевої терапії №2 КНП ОЦО", стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.09.2019 року до дня поновлення на роботі; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 100000 грн. Проте оскільки відповідачем скасовано накази про звільнення позивачки із займаних посад, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність предмету позову в частині позовних вимог щодо поновлення на роботі позивачки. Що стосується решти позовних вимог, а саме оплати заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції постановляючи оскаржувану ухвалу на зазначене уваги не звернув. Зважаючи на те, що в суді апеляційної інстанції встановлено наявність спору по виплаті заробітної плати та стягнення моральної шкоди за незаконне звільнення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, справу направити до районного суду для продовження розгляду позовних вимог в цій частині. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 02 червня 2020 року в частині закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології", треті особи: ОСОБА_2 , Національне агенство з питань запобігання корупції про поновлення на роботі - залишити без змін. В іншій частині ухвалу скасувати і передати справу в решті позовних вимог до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови, у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Головуючий С.С. Кругова Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова повний текст постанови складено 8 жовтня 2020 року