Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2479/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2479/20 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною відповідь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 02.07.2020 та зобов`язати відповідача надати законну відповідь. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу. Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху є дискримінаційними, тому відсутні підстави для їх виконання. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду. Підставою для залишення позовної заяви без руху було наступне. Позовна заява подана від імені ОСОБА_1 , однак до суду не надано належним чином завірених доказів адміністративно-процесуальної правоздатності (копія паспорта та РНОКПП). Згідно поданого адміністративного позову, позивачем не наведено обґрунтувань яким чином відповідь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 02.07.2020 порушує права, свободи та інтереси позивача. Таким чином, позивачу необхідно надати таке обґрунтування у відповідності до кількості учасників справи. Частиною 1 ст. 161 КАС України унормовано, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. (ч. 2 ст. 94 КАС України). В порушення даного порядку, позивач надав до суду лише один примірник визначених додатків до адміністративного позову для суду, а для відповідача в порушення ч. 1 ст. 161 КАС України примірники додатків до позову відсутні. Таким чином, позивачу необхідно надати копію документів визначених, як додатки до позову для відповідача. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про витребування доказів. В прохальній частині позову позивач просить витребувати від відповідача свою заяву від 02.07.2020 та матеріали перевірки. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено, заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Позивач, не подав жодних доказів які б свідчили про відмову у наданні вказаних матеріалів, які він просить витребувати. При цьому, факт неможливості надання певних документів пов`язується з діями щодо їх отримання. Отже, позивачу на підтвердження обґрунтування своїх вимог, необхідно надати зазначені докази. 21.07.2020 позивачем подано до суду заяву, згідно якої вказано про відсутність необхідності виконання вимог суду, оскільки останні є безпідставні та вказує на недоліки винесеної ухвали. Суд першої інстанції вказав, що у відповідності до ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10 липня 2020 року, позивач на виконання вимог ст. 160, 161 КАС України мав надати (зазначити) суду: копію паспорта та ідентифікаційного номеру; обґрунтування щодо порушення прав, свободи та інтересів позивача і надати докази; копію документів визначених, як додатки до позову для відповідача, однак зазначені вимоги суду виконано не було. Враховуючи, що недоліки вищевказаної ухвали не усунуто, позивач у встановлений судом строк не виконав у повному обсязі перелічених в ухвалі вимог, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Пунктом 1 ч. 4 наведеної статті встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З матеріалів справи вбачається, що підставою для повернення позовної заяви було невиконання процесуальних положень КАС України, а саме: Відповідно до частин першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Частиною 2 статті 160 КАС України унормовано, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. В силу положень КАС України та зокрема ч. 1 ст. 43 КАС України, позивачу необхідно було надати копію паспорта та ідентифікаційного номеру. Також позивачу необхідно було надати таке відповідне обґрунтування яким чином відповідь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 02.07.2020 порушує права, свободи та інтереси позивача. При цьому, посилання позивача на відсутність необхідності зазначати такі обґрунтування суперечать нормам КАС України. Крім того, позивач не надав жодного доказу щодо неможливості самостійно надати докази, які повинен був у відповідності до вимог ч. 5 ст. 161 КАС України надати. Дані докази не було подано і при виконання вимог ухвали суду від 10.07.2020 про залишення позовної заяви без руху. Доводи апеляційної скарги зводять до протиправності та необгрунтованості ухвали суду про залишення позову без руху та вимог, які в ній зазначені. Разом із тим, апелянтом не доведено протиправність вимог зазначених в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року чи наявність будь-яких дискримінаційних ознак, оскільки вимоги даної ухвали повністю відповідають приписам КАС України. Стаття 44 КАС України передбачає, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Необхідно зауважити, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників адміністративного процесу, заборона зловживати наданими правами. При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм статті 8 КАС України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу. На переконання колегії суддів апелянтом не наведено підстав, які б продемонстрували існування особливих обставин, які б виправдовували не усунення недоліків позовної заяви. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви є обґрунтованою, тому відсутні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 06.10.2020. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна