Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 592/3183/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2020 р.Справа № 592/3183/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Сіренко О.І., Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в режимі відеоконференції із Зарічним районним судом м. Суми адміністративну справу за апеляційною скаргою Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Литовченко О.В., повний текст складено 24.07.20 року по справі № 592/3183/20 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради, в якому просить суд скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради 2393 від 09.12.2019 року, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним за порушення п.п.11, п.п.11.2 рішення Сумської міської ради «Про затвердження правил благоустрою міста Суми» та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що фактів на підтвердження порушення позивачем ст. 152 КУпАП не надано. Наявності біля його магазина сміття, побутових відходів, засмічення території виявлено не було. Вважає, що відсутність баку під час інспекції, не може вважатись порушенням державних стандартів, норм та правил у сфері благоустрою населених пунктів, а протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог законодавства, який не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності його вини. Також, вказав на те, що приміщення магазину знаходиться в оренді відповідно до договору оренди 31-18 від 23 січня 2018 року з ТОВ «Конкорд» відповідно до умов якого, саме ТОВ «КОНКОРД» забезпечує наявність сміттєвого баку та забезпечує інші комунальні витрати які компенсуються щомісячно. 24 липня 2020 року рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми позовні вимоги Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову 2393 від 09.12.2019 року адміністративної комісії при виконавчому комітет Сумської міської ради про притягнення Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради на користь Фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 3200,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги. Не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Вважає, що у спірних правовідносинах при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв правомірно, а незгода позивача з притягненням його до адміністративної відповідальності не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови. Щодо витрат на правову допомогу вказав на те, що з процесуальних документів складено лише позовну заяву, а позивачем і представником не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та витрат часу на їх виконання. Отже, посилаючись на викладені доводи вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 03.12.2019 складено протокол ГФ 001774 про адміністративне правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП за порушення п.п.11, п.п.11.2 рішення Сумської міської ради «Про затвердження правил благоустрою міста Суми». Відповідно до протоколу 03.12.2019 року о 10:30 год. головним спеціалістом управління "Інспекція з благоустрою міста Суми" Сумської міської ради Кірієнком М.В. виявлено за адресою: м.Суми, перехрестя вул.Лугова та вул.Холодногірська, 17, маагзин « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 не забезпечено розміщення урни для збору сміття, що є порушенням п.п.11 п. 11.2 розділу XI Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми». Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради 2393 від 09.12.2019 року ФОП ОСОБА_1 визнано винним за порушення п.п.11, п.п.11.2 рішення Сумської міської ради «Про затвердження правил благоустрою міста Суми» та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Відповідно до постанови 2393 від 09.12.2019 року 03.12.2019 о 10-30 годині головним спеціалістом управління «Інспекція з благоустрою міста Суми» ОСОБА_2 виявлено за адресою АДРЕСА_1 , маагзин «Оререг» факт незабезпечення урною для збору сміття у спеціально визначеному місці, а саме біля магазину, що є порушенням пп.11, пп.11.2 розділу ХІ Додатку до рішеення СМР «Про затвердження правил благоустрою міста Суми» від 26.12.2014 року 3853-МР. Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 порушено пп.11, пп.11.2 рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року 3853-МР. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами спарви, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн., оскільки ФОП ОСОБА_1 не забезпечено розміщення урни для збору сміття, що є порушенням п.п.11 п. 11.2 розділу XI Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми». Відповідно до п.п.11 п.11.2. розділу XI Додатку до рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року 3853-МР підприємства, установи та організації (в особі їх посадових осіб), фізичні особи-підприємці, громадяни, іноземці, особи без громадянства, балансоутримувачі, власники та орендарі об`єктів зобов`язані: забезпечувати розміщення контейнерів, урн для збору сміття та твердих побутових відходів у спеціально визначених місцях, утримання їх в належному санітарно-технічному стані, згідно з санітарними нормами і правилами. Так, статтею 152 КУпАП передбачена відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Положеннями статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно з ч. ч. 1 та 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Статтею 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідачем, як субєктом владних повноважень, жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу, не долучено до матеріалів справи. Матеріалами спарви підтверджено, що згідно положень договору оренди 31-18 від 23 січня 2018 року між ФОП ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Конкорд» відповідно до умов якого, саме ТОВ «КОНКОРД» забезпечує наявність сміттєвого баку та забезпечує інші комунальні витрати які компенсуються щомісячно. (п.3.8 Договору) Тобто, обов`язку ФОП ОСОБА_1 встановлювати бак для сміття перед входом до магазину Договором не передбачено. Із фотознімків контейнерного майданчика за адресою: АДРЕСА_2 , доданих до матеріалів справи сторонами вбачається, що станом на 10-00 год. 05 грудня 2019 року контейнери для сміття пусті, наявне сміття за межами контейнерів, розташоване по праву та ліву сторону від контейнерів (а.с. 8, 38). Таким чином, докази на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_1 порушено пп.11, пп.11.2 рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року 3853-МР, в матеріалах справи відсутні. В свою чергу, позивач не визнає факту вчинення ним порушення. Колегія суддів зауважує, що єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення. Проте зазначена постанова є предметом оскарження, тому остання не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному прав, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не надано належних доказів порушення позивачем вимог пп.11, пп.11.2 рішення Сумської міської ради «Про затвердження Правил благоустрою міста Суми» від 26 грудня 2014 року 3853-МР. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятої ним постанови 2393 від 09.12.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. За змістом п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 . Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. (п. 1 ч. 3ст. 132 КАС України). Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Згідно ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. На підтвердження понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги 150 від 29.01.2020 року, Розрахунок до Договору 150 про надання правової допомоги від 29.01.2020 року, платіжне доручення 318 від 30.01.2020 на суму 3200,00 грн., ордер серія ВМ 1004207 від 04.03.2020 року. Щодо доводів апелянта про відстуність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, колегія суддів зазначає, що ст. 134 КАС України не передбачено імперативної вказівки щодо форми документа про детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також зазначення затраченого часу на складання відзиву та інших процесуальних документів, чи вчинення інших дій. Особа для підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу має надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, але не детальний хронометраж кожної дії, що входить до складу таких робіт (послуг). При цьому, в матеріалах спарви наявні належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката. Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування судових витрат понесених позивачем на правову допомогу в розмірі 3200,00 грн., які мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Сумської міської ради. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Автозаводського районного суду м.Кременчука від 31.07.2019 року відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу дміністративної комісії при виконавчому комітеті Сумської міської ради залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.07.2020 року по справі № 592/3183/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.І. Сіренко Судді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 07.10.2020 року