Ухвала КАС ВС № 200/1680/20-а

УХВАЛА 05 жовтня 2020 року м. Київ справа № 200/1680/20-а адміністративне провадження № К/9901/23410/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Чиркіна С.М., суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А., перевіривши касаційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі № 200/1680/20-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання протиправними і скасування рішень, ВСТАНОВИВ: У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання протиправними і скасування рішень (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильській катастрофи, яке прийнято 21.08.2019 у вигляді протоколу № 11 «про визнання безпідставною видачі йому посвідчення учасника ЛНА на ЧАЕС», - визнати протиправним і скасувати рішення Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильській катастрофи, яке прийнято 23.12.2019 у вигляді протоколу № 16, яким йому відмовлено у видачі посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» (категорія 1) серія А синього кольору. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2020, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020, позов задоволено. 14.09.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке. За приписами пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно із пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа належить до категорії справ незначної складності. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Крім того, Верховний Суд відхиляє покликання скаржника на те, що справа помилково віднесена судом першої інстанції до справ незначної складності, оскільки характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, та врахування судом першої інстанції вимог частини шостої статті 12, частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, не дають підстав за яких справа не могла бути віднесена до справ незначної складності та розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні. Таким чином, касаційна скарга подана на судові рішення, які не можуть бути оскаржені. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії"). Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 у справі № 200/1680/20-а за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації в особі Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи про визнання протиправними і скасування рішень. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя - доповідач: С.М. Чиркін Судді: В.М. Бевзенко А.А. Єзеров