Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/11672/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 р.Справа № 520/11672/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Донець Л.О., Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 (головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О.) по справі № 520/11672/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи - ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство "Українська пивна компанія", Акціонерне товариство "Універсал Банк" про визнання протиправним та скасування акту, ВСТАНОВИВ: 04.11.2019, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідача), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2 ; Акціонерне товариство «Універсал Банк»; Приватне акціонерне товариство «Українська Пивна компанія», в якому просить про визнання протиправним і скасування акту №25886852/16 від 16.05.2019 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відповідача ОСОБА_3 . Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 у справі №520/11672/19 у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати судове рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 25.01.2019 постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП №57221426 приєднано ВП №57221426 з примусового виконання виконавчого напису №1-569, виданого 13.09.2018 про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_2 на користь стягувача позивача боргу у сумі 6 200 000,00 грн до зведеного виконавчого провадження №49176475, яка веде відділ примусового виконання рішень відповідача. 11.05.2019 відбулись електронні торги по лоту №310662 з реалізації описаного та арештованого майна предмету іпотеки: майнового комплексу, загальною площею 7775,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що складений протокол електронних торгів №404885 майно реалізовано за 8 225 800,00 грн. 16.05.2019 державним виконавцем винесено акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки. 21.05.2019 право власності на майновий комплекс, загальною площею 7775,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований за Приватним акціонерним товариством «Українська пивна компанія». Суд першої інстанції, під час відмови у задоволенні позову, дійшов до висновку про те, що акт державного виконавця, що оскаржується був лише підставою для оформлення свідоцтва про право власності для переможця торгів і вичерпав свою дію після оформлення такого свідоцтва. За цим, суд першої інстанції зробив висновку, що на момент оскарження даний акт не створює жодних правових наслідків для учасників справи, оскільки вже видане свідоцтво на право власності, на підставі якого проведено державну реєстрацію право власності на нерухоме майно за Приватним акціонерним товариством «Українська пивна компанія». Крім цього, судом першої інстанції зроблений висновок про правомірність проведених електронних торгів проведених 11.05.2019 ДП «СЕТАМ» щодо примусового виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2019 у справі №2-2767/09. На виконання якого видано виконавчий лист суду від 08.10.2010, результатом яких стала реалізація предмету іпотеки. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до змісту ч.1, ч.2, ч.4, ч.9, ч.10 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України. Порядок реалізації обмежено оборотоздатного майна визначається законодавством. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно. У разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної статтею 46 цього Закону (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заставу" та/або Закону України "Про іпотеку"), а в межах однієї черги, визначеної статтею 46 цього Закону, - у порядку надходження виконавчих документів на виконання. На підставі п.1, п.4, п.5, п.6, п.8 розділу X наказу від 29.09.2016 №2831/5 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі копії протоколу переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно в такому порядку: зазначена в протоколі електронних торгів сума коштів, яка дорівнює різниці між ціною продажу придбаного лота і сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів за цим лотом, перераховується переможцем на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця); сума гарантійного внеску, зарахованого на рахунок Організатора, визнається частиною оплати переможцем придбаного ним на електронних торгах майна та розподіляється Організатором відповідно до пункту 2 розділу III цього Порядку; різниця між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок Організатора у разі, якщо майно реалізовано за ціною, вищою від стартової. у разі проведення електронних торгів у порядку, визначеному пунктом 1 розділу VIІ цього Порядку, сума винагороди за організацію та проведення електронних торгів перераховується переможцем на рахунок Організатора. При перерахуванні коштів за придбане майно переможець зобов`язаний зазначати в розрахунковому документі номер лота, за яким здійснюється оплата. У разі якщо кошти за придбане на електронних торгах майно надійшли з порушенням строків, встановлених абзацом першим цього пункту, або переможцем здійснено неповний розрахунок за придбане майно, кошти підлягають поверненню протягом семи робочих днів з дня їх зарахування на рахунок. У разі зупинення електронних торгів з підстав, передбачених пунктом 2 розділу XI цього Порядку (крім зупинення через наявність технічних підстав), строк здійснення переможцем розрахунку за придбане майно, встановлений абзацом першим цього пункту, переривається до відновлення електронних торгів та формування нового протоколу проведення електронних торгів із зазначенням нового строку розрахунків за придбане майно. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, надсилає Організатору та переможцю електронних торгів за адресами, зазначеними у протоколі електронних торгів, повідомлення про поновлення строку перерахування коштів. Організатор не пізніше наступного робочого дня розміщує в особистому кабінеті учасника електронних торгів, що став переможцем, інформацію про поновлення строку здійснення розрахунків за придбане на електронних торгах майно. Переможець електронних торгів протягом десяти банківських днів з дня розміщення в особистому кабінеті інформації про поновлення строку здійснення розрахунків за придбане на електронних торгах майно повинен здійснити розрахунки за придбане на електронних торгах майно. Здійснення переможцем електронних торгів розрахунків за придбане майно, передбачене пунктом 1 розділу VIІ цього Порядку, проводиться протягом одного робочого дня. Виконавець зобов`язаний повідомити Організатора про перерахування переможцем електронних торгів коштів за придбане майно не пізніше наступного робочого дня з дня надходження коштів на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) через особистий кабінет. У разі ненадходження всієї належної грошової суми на рахунок відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) у строки, визначені пунктом 1 цього розділу, відділ державної виконавчої служби (приватний виконавця) не пізніше наступного робочого дня через відповідний особистий кабінет повідомляє Організатора про несплату переможцем електронних торгів належної грошової суми за придбане майно, що є підставою для вжиття відповідних заходів Організатором згідно з пунктом 3 розділу VIIІ цього Порядку. Здійснити дії, передбачені пунктом 3 розділу VIIІ цього Порядку, Організатор також має право у разі несплати переможцем суми додаткової винагороди чи письмового звернення переможця із повідомленням про відмову сплатити додаткову винагороду. У разі зупинення електронних торгів (за винятком зупинення через наявність технічних підстав) після завершення електронних торгів переможець має право відмовитись від сплати за придбане на електронних торгах майно. У такому випадку йому повертається гарантійний внесок. Інші учасники зупинених електронних торгів мають право на повернення гарантійного внеску за умови звернення до Організатора із письмовою заявою. Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати винагороди за організацію та проведення електронних торгів) на підставі протоколу про проведення електронних торгів та платіжного документа, що підтверджує сплату додаткової винагороди за організацію та проведення електронних торгів (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведені електронні торги не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця. В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума, внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно; номер лота реалізованого майна. Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає або надсилає переможцеві електронних торгів не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження. Копія акта надсилається стягувачу, боржнику та через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби (приватного виконавця) Організатору. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. За змістом оскаржуваного акту №25886852/16 від 16.05.2019 прилюдних торгів державного виконавця про реалізацію іпотеки передане таке нерухоме майно Приватному акціонерному товариству «Українська пивна компанія», а саме: майновий комплекс, що складається з будівель: - прохідна (літ. «А») площа 33,1 кв.м; виробниче приміщення по виробництву взуття (літ. «В») площа 11162 кв.м; котельня (літ. «Г») площа 104,4 кв.м; водонапірна башта (літ. «J1») площа 609,8 кв.м; склад (літ. «Ж») площа 757,7 кв.м; виробничий корпус (літ. «Н») площа 1050,7 кв.м; виробничий корпус (літ. «О») площа 1626,8 кв.м; приміщення виробничого цеху (літ. «П») площа 713,8 кв.м; склад (літ. «Б») площа 1 074 кв.м; майстерня (літ. «З»)- площа 41,5 кв.м; вісова (літ. «К»)- площа 5,8 кв.м; будівля насосної (літ. «Р») площа 9,9 кв.м; склад (літ «С») площа 74,7 кв.м, загальною площею 7 775,2 кв.м, що знаходиться за адресом АДРЕСА_1 . Оскаржуваний акт прийнятий під час здійснення примусового виконання зведеного виконавчого провадження №49176475, яке знаходиться на виконанні у відповідача з виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_2 , а саме: виконавчого листа №2-2767/09 від 08.10.2010 виданого Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк»; наказу №911/1012/15 від 19.05.2015 виданого Господарським судом Київської області про стягнення ОСОБА_2 на користь ПАТ «Київобленерго»; виконавчого напису №1-569 від 13.09.2018 виданого державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори Зімніцькою В.П. про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача (том 2 аркуші справи 192- 194; 198). 25.01.2019 постановою про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження ВП №57221426 приєднано ВП №57221426 з примусового виконання виконавчого напису №1-569, виданого 13.09.2018 про стягнення з Фізичної особи ОСОБА_2 на користь стягувача позивача боргу у сумі 6 200 000,00 грн до зведеного виконавчого провадження №49176475, яка веде відділ примусового виконання рішень відповідача (том 1 аркуш справи 50 - 52). За цим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги позивача про те, що позивач є учасником зведеного виконавчого провадження №49176475. Позивач обумовлює своє порушене право оскаржуваним актом помилковим, на його думку, включенням до нього, тобто звернення стягнення на такі об`єкти, як: склад площею (літ. «Б») 1074,7 кв.м; майстерня (літ. «З») - площею 41,5 кв.м; вісова (літ. «К») - площею 5,8 кв.м; будівля насосної (літ. «Р») площею 9,9 кв.м, з підстав не визначення такого майна у резолютивній частині рішення Броварського міськрайонного суду Київської області. За обставинами справи, оскаржуваний акт від 16.05.2019 був реалізований Приватним акціонерним товариством «Українська пивна компанія», яка - 21.05.2019 зареєструвала право власності на майновий комплекс, загальною площею 7775,20 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . З огляду на таке, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи з аналізу правової природи реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпечення переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акту про проведення прилюдних торгів є оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом. Аналогічна позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 725/3212/16-ц, Великої палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 725/3212/16-ц. Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відчуження майна на спірних електронних торгах, як угода купівлі-продажу є багатостороннім правочином, і під час подання позову про його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з яким є матеріально-правовий спір, і ці сторони мають бути залучені до участі у справі. Юрисдикційність справ про оскарження електронних торгів визначається з огляду на склад сторін правочину. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17. За умови реєстрації Приватним акціонерним товариством «Українська пивна компанія» права власності на майновий комплекс, загальною площею 7775,20 кв м, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, смт. В.Димерка, вул. Леніна, 109 на підставі оскаржуваного акту від 16.05.2019, тобто після набуття Приватним акціонерним товариством «Українська пивна компанія» відповідного речового права на майновий комплекс 21.05.2019, колегія суддів, вважає, що оскаржуваний акт від 16.05.2019 вичерпав свою дію. Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 607/12895/17. Частина 5 ст.242 КАС України визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому, колегія суддів зазначає про те, що оскарження спірного акту № 25886852/16 від 16.05.2019 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, тобто спрямованих на реалізацію такого спірного майна, особою, яка, на її думку має речове право на таке майно, не призведе що належного захисту її прав, оскільки чинним законодавством визначено окремий механізм поновленого порушеного права, особою, яка, на її думку має речове право на таке майно, - звернення до суду з позовом про визнання недійсним електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту про реалізацію з електронних торгів нерухомого майна, визнання права власності, витребування із чужого незаконного володіння, тощо. За таким, колегія суддів дійшла до висновку, що спір не має ознак публічно-правового, оскільки стосується порушеного речового права позивача, тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. У відповідності до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Вирішуючи питання про юрисдикцію суду на розгляду якого може бути віднесено розгляд такої справи, колегія суддів дотримується правової позиції, висловленої у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №725/3212/16-ц; постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17. Частина 5 ст.242 КАС України визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №725/3212/16-ц незалежно від того, у якій юрисдикції розглянуто справу, на виконання рішення у якій проводилися торги, визначення юрисдикції у справі про визнання торгів недійсними залежить від суб`єктного складу сторін договору. При цьому, за змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 910/856/17 якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. За наявності суб`єктного складу правочину за результатами оскаржуваного акту від 16.05.2019 юридичні особи, колегія суддів вважає можливим роз`яснити позивачеві, що спір про визнання торгів недійсними віднесений до розгляду в порядку господарського судочинства. Разом з тим, колегія суддів, вважає обґрунтованими посилання апеляційної скарги про помилкові висновки суду першої інстанції про преюдиціальний характер фактів, встановлених постановою Апеляційного суду Київської області від 05.06.2018 у справі № 361/3707/17; постановою Апеляційного суду Київської області від 06.03.2018 у справі №361/5401/17-ц, з підстав відсутності тотожності у складі учасників спору з даним спором. За умови не віднесення даного спору до компетенції адміністративних судів, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дав оцінку законності проведення електронних торгів щодо примусового виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 07.12.2009 у справі № 2-2767/09. За цим, колегія суддів, вважає, необґрунтованим посилання позивача на неврахування судом під час апеляційного перегляду справи також ухвали Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 361/3707/17, та доводи апеляційної скарги про грубе порушення відповідачем вимог ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6, ч.3 ст.33, ст.39 Закону України «Про іпотеку», ч.2 ст.13, ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ч.3, ч.4 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження». Стосовно вимог позивача про здійснення розгляду справи з врахуванням зміни позовних вимог відповідно до його заяви від 27.04.2020, то колегія суддів зауважує на таке. У відповідності до ч.5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням суду першої інстанції від 01.06.2020 у справі № 520/11672/19 вирішені позовні вимоги позивача в частині - визнання протиправним і скасування акту №25886852/16 від 16.05.2019 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, складеного головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відповідача ОСОБА_3 . Питання вирішення позовних вимог заявлених позивачем у заяві від 27.04.2020 не входить до перегляду даної справи, а розглядається окремо у відокремлених матеріалах справи№520/11672/19, які постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 направлені до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. З приводу доводів апеляційної скарги про винесення окремої ухвали стосовно суді першої інстанції, то колегія суддів зазначає на таке. На підставі ч.8 ст.249 КАС України суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати. Мотиви, які суд першої інстанції вказав в своїх ухвалах про відмову у відкритті провадження у справі від 05.11.2019 та від 28.12.2019 у даній справі не є тотожними з висновками колегії суддів за результатами розгляду даної апеляційної скарги на оскаржуване рішення. За умови розгляду справи під час дії Закону України від 30.03.2020 №540-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким внесені зміни до п.3 розділу УІ Прикінцевих Положень Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, вважає відсутніми підстави для постановлення окремої ухвали стосовно суду першої інстанції. Суд першої інстанції, допустив порушення правил юрисдикції спорів, тому судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, апеляційну скаргу позивача слід частково задовольнити. Апеляційна скарга не містить доводів, які стали підставою для скасування судового рішення, та закриття провадження у справі, але в суд апеляційної інстанції в силу приписів ч.2 ст.308 КАС України не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права. На підставі п. 3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Згідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 по справі № 520/11672/19 - скасувати, і закрити провадження у справі. Роз`яснити, що спір про визнання торгів недійсними віднесений до розгляду суду в порядку господарського судочинства. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.О. Донець Судді О.М. Мінаєва Я.М. Макаренко