Постанова 4818 № 646/12215/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 5 жовтня 2020 року м. Харків справа № 646/12215/16-ц провадження № 22-ц/790/3346/20 Харківський апеляційний суду в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: судді Тичкової О.Ю., суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П., за участю секретаря судового засідання Супрун Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15 квітня 2020 року, постановлену у складі судді Єжова В.А., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа: закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного й іпотечного договорів недійсними, - УСТАНОВИВ: У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (надалі ТОВ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № ML-701/1104/2007 від 27.12.2007 у розмірі 5 286 234 грн 70 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки: належну ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до ТОВ із зустрічним позовом, у якому просила визнати порушеним її право як споживача кредитних послуг Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ; визнати недійсними кредитний договір № ML-701/1104/2007 від 27.12.2007 з додатковим договором № 1 до нього від 26.02.2009 і договір іпотеки № РML-701/1104/2007 від 27.12.2007, укладені між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_2 . З метою забезпечення свого зустрічного позову ОСОБА_2 у квітні 2020 року подала заяву, у якій просила: 1) накласти арешт та заборонити відчуження нерухомого майна, що є предметом Договору іпотеки №PML-701/1104/2007 від 27.12.2007, а саме трикімнатної квартири, загальною площею 70,8 кв.м., житловою площею 40,3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_2 ; 2) заборонити приватному виконавцю виконавчого округу Харківської області Кудряшову Дмитру Вячеславовичу вживати заходи та вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні № 61404051 щодо примусового виконання виконавчого листа № 638/18253/14-ц, виданого 30.01.2020 Апеляційним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ заборгованості за Кредитним договором ML-701/1104/2007 від 27.12.2007 в розмірі за тілом кредиту - 1081830,59 грн, за процентами - 54517,36 грн, за пенею - 1136347,95 грн; 3) заборонити Державному підприємству «Сетам», ідентифікаційний код юридичної особи: 39958500, місцезнаходження: вул. Стрілецька, 4-б, м. Київ 25, 01001, та його Харківській філії відчужувати нерухоме майно та вчиняти дії щодо підготовки, проведення аукціону призначеного на 21.04.2020 з продажу нерухомого майна лоту № 412449 на Квартиру; 4) зупинити реалізацію арештованого майна за лотом № 412449 - Квартири. Заява була обґрунтована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра В`ячеславовича перебуває виконавчий лист у справі № 638/18253/14-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ заборгованості за кредитним договором № ML-701/1104/2007 від 27.12.2007. Дії приватного виконавця у вказаному виконавчому провадженні оскаржуються ОСОБА_2 в судовому порядку. Однак ОСОБА_3 вже передав на реалізацію належну ОСОБА_2 . Квартиру. У дійсній цивільній справі ОСОБА_2 оскаржує дійсність кредитного договору № ML-701/1104/2007 від 27.12.2007 та договору іпотеки № РML-701/1104/2007 від 27.12.2007. І обрані нею заходи забезпечення позову зможуть забезпечити виконання майбутнього рішення суду та не допустять протиправного відчуження належної апелянту Квартири. Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15 квітня 2020 року заява ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволена частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна за лотом № 412449 - Квартири. У задоволенні інших вимог заяви ОСОБА_2 відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи предмет заявленого ОСОБА_2 зустрічного позову та дії, що вчиняються для реалізації Квартири, обґрунтованим і співмірним заходом забезпечення її позову буде саме зупинення реалізації арештованого майна, а саме Квартири. Відчуження Квартири унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення зустрічного позову - Квартира вже буде реалізована. У задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту відмовлено, бо Квартира знаходиться в іпотеці й інші особи не мають можливості нею розпорядитися. Підстави для задоволення вимог про забезпечення позову шляхом заборони приватному виконавцю виконувати виконавчі дії та заборони Державному підприємству «Сетам» виконувати дії з приводу підготовки і проведення аукціонів відсутні, оскільки вони виходять за межі позовних вимог ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову в повному обсязі. В обґрунтування посилається на те, що забезпечуючи позов суд не роз`яснив як саме виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ТОВ у справі № 638/18253/14-ц перешкоджає визнанню недійсними договорів кредиту та іпотеки й у подальшому виконанню такого рішення. В ухвалі також не вказано про наслідки не задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та про збитки і їх відшкодування, не вирішене питання про зустрічне забезпечення. Виконання судового рішення у справі № 638/18253/14-ц розцінене суддею першої інстанції як можливість порушення прав ОСОБА_2 . Зупинивши реалізацію Квартири, суд позбавив апелянта як нового кредитора та іпотекодержателя права задовольнити свої вимоги за судовим рішенням у справі № 638/18253/14-ц. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися у судове засідання, перевіривши виділені матеріали з цивільної справи № 646/12215/16-ц, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, що розглядалися судом першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено судовим розглядом та вбачається із матеріалів справи, у справі № 646/12215/16-ц судом розглядаються вимоги ТОВ до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ про захист прав споживача та визнання недійсними укладених кредитного й іпотечного договорів (аркуші 1-6, 70-75 виділених матеріалів). Оскаржуваною ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15 квітня 2020 року забезпечений зустрічний позов ОСОБА_2 шляхом зупинення реалізації арештованого майна (аркуші 58-59 виділених матеріалів). Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одними з видів такого забезпечення є зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку (пункти 5, 6 ч. 1 ст.150 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»). Забезпечуючи зустрічний позов ОСОБА_2 шляхом зупинення реалізації арештованого майна за лотом № 412449, а саме Квартири, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст. 150 ЦПК України таке забезпечення може застосовуватися лише у випадку подачі позову про визнання права власності на арештоване майно і про зняття з нього арешту. Зустрічний позов ОСОБА_2 пред`явлений із приводу захисту належних їй прав споживача фінансових послуг та визнання недійсними договорів кредиту й іпотеки. Тобто зустрічний позов ОСОБА_2 забезпечений не належним способом. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 206463542 від 09.04.2020, є іпотекодержателем Квартири, підлягає задоволенню. Ухвалу суду від 15.04.2020 в частині забезпечення зустрічного позову ОСОБА_2 шляхом зупинення реалізації арештованого майна належить скасувати з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України). Ухвала суду в іншій частині не оскаржувалася, тому судовою колегією не переглядалася. Посилання ОСОБА_2 на те, що оскаржуваною ухвалою суду від 15.04.2020 питання про права, свободи, інтереси або обов`язки ОСОБА_1 не вирішувалися, оскільки у цивільній справі № 646/12215/16-ц спір виник між ОСОБА_2 , ПАТ «ОТП Банк», ТОВ «ОТП Факторинг Україна», тоді як ОСОБА_1 не є ані стороною виконавчого провадження, ні учасником прилюдних торгів спростовуються даними виділеного матеріалу з цивільної справи № 643/7186/19 та висновками, викладеними в дійсній постанові. Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки № 206463542 від 09.04.2020 іпотекодердателем належної ОСОБА_2 . Квартири є ОСОБА_1 . Зупинивши реалізацію Квартири, суд позбавив ОСОБА_1 як іпотекодержателя права задовольнити свої вимоги. Керуючись ст.ст. ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 15 квітня 2020 року в частині забезпечення зустрічного позову ОСОБА_2 шляхом зупинення реалізації арештованого майна скасувати. Ухвалити в цій частині нову постанову. У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа: закрите акціонерне товариство «ОТП Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного й іпотечного договорів недійсними відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 5 жовтня 2020 року. Головуючий - О.Ю.Тичкова Судді - С.С. Кругова Н.П. Пилипчук