Постанова 4804 № 221/754/20

22-ц/804/1546/20 221/754/20 П О С Т А Н О В А Іменем України Єдиний унікальний номер 221/754/20 Номер провадження 22-ц/804/1546/20 05 жовтня 2020 року місто Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Лопатіної М.Ю. суддів Биліни Т.І., Принцевської В.П. сторони: заявник ОСОБА_1 заінтересована особа Докучаєвський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 14 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Безрук Т.В. у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Докучаєвський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла на тимчасово окупованій території України у місті Докучаєвську Донецької області внаслідок атеросклеротичного кардіосклерозу на фоні гіпертонічної хвороби. Обґрунтовуючи вимоги заяви, ОСОБА_1 послався на те, що згідно заповіту від 22 травня 2019 року, зареєстрованого у спадковому реєстрі за №64212788 та посвідченого державним нотаріусом Волноваської державної нотаріальної контори Донецької області, ОСОБА_2 зробила розпорядження на випадок смерті, яким призначила його спадкоємцем належного їй житлового будинку АДРЕСА_1 . Докучаєвським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 та у видачі свідоцтва про смерть з посиланням на те, що для підтвердження факту смерті були пред`явлені документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. У зв`язку з викладеним просив заяву задовольнити. Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 14 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику. Не погодившись з таким судовим рішенням, заявник подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла на тимчасово окупованій території України у місті Докучаєвську Донецької області. Скарга мотивована тим, що повертаючи його заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, суд першої інстанції позбавив його можливості реалізувати своє право на прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , при цьому родичів, які б могли звернутись до суду з заявою про встановлення факту смерті, у спадкодавця немає. Процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу заінтересована особа не скористалась. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 353, ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядається без повідомлення учасників справи. Згідно з п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржене судове рішення відповідає таким вимогам закону. Повертаючи заяву ОСОБА_1 , місцевий суд виходив з того, що заявник не усунув недоліки заяви та не додав до неї всі наявні в нього докази, зокрема, що підтверджують його родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_2 та дають право на звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті останньої на тимчасово окупованій території, передбачене ч. 1 ст. 317 ЦПК України. Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 7 листопада 2014 року «Про затвердження населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» місто Докучаєвськ Донецької області віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади, у тому числі органи реєстрації актів цивільного стану, тимчасово не здійснюють свої повноваження. Згідно з пунктом 3 розділу 1 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 52/5 від 18 жовтня 2000 року, за заявою громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» рішення суду про встановлення факту смерті особи у певний час є підставою для проведення державної реєстрації смерті. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України ). В основу порядку розгляду справ окремого провадження закладені загальні правила позовного провадження. Оскільки справи окремого провадження мають суттєву специфіку, то провадження у цих справах становлять певний синтез загальних правил цивільного судочинства, правил, які властиві окремому провадженню в цілому, а також правил, які властиві виключно певній категорії таких справ. Тобто специфіка провадження у кожній категорії справ окремо регулюється шляхом встановлення до загального порядку розгляду справ окремих процесуальних винятків та доповнень. Для розгляду заяв про встановлення фактів народження або смерті на тимчасово окупованій території України законодавством визначено спеціальний порядок, урегульований статтею 317 ЦПК України. За змістом частини першої статті 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Отже, даної нормою закону передбачено, що із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України може звернутись будь-який родич померлого незважаючи на існуючу лінію споріднення між ними. Статтею 318 ЦПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено:1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 04 лютого 2020 року, заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території ОСОБА_2 залишено без руху, з огляду на недодержання вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, а саме ненадання доказів, що підтверджують родинний зв`язок заявника з померлою ОСОБА_2 . На виконання вимог суду, зазначених в ухвалі, заявник надав копію заповіту від 22 травня 2019 року, зареєстрованого у спадковому реєстрі за №64212788 та посвідченого державним нотаріусом Волноваської державної нотаріальної контори Донецької області Шишман В.О, згідно якого ОСОБА_2 зробила розпорядження на випадок смерті, яким призначила ОСОБА_1 спадкоємцем належного їй житлового будинку АДРЕСА_1 , копію витягу про реєстрацію даного заповіту в спадковому реєстрі, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого на тимчасово окупованій території, копію свідоцтва про поховання ОСОБА_2 , видане ОСОБА_1 (а.с.8-11) Зазначені документи не містять інформації про перебування ОСОБА_1 із ОСОБА_2 у родинних стосунках. Отже, оскільки ОСОБА_1 не підтвердив належними доказами , що він є родичем померлої ОСОБА_2 , тим самим не усунув недоліки своєї заяви у строк, встановлений судом, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що його заява підлягає поверненню. При цьому місцевий суд правильно виходив з того, що відповідно до частини першої статті 317 ЦПК України, ОСОБА_1 не має права на звернення до суду із відповідною заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України, оскільки не є родичом останньої . Доводи ОСОБА_1 про порушення його прав на отримання спадщини не впливають на правильність висновків суду першої інстанції про те, що заявник не надав належних доказів, що підтверджують наявність в нього процесуального права на звернення до суду із вказаною заявою. Згідно зі статтями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Тому вказівка процесуальної норми на суб`єкта, який вправі звернутись із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, свідчить про встановлення законодавцем обов`язкових до врахування обмежень у можливості звернення до суду з відповідною заявою. Обмеження права на звернення із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України встановлені з метою недопущення внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян недостовірних відомостей за зверненнями сторонніх осіб. Такі висновки містяться в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року (справа № 755/18640/16-ц, провадження № 61-16693св18) та від 25 квітня 2019 року (справа № 265/6342/17 провадження № 61-31830св18). За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, оскільки суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскарженої ухвали суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374,375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Волноваського районного суду Донецької області від 14 лютого 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня її прийняття. Судді: Текст постанови складено 05 жовтня 2020 року. Суддя: