Постанова 4855 № 580/2466/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2466/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.В. Руденко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Земляної Г.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ : Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказу №498 від 07.03.2019 "Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ". Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що на офіційному сайті ДФС України розміщений план-графік проведення документальних перевірок на 2019 рік (з урахуванням коригування) (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.htm), згідно з яким до такого плану включено: І група - платників податків - фізичних осіб, у яких обсяг доходу за рік не перевищує 20 млн. грн, зокрема, ОСОБА_1 , місяць перевірки - 5. 07 березня 2019 року ГУ ДФС у Черкаській області винесено наказ №498, згідно з яким на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, 77, 79, 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, вирішено провести документальну планову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з 27 травня 2019 року тривалістю 10 робочих днів. У разі відсутності відомостей про отримання фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 наказу та повідомлення про проведення перевірки, перевірка розпочнеться через 10 календарних днів з дати отримання відомостей про вручення наказу, але не раніше 27.05.2019. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018 з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2018 з метою дотримання вимог законодавства з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (№1800209089262) таке поштове відправлення подано на поштове відділення 11 березня 2018 року, проте було повернуто відправнику з відміткою на конверті «за закінченням терміну зберігання». Згідно з інформацією з офіційного сайту «Укрпошта» поштове відправлення за №18000209089262 13 квітня 2019 року повернуто за зворотною адресою; 15 квітня 2019 року - відправлення вручено у точці видачі. Вважаючи протиправним наказ відповідача про проведення перевірки, позивач звернувся до суду. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Відповідно до п. 77.1. ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки. Згідно з п. 77.2. ст. 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Відповідно до п. 77.4. ст. 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. Наведені норми свідчать про те, що необхідними умовами для проведення планової документальної перевірки платника податків є включення останнього до плану-графіку перевірок та видача наказу про її проведення, а також вручення такому платнику податків наказу та направлення на її проведення, які в свою чергу повинні відповідати вимогам, встановленим Податковим кодексом України. Під час судового розгляду справи встановлено, що на офіційному сайті ДФС України розміщений план-графік проведення документальних перевірок на 2019 рік (з урахуванням коригування) (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.htm), згідно з яким до такого плану включено: І група - платників податків - фізичних осіб, у яких обсяг доходу за рік не перевищує 20 млн. грн, зокрема, ОСОБА_1 , місяць перевірки -

5. Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Судом встановлено, що 07 березня 2019 року відповідачем винесено наказ №498, згідно з яким на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, 77, 79, 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, вирішено провести документальну планову невиїзну перевірку фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 з 27 травня 2019 року тривалістю 10 робочих днів. У разі відсутності відомостей про отримання фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 наказу та повідомлення про проведення перевірки, перевірка розпочнеться через 10 календарних днів з дати отримання відомостей про вручення наказу, але не раніше 27.05.2019. Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018 з урахуванням ст. 102 Податкового кодексу України з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2018 з метою дотримання вимог законодавства з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску. Аналіз змісту оскаржуваного наказу свідчить про те, що останній містить відомості про юридичні підстави проведення документальної планової невиїзної перевірки, а саме: ст. 75, 77, 79, 82 Податкового кодексу України, фактичну підставу проведення перевірки, а саме, що перевірка є плановою, дату початку і тривалість проведення перевірки, місце її проведення. Таким чином, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що наказ відповідача №498 від 07.03.2019 "Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 " прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом. Крім цього, суд зазначає, що на підставі вказаного наказу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка та відповідачем складено акт від 24.06.2019 №361/23-0-13-0214-2457414984. За наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що наказ №498 від 07.03.2019 є актом індивідуальної дії і вичерпує свою дію фактом його реалізації, а визнання його протиправним не призведе до відновлення порушених прав платника податків. В свою чергу, наявність порушень при призначенні перевірки підлягає оцінці судом при розгляді позову про протиправність рішень, прийнятих за наслідками перевірки, за їх наявності. Посилання позивача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №820/5124/16 є безпідставним, оскільки такі правові висновки стосуються фактичних підстав документальної позапланової перевірки, призначеної відповідно до ст. 78 Податкового Кодексу України, в той час як наказом №№498 від 07.03.2019 була призначена планова перевірка відповідно до ст. 75 Податкового кодексу України. Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Г.В.Земляна суддя Є.В.Чаку