Постанова 4852 № 280/6179/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 280/6179/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (суддя Калашник Ю.В., повний текст рішення складений 18.02.2020) в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ЕЛІТ-ДІЗАЙН» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «ЕЛІТ-ДІЗАЙН», в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 1301248/33011339 від 07.10.2019, № 1301247/33011339 від 07.10.2019, № 1301238/33011339 від 07.10.2019, № 1302199/33011339 від 08.10.2019; № 1302206/33011339 від 08.10.2019, № 1302204/33011339 від 08.10.2019; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 56 від 09.09.2019, № 57 від 11.09.2019, № 60 від 17.09.2019, № 62 від 18.09.2019, № 65 від 20.09.2019, № 67 від 23.09.2019 датою їх одержання. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ПП «Виробничо-комерційна фірма «ЕЛІТ-ДІЗАЙН» (Підрядник) та КП «Управління капітального будівництва» (Замовник) укладено договір підряду № 014/18/164 від 10.12.2018, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник власними або залученими силами виконує роботи з реконструкції амбулаторії № 6 Центру первинної медико-санітарної допомоги № 2 в м. Запоріжжі. На виконання умов договору між сторонами складено Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, підсумкові відомості ресурсів (витрат), розрахунки загальновиробничих витрат та здійснено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями. Копії вказаних документів містяться в матеріалах справи. Також позивачем було складено податкові накладні: № 56 від 09.09.2019, № 57 від 11.09.2019, № 60 від 17.09.2019, № 62 від 18.09.2019, № 65 від 20.09.2019, № 67 від 23.09.2019, які подано засобами електронного зв`язку на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте ПП «Виробничо-комерційна фірма «ЕЛІТ-ДІЗАЙН» було отримано квитанції, згідно з якими документ прийнято, реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав: «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Позивачем направлено пояснення та документи на адресу податкового органу, проте рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 1301248/33011339 від 07.10.2019, № 1301247/33011339 від 07.10.2019, № 1301238/33011339 від 07.10.2019, № 1302199/33011339 від 08.10.2019; № 1302206/33011339 від 08.10.2019, № 1302204/33011339 від 08.10.2019 відмовлено у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Вказані рішення є предметом оскарження в даній адміністративній справі. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України, якою визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо. Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 від 21.02.2018, чинною на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та погодити їх з Міністерством фінансів України. Вказаним Порядком встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. На час виникнення спірних правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018, який погоджено з Міністерством фінансів України. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця. Пунктом 1.6 вказаного листа визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди в супереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Таким чином, вказаним пунктом визначено різні критерії ризиковості платника податків, проте з рішень про зупинення реєстрації податкової накладної не можливо встановити, що саме стало підставою для такого зупинення та унеможливлює з боку позивача самостійно визначити обсяг та перелік необхідних документів, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 16 квітня 2019 року, справа № 826/10649/17, виклав правову позицію, яка є обов`язковою для застосування в силу приписів ст. 242 КАС України, вказавши, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Також суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкових накладних є формальними та нерозсудливими, адже позивачем було подано до податкового органу, поряд з іншими документами, акти виконаних робіт, довідку про вартість робіт та витрат встановленої форми, про неподання яких міститься посилання в оскаржуваному рішенні суб`єкта владних повноважень. Крім того незрозумілим є посилання відповідача на неподання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), оскільки предметом договору, за яким позивачем складено податкові накладні, є надання будівельних послуг. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення про відмову у реєстрації податкових накладних носять протиправний характер та підлягають скасуванню. При цьому суд першої інстанції визначив вірний спосіб поновлення порушеного права позивача, доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують. Рішення суду першої інстанції постановлено з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року в адміністративній справі № 280/6179/19 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 06 жовтня 2020 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 06 жовтня 2020 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров