Ухвала КАС ВС № 160/1831/19

УХВАЛА 05 жовтня 2020 року м. Київ справа № 160/1831/19 адміністративне провадження № К/9901/23437/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральних збитків, матеріальної шкоди (упущеної вигоди), ВСТАНОВИВ: 25 лютого 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яку ухвалою суду першої інстанції від 04 березня 2019 року повернуто позивачеві. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року повернуто позивачеві. 19 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, бґрунтовану тим, що кожний день бездіяльності чи навмисних дій відповідачів призводить до того, що безробітній ОСОБА_3 та пенсіонеру ОСОБА_1 загрожує небезпека від голоду, хвороб та холоду, у зв`язку з порушенням його конституційних прав державними органами влади. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року повернуто. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі повернуто заявнику без розгляду. Не погоджуючись з ухвалами суду першої та апеляційної інстанції позивачем 14 вересня 2020 року подано до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу. В частині оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року Верховний Суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження. Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки ухвала суду першої інстанції про поверення без розгляду заяви про забезпечення позову в апеляційному порядку не переглядалась, вона не підлягає касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року слід відмовити. Щодо оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 слід зазначити наступне. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Положеннями пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху. Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги. Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. У зв`язку із невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі 2102 грн. або документ підтверджуючий звільнення особи від сплати судового збору. Судом встановлено, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 11 серпня 2020 року до суду апеляційної інстанції подано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просить звівльнити від сплати судового збору. Заява обґрунтована скрутним матеріальним становищем, відсутністю коштів для сплати судового збору. До заяви додано довідку про доходи № 5271412214211815 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01). Однак, як зазначено судом апеляційної інстанції доказів на підтвердження наявності встановлених частиною першою статті 8 Закону №3674-VI обставин, які є підставою для звільнення від сплати судового збору за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, позивач не надав ні під час звернення з апеляційною скаргою, ні на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху чи виконання ухвали про надання подовженого строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Згідно ч. 2 ст. 289 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді. Враховуючи, що зміст ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. В частині оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року про повернення без розгляду заяви про забезпечення позову, Верховний Суду прийшов до наступного висновку. За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини 3 статті 328 у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. За таких обставин, колегія суддів вважає, що перегляд ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року про повернення без розгляду заяви про забезпечення позову, не може бути предметом касаційного оскарження. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 169, 329, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральних збитків, матеріальної шкоди (упущеної вигоди). Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: Л.О. Єресько В.М. Соколов