Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 761/11488/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 761/11488/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 жовтня 2020 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Ганечко О. М. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2020, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення, перерахунку і виплати пенсії по втраті годувальника з 01 жовтня 2017 року у зв`язку зі зміною пенсії відповідно до Закону України 2148-VIII про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо підвищення пенсій від 03 жовтня 2017 року, переводу з одного виду на інший вид пенсії, з пенсії по втраті годувальника, ст. 37 Закону України «Про науково і науково-технічну діяльність» відповідно до розміру наукової пенсії 40% на пенсію по втраті годувальника ст. 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника по даним розрахунку пенсії на день смерті годувальника ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також просила зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, перерахувати і виплатити утриманцю ОСОБА_1 відповідно з 01 жовтня 2017 року згідно з статтею 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_2 по розміру даних пенсії, які годувальник отримував на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2020 позовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи убачається, що в листопаді 2016 року ОСОБА_1 відповідачем було призначено пенсію по втраті годувальника ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі - 40% від наукової пенсії останнього в сумі - 1876,14 грн. В січні 2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача про необхідність призначення пенсії по втраті годувальника в розмірі - 40% із усього обсягу отримуваної померлим пенсії в сумі - 5250 грн. Листом від 15 лютого 2017 року та листом від 28 березня 2017 року відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника з вказаного розміру усієї пенсії померлого. Відповідач зазначив, що нарахування такої пенсії позивачу із урахуванням отримуваних померлим надбавок та підвищень чинним законодавством не передбачено. У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та зобов`язати його призначити, перерахувати і виплатити позивачу на підставі статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» з розміру - 40% наукової пенсії ОСОБА_2 . Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії. Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок з 15 листопада 2016 року та виплату ОСОБА_1 у відповідності до статті 24 Закону України «Про науково і науково-технічну діяльність»- 40% усього розміру отримуваної пенсії ОСОБА_2 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, з урахуванням проведених виплат. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві було частково задоволено і постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Вказаною постановою визнано протиправними дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини 13 статті 37 Закону України від 26 листопада 2015 року №848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» у розмірі 40% розміру пенсії померлого годувальника. Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 у відповідності до пункту 2 частини 13 статті 37 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсії у розмірі 40% розміру отримуваної ОСОБА_2 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії, починаючи з 01 лютого 2017 року, з урахуванням проведених виплат. Разом з тим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві пенсію ОСОБА_1 перераховано з урахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій». Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Отже, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, встановлено, що позивач має право на отримання пенсії у розмірі 40% розміру отримуваної ОСОБА_2 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсії, починаючи з 01 лютого 2017 року. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому, дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Відповідно до статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому, дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Непрацездатними членами сім`ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків; б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначаються такі види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Виходячи з аналізу положень статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII), відповідно до якого позивачу була початково призначена пенсія, також призначалися пенсії за віком. Після внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII, статтею 37 Закону передбачено, що пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію ( ч. 1 ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення»). Відповідно до статті 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією. Переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами. Згідно норм частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Таким чином, що процедура призначення пенсії пов`язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто - вперше за одним з видів трудових пенсій (пенсійних виплат), у тому числі пенсії по втраті годувальника. Положення пункту 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуються при первинному призначенні пенсії у період з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року, а не у випадку перерахунку пенсії. Первинно пенсія призначена позивачу поза межами цього періоду, що зумовлює висновок про незастосування до позивача вказаних положень. Враховуючи наведене вище та доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову. Таким чином, беручи до уваги кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, та колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко Повний текст постанови виготовлено 02.10.2020