Постанова Волинський апеляційний суд № 166/882/20

Справа № 166/882/20 Провадження №33/802/698/20 Головуючий у 1 інстанції:Лях В. І. Категорія:ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 жовтня 2020 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., перевіривши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Панасюка І.І. на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 03 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн. судового збору. Оскаржуваною постановою судді ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 03 серпня 2020 року, о 23 год. 00 хв., біля озера Луки, в с. Самари Ратнівського району Волинської області, керував автомобілем марки "Фольксваген Поло", д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а) Правил дорожнього руху, своїми умисними діями скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. 15 вересня 2020 року захисник ОСОБА_1 адвокат Панасюк І.І. через засоби поштового зв`язку подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати. Перевіривши матеріали апеляційної скарги та справи про адміністративне правопорушення, доходжу висновку, що апеляційну скаргу необхідно повернути захиснику з таких підстав. Положеннями ч.2 ст.294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Як убачається із матеріалів справи, 03 вересня 2020 року під час розгляду справи в Ратнівському районному суді Волинської області Шинкарук М.В. та його захисник Панасюк І.І. були присутні (а.с.18). У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Панасюк І.І. були ознайомлені із змістом постанови, а також із строком та порядком її оскарження до Волинського апеляційного суду, що стверджується оскаржуваною постановою та власноручною розпискою ОСОБА_1 (а.с.18, 19). Таким чином, та обставина, що ОСОБА_1 та його захисник Панасюк І.І. були присутні під час розгляду справи судом першої інстанції, повністю стверджується матеріалами справи. Разом з тим, апеляційну скаргу захисник ОСОБА_1 адвокат Панасюк І.І. подав через засоби поштового зв`язку лише 15 вересня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, що стверджується відповідним відбитком штампу на конверті. Таким чином, захисник пропустив строк апеляційного оскарження судового рішення, який закінчився 14.09.2020 (з урахуванням вихідних днів), однак апелянт не зазначив причин пропуску цього строку та не заявив клопотання про його поновлення. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Із урахуванням наведеного та вимог ч.2 ст.294 КУпАП, апеляційна скарга захисника Панасюка І.І. не підлягає розгляду і її слід повернути апелянту. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Панасюка І.І. на постанову судді Ратнівського районного суду Волинської області від 03 вересня 2020 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП повернути особі, яка подала апеляційну скаргу. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов