Ухвала КАС ВС № 607/4263/17

УХВАЛА 05 жовтня 2020 року Київ справа №607/4263/17 адміністративне провадження №К/9901/23811/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі № 607/4263/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: У 2017 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі - відповідач), у якому просив визнати за ним право на призначення пенсії у відповідності до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та зобов`язати відповідача провести перерахунок раніше призначеної йому пенсії. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.09.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 та постановою Верховного Суду від 22.05.2018, у задоволенні позову відмовлено. У липні 2019 року позивач звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із заявою про перегляд за нововиявленими та виключними обставинами постанови Тернопільського міськрайонного суду від 22.09.2017 у справі №607/4263/17. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.11.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020, у задоволенні вказаної заяви відмовлено. 17.09.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 15.09.2020 в якій скаржник просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020. Перевіривши вказану касаційну скаргу та додані до неї документи на відповідність вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказану скаргу необхідно залишити без руху, з огляду на таке. За приписами частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI). Натомість разом з касаційною скаргою скаржником подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке. Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Згідно із частиною першою статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи. Суд звертає увагу, що Законом №3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов`язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору. Суд враховує, що Закон №3674-VI не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку Суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01). Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору мотивовано тим, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити його. Водночас скаржником не надано відомості про доходи позивача за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, тобто з 01.01.2019 по 31.12.2019. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Враховуючи наведене, у задоволенні клопотання необхідно відмовити. Підпунктом 5 пунктом 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, передбачено, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою наведеної норми передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн. З огляду на зазначене, за звернення до суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 102,00 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Крім того відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. До касаційної скарги не додано копії касаційної скарги для інших учасників справи. Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху. У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС України. Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.11.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі № 607/4263/17 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов`язання вчинити дії - залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання документа про сплату судового збору або зазначення підстав звільнення від його сплати з наданням відповідних доказів та копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: С. М. Чиркін Судді: В.М. Бевзенко А.А. Єзеров