Ухвала КАС ВС № 640/4109/19

УХВАЛА 05 жовтня 2020 року м. Київ справа № 640/4109/19 адміністративне провадження № К/9901/24390/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О., суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі № 640/4109/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі Смайл» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- установив: ТОВ «Профі Смайл» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2018 року №1006752/35371238 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.10.2018 року №2; - зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 03.10.2018 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2018 року №1006745/35371238 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.10.2018 року №5; - зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 19.10.2018 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2018 року №1006748/35371238 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.10.2018 року №6; - зобов`язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної від 19.10.2018 року №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у м. Києві про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків від 08.01.2019 року №1044914/35371238; - зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві прийняти Таблицю даних платника податків №1 від 04.01.2019 року та врахувати інформацію, наведену товариством з обмеженою відповідальністю «Профі Смайл» у Таблиці даних платника податків №1 від 04.01.2019 року. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24.12.2019 позов задовольнив частково. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.08.2020 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на вказане судове рішення. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, заявник посилається на те, що апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі. Перевіряючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходить з такого. Як убачається з матеріалів касаційної скарги та встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статтей 295 та 296 КАС України. Апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору у сумі 11 526,00 грн та обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення. На виконання вимог ухвали суду від 25.06.2020 на адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: платіжне доручення № 3083 від 13.07.2020. Проте скаржником не було подано належних доказів подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, або обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення та належних доказів. З огляду на те, що скаржником частково усунуто недоліки апеляційної скарги, але не виконано в повному обсязі вимоги, які зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду 25.06.2020, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження. Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також статті 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи. Механізм же реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано главою І розділу 3 КАС України. Зокрема, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. У відповідності з положеннями частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України). Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження. У доводах касаційної скарги Головне управління ДПС у м. Києві, в обґрунтування пропуску строків апеляційного оскарження, посилається на обмежене фінансування податкового органу для сплати судового збору. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстра судових рішень вперше апеляційну скаргу податковим органом подано у лютому 2020 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з тим, що скаржником до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду, 03.03.2020 від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2020 апелянту відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції та надано строк для усунення недоліків 5 днів з моменту отримання зазначеної ухвали. Податковий орган не виконав вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 року про залишення без руху апеляційної скарги, натомість, направив клопотання, в якому повторно просив суд відстрочити йому сплату судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто апелянту. 20.05.2020 Головне управління ДПС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 апеляційну скаргу залишено без руху та надано податковому органу строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору та обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення та належні докази. Проте станом на 31.08.2020 скаржник не подав до суду апеляційної інстанції належних доказів подання апеляційної скарги в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, або обґрунтованого клопотання про поновлення строку з зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення та належних доказів. Зазначене стало підставою для прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом оскаржуваної ухвали від 31.08.2020. З огляду на наведене колегія суддів звертає увагу, що маючи намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, особа повинна забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого повинна вчиняти усі належні дії й використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якими, крім іншого, визначено, що кошториси бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків. Головне управління ДПС у м. Києві не було позбавлене можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності - проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Відповідно до пункту другого частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, у тому числі, нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, не допустив порушення норм процесуального права, оскільки апеляційна скарга подана поза межами строку апеляційного оскарження, а підстави для поновлення цього строку податковим органом не вказані. За приписами пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Зогляду на наведене, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у цьому випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а відтак у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, - ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 640/4109/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профі Смайл» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Головуючий О.О. Шишов Судді І.В. Дашутін М.М. Яковенко