Постанова 4850 № 360/3556/19
від 06.10.2020 ·ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року справа №360/3556/19 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г., секретар Сухов М.Є., за участі представника відповідача Панковської І.П., розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя Борзаниця С.В.) від 19 грудня 2019 року (повний текст складено 26 грудня 2019 року у м. Сєвєродонецьку Луганської області) по справі № 360/3556/19 за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» про стягнення податкового боргу,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» про стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають на рахунках у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки, що належить відповідачу, в загальній сумі 46160009,98 грн. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто податковий борг за рахунок коштів, які перебувають на рахунках у обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» банках, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», в загальній сумі 46160009,98 грн. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що не проставлення дати вручення податкової вимоги на корінці податкової вимоги працівником контролюючого органу є порушенням порядку направлення податкової вимоги. Звертає увагу суду, що контролюючим органом не дотримано порядку направлення податкової вимоги, а тому у задоволенні позову слід відмовити. Під час апеляційного розгляду представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги. Представник відповідача до канцелярії суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою. Враховуючи строки розгляду справи, те, що явка відповідача не визнавалася обов`язковою, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволені клопотання та розгляду справи за наявними в ній матеріалами. Суд, заслухав суддю доповідача, пояснення представника позивача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» - відповідач, є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області 23.06.2011 за № 13911020000001333, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Гоголя, будинок 24 А. До 09.04.2014 місцезнаходженням ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» було: 94801, Луганська область, місто Свердловськ (Довжанськ), вулиця Енгельса, будинок 1, перебуває на податковому обліку в Дніпропетровському управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.(т. 1 а.с. 199-205). За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, акт № 122/28-10-76-07-37596090 від 04.10.2017, Офісом великих платників 27.10.2017 складені податкові повідомлення-рішення № 0009914607 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 20357899,82 грн., 15268319,22 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 10532770,94 грн. - пені, а всього на суму 46 158 989,99 грн. та № 0009924607 за платежем військовий збір про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1020,00 грн. (т.1 а. с. 16, 208). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі № 812/272/18 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0009924607 та № 0009914607 від 27.10.2017 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0009914607 від 27.10.2017 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» про збільшення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, в тому числі з податку на доходи фізичних осіб на суму 20357899,82 грн., 15268319,22 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), 10532770,94 грн. - пені, а всього на суму 46 158 989,99 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 0009924607 від 27.10.2017 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» за платежем військовий збір про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 1020,00 грн. (т.1 а.с. 36-42). Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі № 812/272/18 - задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі № 812/272/18 скасовано. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.10.2017 відмовлено (т.1 а.с. 43-48). Ухвалою Верховного Суду від 02.01.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018 у справі № 812/272/18. Відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2018 у справі № 812/272/18. (т.1 а.с. 49). Витягом з інтегрованої картки платника податків ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», що міститься в матеріалах справи підтверджується, що за відповідачем обліковується податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями в загальній сумі 46160009,98 грн. (т.1 а.с. 86). Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 07.02.2019 № 263-46 на загальну суму 46 160 009,98 грн. На підтвердження направлення на адресу відповідача вимоги суду надано копії корінця податкової вимоги від 07.02.2019 № 263-46, фіскальний чек та рекомендоване повідомлення, з якого вбачається, що датою поштового відправлення є 07.02.2019 та отримання відповідачем - 13.02.2019. (а.с. 13, 120-121). 07.02.2019 Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби прийнято рішення №2/37596090 про опис майна ТОВ ««ДТЕК Свердловантрацит» у податкову заставу (т.1 а.с. 134). Листом від 07.02.2019 №6358/10/28-10-46-21-14 зобов`язано підприємство надати до Дніпропетровському управління Офісу великих платників податків ДФС інформацію про все майно (основні засоби, готова продукція, товари, матеріали та інше), яке перебуває у власності підприємства та територіально розташовано на території, яка підконтрольна Українській Владі, для проведення опису майна в податкову заставу та інформацію щодо переліку дебіторів ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит». Відповіді не надходило. Листом від 07.06.2019 №28929/10/28-10-4621-14 Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС вдруге зобов`язало ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит» надати до 07.07.2019 інформацію про наявне майно для опису у податкову заставу та інформацію щодо переліку дебіторів підприємства (т.1 а. с. 132-133). Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Відповідно частини першої статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Згідно підпункту 14.1.39 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). За приписами підпункту 14.1.265 пункту 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до підпункту 14.1.162 п.14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 ПК України зазначено, що кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу. Згідно підпункту 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства. Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення. Відповідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковий борг виник в результаті не сплати узгоджених грошових зобов`язань відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду по справі № 812/272/18 від 22.12.2018 з військового збору (код 11011000), а саме: податкового повідомлення - рішення (форма «Д») № 0009914607 від 27.10.2017 на загальну суму 46 158 989,98 грн.; податкового повідомлення - рішення (форма «ПС») № 0009924607 від 27.10.2017 на загальну суму 1020 грн. Відповідно до інтегрованої картки платника податку за позивачем рахується податковий борг у розмірі 46160009,98 грн. (т. 1 а.с. 86). Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Матеріали справи свідчать, що контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 07.02.2019 № 263-46 на загальну суму 46 160 009,98 грн., яка направлена засобами поштового зв`язку «Укрпошта» з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримана позивачем 13.02.2019 року (т.1 а.с. 13). Відповідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. За змістом підпункт 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів. Згідно пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Згідно пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється. Єдиним доводом апеляційної скарги є посилання на невиконання позивачем приписів п. 95.2 ст. 95 ПК України, та порушення п. 1 розділу V Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (далі також Порядок № 610). Так, пунктом 95.2. статті 95 ПК України визначено два альтернативних види направлення платнику податків податкової вимоги: вимога може бути надіслана або вручена такому платнику. Згідно пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Пунктом 1 розділу V Порядку № 610 визначено, що після отримання контролюючим органом повідомлення про вручення поштового відправлення (у тому числі із зазначенням причин невручення за їх наявності) платнику податків податкової вимоги таке повідомлення передається податковому керуючому. На корінці податкової вимоги проставляється: дата вручення контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона вручається платнику податків під розписку: посадовою особою юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи; фізичною особою або її законним чи уповноваженим представником; дата надсилання контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона надсилається листом з повідомленням про вручення, - працівником контролюючого органу; дата фактичного вручення податкової вимоги поштовою службою - працівником контролюючого органу. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вважав доведеним факт направлення відповідачу зазначеної податкової вимоги. Разом з тим з квитанції пошти та рекомендованого повідомлення неможливо встановити, яка саме поштова кореспонденція направлялась на адресу відповідача 07 лютого 2019 року і яка була отримана працівником товариства 13 лютого 2019 року. Опис відправленої кореспонденції до суду позивачем не надавався, а безпосередньо на зазначених документах відомості про вид кореспонденції відсутні. В порушення Порядку № 610, після отримання контролюючим органом повідомлення про вручення поштового відправлення, на корінці податкової вимоги не проставлена дата надсилання контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона надсилається листом з повідомленням про вручення та дата фактичного вручення податкової вимоги поштовою службою. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не надано до суду належних доказів, які підтверджують факт направлення відповідачу податкової вимоги 07.02.2019 № 263-46, що за приписами пункту 95.2 статті 95 ПК України виключає можливість стягнення з платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № П/811/2406/17, адміністративне провадження №К/9901/61390/18. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та порушено норми процесуального права, його висновки суперечать обставинами справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову. На підставі викладеного, керуючись статтями 308, 310, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» задовольнити. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року по справі № 360/3556/19 скасувати. У задоволенні адміністративного позову Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит» про стягнення податкового боргу відмовити. Повне судове рішення складено 06 жовтня 2020 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Л.В. Ястребова Судді: І.Д. Компанієць Е.Г. Казначеєв