LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС648/380/19

від 05.10.2020 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сергет Юлія Валентинівна, на постанову Херсонського апеляційного суду від 29 липня 2020 року в цивільній справі …

Ухвала 05 жовтня 2020 року м. Київ справа № 648/380/19 провадження № 61-13323ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сергет Юлія Валентинівна, на постанову Херсонського апеляційного суду від 29 липня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Херсонської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сергет Ю. В., звернувся до суду із позовом до прокуратури Херсонської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державного казначейства України у Херсонській області, ОСОБА_2 , в якому остаточно сформулювавши позовні вимоги просив стягнути із прокуратури Херсонської області 267 072 грн на відшкодування завданої йому моральної (немайнової) шкоди та 25 000 грн витрат на правничу допомогу. Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 03 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з прокуратури Херсонської області на користь ОСОБА_1 267 072 грн в рахунок відшкодування завданої моральної (немайнової) шкоди та 25 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додатковим рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 19 березня 2020 року стягнуто з прокуратури Херсонської області на користь держави судовий збір в сумі 768,40 грн та доповнено мотивувальну частину судового рішення. Постановою Херсонського апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задоволено частково, рішення Білозерського районного суд Херсонської області від 03 лютого 2020 року змінено, зменшено розмір відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 і з 267 072 грн до 75 000 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу із 25 000 грн до 3 500 грн. 04 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Сергет Ю. В. подала касаційну скаргу на постанову Херсонського апеляційного суду від 29 липня 2020 року, в якій просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії» (Zubac v.Croatia), № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», у справі «Шамоян проти Вірменії»). Крім того Європейський суд з прав людини в Ухвалі щодо неприйнятності заяви № 26293/18 від 09 жовтня 2018 року у справі «Азюковська проти України» (Azyukovska v. Ukraine) зазначив, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна позову у справі № 648/380/19 не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 250 = 525 500 грн), де 2 102 грн розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року. Касаційна скарга не містить доводів, які б свідчили про наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягають касаційному оскарженню. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Сама по собі незгода заявника із висновками апеляційного суду, та наданою ним оцінкою дослідженим доказам, не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сергет Юлія Валентинівна, на постанову Херсонського апеляційного суду від 29 липня 2020 року в цивільній справі № 648/380/19. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»