Постанова 4804 № 235/2486/18

Єдиний унікальний номер 235/2486/18 Номер провадження 22-ц/804/2806/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Єдиний унікальний номер 235/2486/18 Номер провадження 22-ц/804/2806/20 07 жовтня 2020 року м. Бахмут Донецький апеляційний суд в складі колегії: судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Никифоряк Л.П., Канурної О.Д. за участю секретаря Гуляєва М.В. учасники справи: позивач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» представник позивача: Легезін Олексій Геннадійович відповідач: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення штрафу за неналежне виконання умов застави - за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2020 року, яке складено суддею Величко О.В. в м. Покровськ в приміщенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 14 квітня 2020 року, час виготовлення та ухвалення рішення суду з 10-00 год. до 10-30 год., - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 11 травня 2018 року до Красноармійського міськрайонного суду надійшов позов Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення штрафу за неналежне виконання умов застави. Позов обґрунтований тим, що між сторонами 29 вересня 2009 року укладено кредитний договір № 2203/1291 про отримання у кредит 11 336, 98 доларів США на строк до 28 вересня 2015 року зі сплатою 13, 5% річних. Кредит наданий на покупку автомобілю «ДЕУ» моделі «ПСО Ланос НОМЕР_1 » 2008 року випуску. Одночасно укладено договір застави № 1216 від 29 вересня 2008 року на вказаний транспортний засіб. Відповідач належним чином не виконував свої обов`язки, в результаті чого, станом на 17.04.2018 року за ним утворилась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 2 159, 70 доларів США та прострочена заборгованість по процентам в розмірі 1 226, 99 доларів США. У позові також йдеться про стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та процентів загальною сумою 81 479, 69 грн., але ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2020 року позовні вимоги щодо стягнення пені залишено без розгляду й в апеляційній інстанції зазначена ухвала не оскаржується, тому ці вимоги і не розглядаються апеляційним судом. В подальшому позовні вимоги було збільшено, та позивачем вказано, що станом на 01 березня 2020 року прострочена заборгованість за кредитом у складає 2 159, 70 доларів США та прострочена заборгованість по процентам в розмірі 1 813, 88 доларів США, що становить 3 973, 58 доларів США. На момент звернення до суду з зазначеним позовом відповідач не надав позивачу договір страхування предмету застави, що відповідно до пунктів 2.3, 3.3.1-3.3.8, 4.2 договору застави є підставою для стягнення штрафу у сумі 5% від оціночною вартості предмета застави, Яка складає 61 100 гривень, тобто сума штрафу складає 3 055 гривень, яку й просив стягнути позивач. Посилаючись на норми діючого законодавства позивач просив стягнути з відповідача прострочену заборгованість за кредитом, що складає 2 159, 70 доларів США та прострочену заборгованість по процентам в розмірі 1 813, 88 доларів США, що становить 3 973, 58 доларів США, а також штраф за неналежне виконання умов застави у сумі 3 055 гривень. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2020 року у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено у зв`язку з пропущенням строку позовної давності. В задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за неналежне виконання умов застави у сумі 3 055 гривень відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погодившись з вказаним рішенням, представник Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник позивача зазначив, що пунктом 1.1 кредитного договору визначено, що банк надає позичальнику кредит на строк з 29 вересня 2008 року по 28 вересня 2015 року. Позичальник зобов`язаний щомісячно здійснювати повернення кредиту та процентів. Перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування починається після невиконання позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. У ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» чітко вказано на заборону нарахування пені та /або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики. Враховуючи, що штраф витикає із умов договору застави, він підлягає стягненню. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 14 вересня 2020 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що має всі підстави просити про застосування наслідків пропуску позивачем строку давності. Договір застави і кредитний договір нерозривно пов`язані між собою. Тому вважає, що судом обґрунтовано застосовані норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та обґрунтовано відмовлено у стягненні штрафу. В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ Учасники справи, належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т.2 а.с.31-35) у судове засідання не з`явились, що не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. 29.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством АБ «Укргазбанк» та позичальником ОСОБА_1 укладено Договір кредиту № 2203/1291, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 11336,98 дол. США на строк з 29.09.2008 року по 28.09.2015 року зі сплатою процентів, виходячи з 13,5% річних. За умовами договору (п.1.5) кредит надавався позичальнику на придбання автомобіля DAЕWOO, моделі PSO LANOS TF69Y, 2008 року випуску. (а.с. 12-19). 29.09.2008 року між банком та ОСОБА_1 , в забезпечення виконання зобов`язань за дійсним договором, банком приймається в заставу автомобіль, згідно умов договору. Пунктом 3.3.12 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов`язаний одночасно з укладанням цього договору надати до банку укладені договори страхування автомобіля, вказаного в п.1.5 цього договору, за пакетом «повне КАСКО», цивільної відповідальності власника автомобіля, власного життя позичальника, та сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування (а.с. 20). В порушення умов Кредитного договору та норм Цивільного кодексу України , відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, а тому виникла заборгованість за договором. Як вбачається з розрахунку заборгованості станом станом на 31.10.2019 року становить: - заборгованість по кредиту строкова - 0,00 доларів США; - заборгованість по кредиту прострочена - 2159,70 доларів США; - заборгованість по процентах поточна -0,00 доларів США; - заборгованість по процентах прострочена - 1813,88 доларів США.( а. с. 183-189). Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 31.10.2019 р. становить 3973,58 доларів США. Відповідно до п. 3.3.1 Договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за його використання та всіх комісійних платежів у передбачені цим договором строки.. Відповідно до п. 1.1. Договору кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту - 28.09.2015 року. Відповідно до п. 3.3.3 Договору повернення суми кредиту здійснюється щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, а останній платіж сплачується не пізніше 28.09.2015 року. Якщо останній день для сплати частини кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється напередодні.. Окрім того, відповідно до п.3.3.4 Договору позичальник зобов`язується щомісячно, один раз на місяць не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем користування кредитом та в день закінчення строку, на який наданий кредит, сплачувати комісію за обслуговування кредиту згідно п. 1.3 договору та проценти за користування кредитом. Строк виконання зобов`язання, у тому числі щодо повернення всієї суми кредиту, вважається таким, що настав у разі настання строку, визначеного п. 1.1 Договору. Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Отже, відповідно до умов кредитного договору сторони встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов`язань зі щомісячними погашеннями платежів, що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору. Враховуючи той факт, що останній щомісячний платіж щодо повернення кредиту, у тому числі щодо погашення тіла кредиту, процентів, був здійснений відповідачем 10.06.2014 року, позивач звернувся з позовом 04.05.2018 року, і зазначені дати не спростовані позивачем, підтверджені матеріалами справи, суд приходить до висновку про те, що позивач за захистом своїх прав звернувся до суду поза межами строку позовної давності. Що стосується позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій за невиконання договору застави, то суд виходить з наступного. Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір застави № 1216, який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу 29.09.2008 року, зареєстровано у реєстрі за № 4951. Предметом застави за вказаним договором застави є автомобіль марки DAЕWOO моделі PSO Lanos TF69Y, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , тип легковий седан, колір сірий, та належить заставодавцю на праві власності. Відповідно до п. 3.3.1 Договору застави заставодавець зобов`язаний за власний рахунок сплачувати всі передбачені законодавством податки і збори, пов`язані за користування предметом застави. Відповідно до п. 3.3.2 Договору вживати всіх заходів, необхідних для збереження предмета застави, включаючи своєчасне проведення поточного та капітального ремонту, відновлення незначних пошкоджень, раціональну експлуатацію та захист предмета застави від незаконних посягань та вимог третіх осіб. Відповідно до п. 3.3.4 Договору застави на період дії дійсного договору застрахувати майно на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування. Відповідачем на підтвердження заперечень щодо позовних вимог не надано до суду доказів щодо належного виконання ним умов п.п. 3.3.1-3.3.8 договору застави. Відповідно до п. 4.2 Договору застави за невиконання чи неналежне виконання п.п. 3.3.1- 3.3.8 дійсного договору заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф у розмірі 5% від заставної вартості предмета застави згідно п. 2.3 дійсного договору. Разом з тим, застосування штрафних санкцій за невиконання вищевказаних умов договору застави забороняється на період проведення антитерористичної операції, що узгоджується з вимогами Закону України « Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та правовим висновком, викладеним в постанові ВСУ у справі № 6-2879цс16. Але з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 525,526,530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі ст. 529 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін, договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Відповідно до п. 5.8 Договору строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню: процентів за користування кредитом та суми заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених Банком під час виконання умов цього договору. Відповідно до п. 1.1 Договору, кредит надається на строк/термін з 29 вересня 2008 року по 28 вересня 2015 року зі сплатою процентів за користування, виходячи із 13,5% річних. Тобто сторонами узгоджені строки позовної давності, які становлять три роки по поверненню процентів та інших платежів (див. п.5.8 Договору). А термін на сплати всіх цих платежів встановлений до 28 вересня 2015 року. Тому саме з цієї дати й розпочинається трьохрічний строк позовної давності. Тобто позов поданий до суду після 29 вересня 2018 року може бути визнаний судом таким, що поданий за межами позовної давності. Враховуючи, що позов по цієї справі подано до суду 11 травня 2018 року, тобто в межах позовної давності, суду слід було застосувати позовну давність за період з травня 2018 року по травень 2015 року й стягнути заборгованість за кредитом саме за цей строк. Згідно Постанови ВСУ від 06.02.2019 року в справі № 175/4753/15ц після строку дії кредитного договору проценти та пеня не нараховуються. Враховуючи, що строк погашення кредиту, відповідно до договору, закінчився 28 вересня 2015 року, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість (чергові платежі) за травень - вересень 2015 року включно та тіло кредиту. Таким чином, заявлене відповідачем клопотання про застосування строків позовної давності, яке він заявив при розгляді справи місцевим судом і підтримав його у відзиві на апеляційну скаргу, відлягає задоволенню часткове, а саме за проміжок часу до травня 2015 року. Тобто платежі, що були нараховані за користування кредитом за період часу з липня 2014 року (коли повинен бути сплачений черговий платіж відповідачем) по квітень 2015 року включно, стягненню не підлягають у зв`язку із застосуванням строків давності. Відповідно до графіку, що є у матеріалах цивільної справи в т.1 на а.с.183-189 сума цієї заборгованості складає: сума простроченої заборгованості - 2 159, 70 доларів США, прострочена заборгованість по процентам - 129, 89 доларів США, тобто загальна сума заборгованості в межах строків позовної давності становить 2 289, 59 доларів США, які й підлягає стягненню з відповідача. Тож апеляційна скарга в частині стягнення суми кредиту підлягає задоволенню частково, а саме в частині, що описана вище. Також колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову у стягнені пні за договором застави. Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Тобто законодавець чітко визначив - кредитні договори та договори позики. Всі інші договори (пов`язані вони або не пов`язані) законодавцем не визначені як підставу для звільнення від сплати пені та/або штрафів. Колегія суддів не може погодитись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу з причин, що вже описані. Таким чином апеляційна скарга в частині стягнення штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі. Також слід зауважити, що згідно з усталеною практикою Європейський суд з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результа-тами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуємо рішення - скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Позивачем сплачений судовий збір при звернені до суду першої інстанції у розмірі 2 593, 36 грн., при зверненні до апеляційного суду зі скаргою відповідачем понесені судові витрати в вигляді сплаченого судового збору в розмірі 3 890, 07 грн., разом понесені судові витрати у сумі 6 483, 43 грн. Враховуючи, що апеляційним судом позовні вимоги задоволені частково, а саме в розмірі 33, 42% від тих вимог, з якими позивач звернувся до суду, а потім уточнив (збільшив) позовні вимоги, саме в такої пропорції з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, що становить 2 166 гривень 77 копійок. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» задовольнити частково. Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2020 року скасувати. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнення штрафу за неналежне виконання умов застави задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280 заборгованість за кредитним договором № 2203/1291 від 29.09.2008 року у розмірі 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) доларів 59 центів США. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280 штраф за неналежне виконання умов договору застави, щодо страхування предмету застави у розмірі 3 055 (три тисячі п`ятдесят п`ять) гривень. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», ЄДРПОУ 23697280 сплачений судовий збір пропорційно до задоволених позивних вимог у розмірі 2 166 (дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 77 копійок. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Суддя-доповідач: А. В. Гапонов Судді: Л.П. Никифоряк О.Д. Канурна