Постанова 4824 № 761/35336/18

Київський апеляційний суд П О С Т А Н О В А 29 вересня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М., перевіривши апеляційну скаргу адвоката Александрова Д.О. на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . у с т а н о в и в : Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.09.2018 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Як встановив суд, 4 вересня 2018 року о 22 годині 50 хвилин ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "Honda Civic" д/н НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Враховуючи те, що вона повторно протягом року вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, суд кваліфікував її дії за ч.2 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Александров Д.О. просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.3 ст.247 КУпАП, стверджуючи про те, що ОСОБА_2 вчинила протиправну дію в стані неосудності. Крім того, захисник подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого мотивує тим, що до нього звернулася ОСОБА_3 - мати ОСОБА_2 за юридичною консультацією, і під час перевірки сайту "Судова влада" було встановлено, що вказаною раніше постановою ОСОБА_2 визнана винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення з накладенням відповідного стягнення. Він уклав договір з ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 , 25.08.2020 року подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи і лише 08.09.2020 року його запросили до архіву суду і видали справу. Він раніше укладав договір з ОСОБА_2 про надання правової допомоги у цій справі про адміністративне правопорушення, однак участь в її розгляді не приймав і рухом не цікавився, оскільки через несплату ОСОБА_2 його послуг припинив надання правової допомоги. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 під час складання протоколу поводила себе неадекватно, самостійно цікавитися розглядом справи не могла через психічні розлади та психічну хворобу, що підтверджується медичною документацією, і навіть не пам`ятала, що відносно неї складався протокол. З огляду на те, що ОСОБА_2 не могла сама реалізувати свої права, в її інтересах договір уклала її законний представник - мати, якій про складання протоколу відомо не було, строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю що клопотання про поновлення строку належить залишити без задоволення, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, з таких підстав. Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. За змістом ч.1 ст.270, ч.2 ст.271 КУпАП договір про надання правової допомоги з адвокатом укладається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або її законним представником у разі, якщо особа через свої психічні вади не може сама здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення. До апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження адвокат Александров Д.О. долучив договори про надання правової допомоги від 25.08.2020 року, укладені з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Як вказує сам захисник, ОСОБА_3 звернулася до нього з приводу виселення ОСОБА_2 , і в подальшому уклала договір в інтересах ОСОБА_2 про надання правової допомоги у справі про адміністративне правопорушення. Між тим, до цього договору не долучено доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 визнана обмежено дієздатною або недієздатною, а її мати ОСОБА_3 є піклувальником або опікуном, адже у відповідності з вимогами ст.ст.37, 41 ЦК України над фізичною особою, дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування, а над недієздатною фізичною особою - опіка. З огляду на відсутність у ОСОБА_3 повноважень укладати договір в інтересах ОСОБА_2 , адвокат Александров Д.О. не набув статусу захисника, а тому не є особою, яка має право подавати апеляційну скаргу за цим договором, що є підставою для повернення апеляційної скарги. Апеляційну скаргу адвокат Александров Д.О. подав 09.09.2020 року, тобто з пропуском встановленого ст.294 КУпАП строку. Про місце і час розгляду справи, призначеного на 9 годину 26.09.2018 року, ОСОБА_2 була повідомлена. Незважаючи на те, що вона не отримала судову повістку, яка повернулася до суду у поштовому відправленні у зв`язку із закінченням строку зберігання (а.с.19), на час ознайомлення ОСОБА_2 зі справою копія повістки знаходилася в справі (а.с.10, 11). Додатково про її обізнаність про дату, час і місце судового засідання свідчить доповідна помічника судді та клопотання про відкладення розгляду справи, подане о 9 годині 29 хвилин 26.09.2018 року, тобто вже після того, як справу було розглянуто без її участі (а.с.12, 16). Копія постанови направлялася ОСОБА_2 поштою у встановлений ст.285 КУпАП строк, однак також повернулася до суду у зв`язку із закінченням строку зберігання. В подальшому в розумні строки ОСОБА_2 наслідками розгляду справи не цікавилася, у зв`язку з чим подання в її інтересах апеляційної скарги через 2 роки не може бути визнано виправданою затримкою. Судом апеляційної інстанції не ставляться під сумнів долучені адвокатом копії медичних документів, які свідчать про те, що ОСОБА_2 зверталася до лікарів психіатрів, починаючи з листопада 2017 року. Однак сам по собі психіатричний діагноз не дає підстав вважати, що на час вчинення адміністративного правопорушення, розгляду справи в суді першої інстанції та після цього вона не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними, і це перешкодило їй подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк. А тому підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в : У задоволенні клопотання захисника Александрова Дмитра Олександровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відмовити, а апеляційну скаргу повернути. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.М. Тютюн