Постанова 4850 № 200/1108/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2020 року справа №200/1108/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Ашумова Т.Е., за участю представника відповідача Сенникова А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 р. у справі № 200/1108/20-а (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромінерал" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромінерал» (надалі позивач, ТОВ «Євромінерал») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУДПС) в якому просило: визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Донецькій області № 0000081202 від 10.09.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 53307,00 гривень; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Донецькій області № 0000061202 від 10.09.2019, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на суму 4234,00 гривень; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Донецькій області № 0000071202 від 10.09.2019, яким зменшено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 19826,00 гривень та нараховано штраф у розмірі 9913,00 гривень; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Донецькій області № 0000091202 від 10.09.2019, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 9913,21 гривень. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року задоволено позовні вимоги, а саме суд: визнав неправомірним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Донецькій області № 0000081202 від 10.09.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 53307,00 гривень; визнав неправомірним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Донецькій області № 0000061202 від 10.09.2019, яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на суму 4234,00 гривень; визнав неправомірним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Донецькій області № 0000071202 від 10.09.2019, яким зменшено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 19826,00 гривень та нараховано штраф у розмірі 9913,00 гривень; визнав неправомірним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у Донецькій області № 0000091202 від 10.09.2019, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 9913,21 гривень; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області на користь ТОВ Євромінерал витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 гривні 00 копійок. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог. Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянтом зазначено, що ТОВ Євромінерал проведено списання неліквідної глини на загальну суму 99 132 грн. 06 коп. (кількість 82,16 т (03/19) +197,5 т (04/19) + 118,24 т (04/19) + 134,66 т (05/19)), у тому числі: у березні 2019 року - на 12 702 грн. 46 коп. (82,16 т), у квітні 2019 року - на 59 556 грн. 28 коп. (315,74 т), у травні 2019 року - на 26 873 грн. 32 коп. (134,66 т). За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Євромінерал встановлені порушення пункту 46.5 статті 46, пункту 48.1 статті 48, пункту 187.1 статті 187, підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.12 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України в частині: завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 19 826 грн., у тому числі: за березень 2019 року - на 2 540 грн., за квітень 2019 року - на 11 911 грн., за травень 2019 року - на 5 375 грн.; завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за травень 2019 року на суму 53 307 грн.; порушення термінів реєстрації податкової накладної у ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань на загальну суму 19 826 грн., у тому числі: за березень 2019 року - на 2 540 грн., за квітень 2019 року - на 11 911 грн., за травень 2019 року - на 5 375 грн.; відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за травень 2019 року на 4 234 грн. Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача у судове засідання не з`явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність. Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ТОВ Євромінерал зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основний вид діяльності: добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (а.с. 70). 13 серпня 2019 року відповідно до наказу Головного управління ДФС у Донецькій області від 11.07.2019 № 1301 посадовими особами відповідача, відповідно до п.200.11 статті 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку, встановленому п.п.20.1.4, 20.1.9 п.20.1 статті 20, п.п.75.1.2 п 75.1 статті 75, п.п.78 1.8 п.78.1 статті 78 (з урахуванням пункту 37 підрозділу 2 розділу XX), п 78.4 статті 78, п.79.2 статті 79, п.82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзду перевірку ТОВ ЄВРОМІНЕРАЛ з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за травень 2019 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.06.2019 №9132008632 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 26.06.2019 К 9137373894). За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 13.08.2019 № 817/05-99-12-02/34850038 (а.с. 8-30). Згідно висновків акту перевірки встановлені порушення п.46.5 статті 46, п.48.1 статті 48, п.187.1 статті 187, п.п. 195.1.1 п.195.1 статті 195, п.198.3, п. 198.5, п. 198.6 статті 198, п.200.1, п.200.4, п. 200.12 статті 200, п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: 1) завищення сум від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 19 826 грн., в т.ч. березень 2019 - 2540,49 грн., квітень 2019 - 11 911,26 грн., травень 2019 - 5374,66 грн.; 2) завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 53 307 грн.; 3) порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, сума ПДВ (-) 19 826 грн.; 4) відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на 4 234 грн. За результатами перевірки та на підставі пункту 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пункту 200.14 статті 200 і пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення - рішення від 10.09.2019 № 0000061202 про відмову у наданні бюджетного відшкодування на 4 234 грн., № 0000071202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 19 826 грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції на суму 9 913 грн. та № 0000081202 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 53 307 грн. На підставі висновків акту перевірки, 10 вересня 2019 року були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення № 0000081202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 53 307 грн.; № 0000061202, яким відмовлено в надання бюджетного відшкодування на 4 234 грн.; № 0000071202, яким зменшено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 19 826 грн., та нарахований штраф у розмірі 9 913 грн. та № 0000091202, яким застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 9 913,21 грн. (а.с. 31-38). Не погодившись з спірними податковими повідомленнями рішеннями позивач 30 вересня 2019 року звернувся до ДФС України з відповідною скаргою та просив їх скасувати (а.с. 39, 40). Рішенням ДФС України від 05.12.2019р. № 11959/6/95-20-08-05-02 у задоволенні скарги відмовлено, а спірні податкові повідомлення рішення залишені без змін (а.с. 41-43). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Відповідно до положень підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Відповідно до положень підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром. Постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення; д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю. Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням; Підпунктами 16.1.2 , 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу). Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності. Відповідно до підпункту «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу. Згідно п. 189.1, 189.9 статті 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання. У разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням. Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, lо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до пп. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу). У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. В пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності. Відповідно до частини 1 - 3 статті 8 Закону, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідно до частини 1, 2 статі 9 цього Закону, Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи). Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи. Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. Аналіз наведених норм свідчить, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг, робіт) сум ПДВ до податкового кредиту та витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином оформленими первинними документами (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону № 996-XIV, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. За даними бухгалтерського обліку згідно з карткою по рахунку 947 Нестачі і втрати від псування цінностей ТОВ Євромінерал проведено списання неліквідної глини на загальну суму 99 132 грн. 06 коп. (кількість 82,16 т (03/19) +197,5 т (04/19) + 118,24 т (04/19) + 134,66 т (05/19)), у тому числі: у березні 2019 року - на 12 702 грн. 46 коп. (82,16 т), у квітні 2019 року - на 59 556 грн. 28 коп. (315,74 т), у травні 2019 року - на 26 873 грн. 32 коп. (134,66 т). Відповідно до службових записок начальника ОТК ( ОСОБА_1 ) повідомлено генерального директора ТОВ Євромінерал про наступне: березень 2019 року - 82,16 т, при зачистки прирельсового та під`їзного путі, біля штабелів ЕС-1 та ЕС-2, в січні та лютому місяці, глина засмічена щебенем, чорноземом. Дана неліквідна глина вивезена через веса в відвал, з них ЕС-1 - 40 т (130,33 грн./т), ЕС-2 - 42,16 т (177,64 грн./т). Квітень 2019 року - 197,5 т, при зачистки прирельсового путі, після навантаження думпкаров та вагонів на Керамін в квітні місяці, глина засмічена щебенем, чорноземом та залишками дошки. Ця неліквідна глина вивезена через ваги на відвал. Квітень 2019 року - 118,24 т, при зачистки прирельсового та під`їзного путі, після штабелів ЕС-1 та ЕС-2, ЕС-3 в січні та березні місяцях, глина засмічена щебенем, чорноземом. Дана неліквідна глина вивезена через веса в відвал. Травень 2019 року - 134,66 т, при зачистки прирельсового путі, після навантаження думпкаров на ТОВ ОСМиБТ та вагонів на Керамін в травні місяці, глина засмічена щебенем, чорноземом та залишками дошки. Ця неліквідна глина вивезена через ваги на відвал, з них ЕС-3 - 112,71 т (205,39 грн./т), ЕС-3К - 21,95 т (169,65 грн./т). В бухгалтерському обліку дана операція відображена записами Дт 947 Нестачі і втрати від псування цінностей - Кт 26 Готова продукція; Дт 791 Результат операційної діяльності - Кт 947 Нестачі і втрати від псування цінностей . ТОВ Євромінерал формувало податковий кредит з придбання товарів, робіт/послуг, необоротних активів, які використано для видобування глини. Підприємством понесені витрати без мети отримання доходу. Суд зазначає, що списання неліквідної глини передбачено виробничим процесом розробки Центрального родовища вогнетривких та тугоплавких глини, відповідним робочим проектом (т. 1, а.с. 60) та підтверджується службовими записками, актами контрольного перезважуванням, витягом з журналу вивезення неліквідної глини (т. 1, а.с. 56, 57, 58, 59, 60-62). Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, до набуття статусу товару видобута корисна копалина має норми звичайних втрат. Отже, позивач мав правові підстави та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені та виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям. Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган необґрунтовано визначив операцію зі списання неліквідної глини, як використання товару виготовленого з податком на додану вартість в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків, та нарахував суму податкового зобов`язання з ПДВ на весь обсяг списаної глини. Таким чином, ТОВ Євромінерал правомірно не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ по придбаним товарам, роботам/послугам, необоротним активам, які не використовувалися в оподаткованих операціях/господарській діяльності, не складено податкові накладні і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін, на загальну суму 19 826 грн., з них: за березень 2019 року - на 2 540 грн., за квітень 2019 року - на 11 911 грн., за травень 2019 року - на 5 375 грн. Також, згідно з п. 55.1. статті 55 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою. У відповідності до п. 56.1. ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2. ст. 56 ПК України). Згідно п. 56.3. ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Пунктом 56.15. ст. 56 Податкового кодексу України визначено, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Відповідно до п. 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/10038/19-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Євромінерал до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми Ш №0045564507 від 03 липня 2019 року про застосування до ТОВ Євромінерал штрафу за порушення строку сплати грошового зобов`язання у розмірі 10% на суму 2598 гривень 44 копійки гривень; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми Ш №0045554507 від 03 липня 2019 року про застосування до ТОВ Євромінерал штрафу за порушення строку сплати грошового зобов`язання у розмірі 20% на суму 1356 гривень 46 копійок. Отже, позивачем зазначені суми нараховані податковими повідомленнями-рішеннями є неузгоджені. Таким чином, оскільки грошові зобов`язання визначені податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями на момент декларування, оскаржувались та вважаються неузгодженими, позивач не мав обов`язку враховувати їх під час розрахунку бюджетного відшкодування по декларації за травень 2019 року. Також, за періодом жовтень 2018 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 15.01.2019 №37/05-99-12-02/34850038 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.02.2019 № 0000201202, яким зменшено розмір бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість на 28 933,00 грн та нарахований штраф у розмірі 14 466,50 грн. Акт та рішення прийняті на його підставі не оскаржувалися. Позивач сплатив штраф 14.03.2019 та відкоригував бюджетне відшкодування у декларації за травень 2019 на розраховану відповідачем суму. За періодом листопад 2018 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 17.01.2019 року №26/05-99-44-03/14324054. На підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000211202 від 20.02.2019, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 180 284.33 грн. З висновками акту перевірки №26/05-99-12-02/34850038 та податковим повідомленням-рішенням №0000211202 позивач частково не погодився. Сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 24 583,33 грн. була оскаржена у судовому порядку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 року у справі № 200/7855/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року, позов задоволено повністю, а саме визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області № 0000211202 від 20.02.2019 в сумі 24 583,33 грн. про завищення від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. За період грудень 2018 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 15.03.2019 №257/05-99-12-02/34850038. На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000481202 від 17.04.2019, № 0000501202 від 17.04.2019, № 0000511202 від 17.04.2019, № 0000491202 від 17.04.2019. Позивач частково не погодилося з висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки, а прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення № 0000481202 від 17.04.2019, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на 319 923 грн., та нарахований штраф в сумі 159 961,50 грн., та № 0000501202 від 17.04.2019, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 50 779,00 грн. були оскаржені спочатку в адміністративному потім в судовому порядку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 200/10039/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, позов задоволено, а саме: визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000481202 від 17.04.2019, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на 319923 грн. та нарахований штраф в сумі 159961,50 грн.; визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000501202 від 17.04.2019, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 50779,00 грн. За період січень 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 12.04.2019 № 374/05-99-12-02/34850038. На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000571202 від 13.05.2019, № 0000581202 від 13.05.2019. № 0000591202 від 13.05.2019. ТОВ ЄВРОМІНЕРАЛ частково не погодилося із висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки та прийнятими на підставі зазначеного акту податковими повідомленнями-рішеннями №0000571202 від 13.05.2019, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на 36 887 грн., та нарахований штраф в сумі 18 443,50 грн. та № 0000591202 від 13.05.2019, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 46 379 грн. Прийняті на підставі акту зазначеного акту податкові повідомлення-рішення №0000571202 та №0000591202 були оскаржені спочатку в адміністративному потім в судовому порядку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 200/11930/19-а позов задоволено, а саме: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення № 0000571202 від 13.05.2019 року, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на суму 36887 грн. та нарахований штраф в сумі 18443,50 грн. та № 0000591202 від 13.02.2019 року, яким встановлено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 46379 грн. За період лютий 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт № 471/05-99-12-02/34850038 від 15.05.2019. На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000781202 від 07.06.2019 про встановлення відсутності права на отримання бюджетного відшкодування на 102 252 грн.; № 0000791202 від 07.06.2019 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 27 108 грн. (розмір зменшення) та штрафу 13 554 грн.; № 0000801202 від 07.06.2019 про встановлення відсутності реєстрації податкової накладної протягом граничного терміну на суму ПДВ 25 494,61 грн. та застосування штрафу - 12 747,31 грн. Прийняті на підставі акту податкові повідомлення-рішення № 0000781202. № 0000791202 та № 0000801202 були оскаржені спочатку в судовому порядку. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі №200/9906/19-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року, задоволено частково позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 червня 2019 року № 0000781202 в частині відмови в наданні бюджетного відшкодування на суму 88502,00 грн.; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 червня 2019 року № 0000791202 в частині завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 17553,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 8776,51 грн.; визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 07 червня 2019 року № 0000801202 в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 7969,82 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Євромінерал понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4985 гривень 00 копійок. За період березень 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 20 травня 2019 року № 129/05-99-12-02/34850038. На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000891202 від 19.06.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 497 825 грн. ТОВ ЄВРОМІНЕРАЛ не погодилося із висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки та прийнятими на підставі нього податковими повідомленнями - рішеннями. 11 жовтня 2019 Донецьким окружним адміністративним судом відкрите провадження по справі № 200/11929/19-а за позовом ТОВ ЄВРОМІНЕРАЛ щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000891202. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року по справі № 200/11929/19-а визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000891202 від 19.06.2019 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 497 825 грн. Визнано неправомірним та скасувано податкове повідомлення рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0000911202 від 19.06.2019 року, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 115 899,59 грн. За період квітень 2019 року була проведена перевірка, за результатами якої складений акт від 18.06.2019р. № 153/05-99-12-02/34850038. На підставі висновків акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001061202 від 19.06.2019, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 497 825 грн. ТОВ ЄВРОМІНЕРАЛ не погодилося із висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки та прийнятими на підставі нього податковими повідомленнями рішеннями. 10 жовтня 2019 Донецьким окружним адміністративним судом відкрите провадження по справі № 200/11931/19-а за позовом ТОВ ЄВРОМІНЕРАЛ щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001061202. Матеріали справи свідчать, що в акті перевірки від 13 серпня 2019 року № 817/05-99-12-02/34850038 щодо правомірності формування від`ємного значення з податку на додану вартість перелічені дані вищезазначених попередніх перевірок декларацій з ПДВ за період з жовтня 2018 по травень 2019 та зазначені суми виявлених порушень та відомості стосовно узгодження або не узгодження цих сум, вказано на встановлення завищення залишку від`ємного значення ПДВ на суму 499 287 грн. та перелічені суми відхилень від`ємного значення ПДВ з періоду: липень 2018 травень 2019. Отже, Відповідачем під час проведення перевірки застосовані дані по деклараціям з ПДВ за липень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2018 року та січень травень 2019 року, при цьому, спірні суми за наведені періоди є неузгодженими, отже, вони не можуть бути прийняті до уваги відповідачем. Таким чином, з огляду на фактичні обставини справи, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення рішення № 0000061202 від 10.09.2019р., яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на суму 4 234,00 гривень, № 0000071202 від 10.09.2019р., яким зменшено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 19 826,00 гривень та нараховано штраф у розмірі 9 913,00 гривень, № 0000091202 від 10.09.2019р., яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 9 913,21 гривень в частині застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкової накладної, рішення № 0000081202 від 10.09.2019р., яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 53 307,00 гривень, є протиправними та підлягають скасуванню. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтами в скаргах не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 р. у справі № 200/1108/20-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 р. у справі № 200/1108/20-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 06 жовтня 2020 року. Суддя-доповідач Е.Г.Казначеєв Судді А.В. Гайдар І.Д. Компанієць